Без техніки – і ні туди, і ні сюди

05 June, Розділ Техніка, переглядів 4 780

Продовжуємо розповідь про семінар «Механізація виробничих процесів на тваринницьких фермах і комплексах». Початок читайте в №17.

Кролівництво, відмітив у своїй доповіді кандидат технічних наук В.В. Ткач, – одна з найбільш перспективних галузей тваринництва, яка швидкими темпами розвивається у більшості країн світу. Це пояснюється як привабливими особливостями виробництва – щорічно від однієї кролиці можливо отримати до 60-70 кг м’яса (у живій вазі), так і існуючим дефіцитом тваринного білка і намаганнями урізноманітнити і поліпшити харчування людей.

Світове виробництво кролятини оцінюється експертами на рівні 1,0-3,0 млн. т і зосереджено воно переважно у Китаї, Італії, Іспанії, Франції тощо. М'ясо кролів відносять до дієтичних продуктів харчування, воно має гарні смакові властивості (перетравність білків складає 90% проти 60-70% білків м’яса інших тварин). Загальновизнаною стримуючою проблемою, яка супроводжує виробництво кролів, є наявність аміаку - шкідливого газу, виділення якого на спеціалізованих фермах у 1,4-1,6 рази зменшує продуктивність тварин та забруднює природне оточуюче середовище в радіусі до 1,5-3,0 метри.

Вченими ННЦ «ІМЕСГ» спільно із спеціалістами фірми «АНМАКС» розроблено і рекомендовано у виробництво проектні пропозиції для ферм із річним обсягом виробництва 1000 (розмір приміщення 6х9 м), 5000 (розмір приміщення 8х30 м) та 1700 кролів (розмір приміщення 10х60 м) із річним обсягом виробництва м’яса у живій вазі відповідно 2,8; 14,0; та 49,0 т, та очікуваним прибутком 55,6; 281,4 та 994,0 тис. гривень.

Для підвищення продуктивності поголів’я кролів за рахунок зменшення концентрації аміаку вченими інституту розроблено обладнання для видалення екскрементів з підкліткового простору, причому рідкої фракції по мірі надходження, а твердої – два рази на добу гідрозмивом, використовуючи енергію «біжучої» хвилі. Зменшення витрат на виробництво продукції досягається також за рахунок утилізації тепла відпрацьованого повітря, що у холодний період року майже вдвічі зменшує витрати на енергоносії. Загалом, на думку вченого, реалізація розроблених технологій та технічних рішень дозволить забезпечити якісно новий рівень виробництва продукції кролівництва, підвищити ефективність галузі, зменшити собівартість виробництва на 40-45%.

Проблемам енергозбереження при створенні мікроклімату в тваринницьких приміщеннях із застосуванням теплоутилізаторів присвятив виступ кандидат технічних наук О.Ф. Довбненко. Він відзначив, що виробництво продукції тваринництва в промислових масштабах неможливе без підтримання нормативних параметрів мікроклімату. З огляду на те, що в опалювальний період найбільша частка затрат енергоресурсів (40-90%) припадає на підтримання нормативної температури повітря, виробники сільгосппродукції відмовляються, в першу чергу, від опалення приміщень. Застосування засобів опалення при нинішній вартості енергоносіїв також не може бути рентабельним.

Одним із ефективних методів скорочення витрат енергоресурсів у системах опалення та вентиляції є застосування теплоутилізаторів вентиляційних викидів, в яких припливне повітря підігрівається за рахунок теплоти викидного повітря. При цьому в викидних каналах теплоутилізатора конденсується волога, аміак, сірководень та інші шкідливі домішки, зменшуючи викиди в навколишнє середовище.

Теплоутилізатори, які нині є в наявності на ринку опалювально-вентиляційного обладнання, виготовляються із оцинкованої сталі або алюмінію, мають високу вартість та короткий термін служби (не більше 2-4 років), бо у викидному повітрі тваринницьких приміщень міститься значна кількість хімічно активних компонентів.

Вчені ННЦ «ІМЕСГ» розробили конструкцію рекуперативного теплоутилізатора, в якому теплообмінна поверхня виготовлена з полімерних матеріалів, стійких