- Технології та обладнання для протруювання насіння
- Електротехнологія у насінництві
- На Волині зняли з реалізації небезпечну люцерну
- Забезпечить зростання
- Дніпропетровщина буде забезпечена насінням на 100%
Якісна обробка – гарний результат
Технологія післязбиральної обробки насіння включає попереднє, основне і вторинне очищення на спеціальних очисних машинах, а також калібрування насіннєвого матеріалу. Насіння, що виробляється в Україні, забезпечує польову схожість на рівні 80-96%, неоднорідність росту - до 10%.
При високій вартості насіння фермерські господарства, які мають невеликі посівні площі, вирощують і виконують післязбиральну обробку насіння власноруч. При цьому використовують машини попереднього, основного і вторинного очищення, які належать до класу плоскорешітних машин продуктивністю від 10 т/год до 30 т/год. У цих машинах виконується сортування за розміром (за допомогою решіт) і сортування за питомою вагою (за допомогою повітряного потоку). При цьому якість очищення від легких домішок залишається незадовільною, що негативно впливає на подальшу решітну очистку та роботу котушкових висівних апаратів. Також при роботі даних машин у робочому просторі навколо них виділяється зерновий пил і легкі домішки, що ускладнює експлуатацію машини і погіршує ергономічні показники.
Для поліпшення якості очищення і сортування насіння від легких домішок на плоскорешітних машинах та їх концентрації науковцями ННЦ «ІМЕСГ» запропоновано плоскорешітний сепаратор з аспіраційною камерою, що встановлювалась над решітними станами. Вона представляє собою конструкцію, що складається з корпусу, бункера, скатних полиць, напрямних каналів, осадної камери, обичайок, збиральних полиць, вентилятора, шнека і вихідних каналів.
Використання скатних полиць дає можливість багаторазово продувати насіння, яке сходить з бункеру, повітряним потоком, підвищуючи ефективність очищення від легких домішок. Вони, підхоплені повітряним потоком, надходять до осадної камери, де відбувається поворот повітряного потоку за рахунок форми обичайок, внаслідок чого у зоні повороту повітряного потоку осаджуються легкі домішки, та по збиральних полицях потрапляють до шнеку, яким вони транспортуються до вивідного каналу. Технологічна ефективність очищення складає 90%.
Для окремих культур (кукурудза, соняшник і соя) необхідно також звернути увагу на їхню вологість при збиранні. Якщо вона перевищує 14%, тоді необхідне сушіння насіння для тривалого збереження до посівного періоду. Як правило, для сушіння використовують підігріте повітря, при цьому нагрів насіння не повинен перевищувати 40°С; зміна вологості за один прохід не повинна перевищувати 3-4%; також уникають, зменшують можливість удару чи тертя насіння об деталі сушарки. При сушінні підігрітим повітрям температура нагріву насіння залежить від товщини шару, тому при використанні м’яких теплових режимів з мінімальним механічним впливом можливі ділянки недосушеного насіння. Крім цього, в залежності від типу застосованого теплогенератора, потрібно у процесі сушіння постійно тримати необхідний режим, що не завжди вдається витримати протягом сезону роботи через людський фактор.
Підвищення якості сушіння, зменшення травмування насіння сушаркою та виключення людського фактору можливо вирішити, застосовуючи вакуумне сушіння. 
Суть вакуумного сушіння полягає в тому, що насіння розміщується у герметичній камері, де тиск менший за атмосферний. Оскільки температура кипіння води у вакуумі є меншою за температуру при атмосферному тиску і залежить від тиску в камері, то, регулюючи тиск у ній, можна добитись інтенсивного вологовидалення при низькій температурі насіння, що зберігає всі властивості насінини. Використовуючи підігрів насіння з одночасним вакуумуванням, можна зменшити тривалість сушіння у 5-10 разів порівняно із традиційним. Вакуумне сушіння виконується у адіабатичних умовах, тому на відміну від конвективного сушіння, теплота, яка підведена до насінини, у більшій мірі використовується на випаровування вологи. А це значить, що насіння неможливо перегріти у процесі сушіння, тому сприяє уникненню помилкових режимів під час сушіння.
Підвищення ефективності підготовки насіння можна вирішити впровадженням електрофізичних способів сортування насіння з використанням сильних електричних полів. Для цього в ІМЕСГ розроблені електростатичні сепаратори і відповідна технологія підготовки насіння сільгоспкультур. Суть розробленої технології - при очищенні та сортуванні поряд із фізико-механічними властивостями насіння використовуються електричні (діелектрична проникність, величина і час поляризації, провідність), які залежать від біологічної структури кожної насінини і її хімічного складу. Розділення зернового матеріалу проходить в електростатичному полі, де частинки зернової суміші в залежності від їхніх електрофізичних властивостей отримують різні за величиною електричні заряди на барабані-електроді та відриваються і рухаються від його поверхні за різними траєкторіями. Тому процес розподілу насіння на фракції проходить з урахуванням стиглості, хімічного складу та біологічної природи насіння. Сепаратор може використовуватися для очищення і сортування насіння зернових, технічних, овочевих та інших агрокультур.
З бункера насіння подається на заземлюючий барабан-електрод, який обертається і переносить насіння в зону дії електростатичного поля. Таке поле створюють заземлюючий барабан-електрод і потенціальний електрод при під’єднанні їх до джерела високої напруги. В електростатичному полі окремі зернівки, отримавши в залежності від їхніх фізико-механічних і електричних властивостей відповідний заряд, відриваються від заземлюючого барабан-електрода і за певними траєкторіями, утворивши своєрідне «електронне віяло», рухаються до розділювальної перегородки. В результаті проведених досліджень встановлено, що розташування окремих зернівок в «електронному віялі» має стійку закономірність. Зернівки, траєкторії руху яких знаходяться ближче до заземленого барабан-електроду, мають кращі посівні та врожайні властивості. 
Крупне насіння, з поліпшеними посівними якостями, потрапляє в лоток першої фракції, а менш кондиційне, що містить домішки, - в лоток другої фракції. Так відбирається найбільш повноцінне насіння та відділяється насіння важко відокремлюваних бур’янів і зернових домішок, які іншими способами вилучити неможливо. Кількісні та якісні показники процесу розділення насіння на сепараторі регулюються напруженістю електростатичного поля та місцем фіксованого встановлення розділювальної перегородки. Електричне поле сепаратора стимулює насіння до проростання, а також частково знезаражує його поверхню.
Сепаратор ЕСН-0,1 може застосовуватися у сховищах і на відкритих майданчиках безпосередньо перед протруюванням насіння.
Завершальним кроком у підготовці насіння до сівби є обробка посівного матеріалу захисно-стимулюючими препаратами. Для зниження фітотоксичної дії протруйників та зменшення стресового навантаження на проросле зерно до складу бакової суміші додають мікроелементи та регулятори росту з урахуванням особливостей насіння вирощуваних культур. За впливом на проросток серед компонентів, що входять до складу суміші для інкрустації, основну роль відіграють мікроелементи, які в поєднанні з регуляторами росту рослин за рахунок синергізму ефективніше проявляють свою рістрегулюючу активність. В результаті дії мікроелементів рослини стають стійкішими до таких несприятливих умов середовища як посуха, ураження хворобами та пошкодження шкідниками.
Зараз в Україні передпосівна обробка насіння захисними та стимулюючими препаратами реалізується за технологіями знезаражування насіння сільгоспкультур безпосередньо у господарствах або в спеціалізованих пунктах протруювання. При цьому знезаражування насіння в конкретному господарстві зазвичай здійснюється на спеціальних майданчиках за допомогою пересувних камерних або шнекових протруювачів. При знезаражуванні насіння в спеціалізованих пунктах протруювання переважно застосовуються технології обробки насіння на стаціонарних пунктах у технологічних лініях з підготовки насіння.
В таких лініях чи пунктах обробки насіння використовуються комплекти стаціонарного обладнання, що розроблені на базі камерних протруювачів, або ротаційні протруювачі зарубіжних фірм. До переваг обробки ротаційними протруювачами відноситься висока якість обробки насіння препаратом, відсутність травмування насіння, універсальність щодо обробки насіння різних культур і самоочищення змішувальної камери. 
Останнім часом провідні фірми світу все частіше пропонують технології комплексного захисту рослин, зокрема, пошарової обробки насіння, які відрізняються між собою кількістю шарів і послідовністю нанесення захисно-стимулюючих препаратів, забезпечуючи високі посівні властивості насіння.
Для практичної реалізації таких технологій на ринку України вже пропонується обладнання зарубіжних фірм, яке розроблене для нанесення рідкого протруйника та інокулянта на насіння зернових, бобових, кукурудзи, сої та інших культур. За допомогою цього обладнання на насіння може наноситися як один рідкий розчин препарату, так і два почергово, або ж обидва розчини в баковій суміші на насіння під час його виходу із змішувальної камери.
Із вітчизняних підприємств слід відмітити ТОВ «Завод «ФадєєвАгро», що пропонує двокомпонентний протруювач із автономними системами подачі препаратів для передпосівної одночасної обробки насіння хімічними препаратами та інокулянтами. Такий протруювач може обробляти насіння препаратами, які не рекомендується виробниками цих препаратів використовувати у бакових сумішах.
Для підвищення ефективності використання пестицидів шляхом застосування пошарової обробки насіння фунгіцидами, інсектицидами, мікроелементами та стимулятором росту в ІМЕСГ розроблено протруювач ППОН-5 для пошарової обробки насіння агрокультур захисними і стимулюючими препаратами. В основу розробки цього обладнання покладено уже перевірений у сільгоспвиробництві спосіб обробки насіння, який реалізується універсальними протруювачами насіння типу ПНУ, що призначені для обробки практично всіх агрокультур плівкоутворюючими робочими рідинами пестицидів і найбільш повно задовольняють сучасні вимоги до протруювання насіння.
Протруювач ППОН-5 для пошарової обробки насіння захисними і стимулюючими препаратами включає в себе дві робочі камери обробки насіння, які розміщені одна над іншою, кожна з яких утворена перехідними і напрямними поверхнями, з встановленими в них на одному валу приводу чашоподібними змішувачами таким чином, що верхня камера сполучається технологічно в робочому режимі з нижньою. Для стабільної подачі робочих рідин від баків для їх приготування до камер обробки насіння в протруювачі передбачено використання двох перистальтичних насосів-дозаторів рідких препаратів із кроковими двигунами, що забезпечує подачу різних компонентів у необхідних співвідношеннях у автоматичному режимі роботи протруювача. Робочий процес цього протруювача організований так, що при активному спільному русі частинок захисно-стимулюючих компонентів з насінням відбувається налипання їх на поверхню зернівок у кожній робочій камері. Постійний контакт насіння з робочою поверхнею чашоподібного змішувача та стінками корпусу камер обробки сприяє рівномірному розподілу, ущільненню і висиханню компонентів захисно-живильної оболонки на поверхні насіння. 
Розроблене програмне забезпечення робочого процесу протруювача дозволяє задавати всі операції і встановлювати часові інтервали за допомогою панелі шафи управління та має цілий ряд вікон для управління і контролю за роботою протруювача.
В автоматичному режимі на екрані відображається інформація про поточні етапи обробки насіння і кількісна інформація. Автоматичний режим може бути відключений на будь-якому етапі виконання замовлення, в цьому випадку процес обробки насіння зупиняється. При повторному включенні автоматичного режиму виконання замовлення поновлюється з того етапу, на якому була перервана робота протруювача. У ручному режимі можна управляти кожним вузлом протруювача автономно за допомогою відповідних кнопок.
Проведеними в нашому інституті дослідженнями встановлено, що підготовлене за допомогою вказаних машин насіння має у порівнянні із застосуванням традиційних технічних засобів на 10-15% вищу енергію проростання та до 5% більшу масу 1000 насінин. Це забезпечує ефективний стартовий ріст рослин на початкових етапах їх розвитку та підвищення урожайності сільськогосподарських культур.
Володимир РАТУШНИЙ, Юрій ГЕРАСИМЧУК, Сергій СТЕПАНЕНКО, Віктор ШВИДЯ, кандидати технічних наук,
Юрій КОСОВЕЦЬ, Віктор САХНЕВИЧ, наукові співробітники,
ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»
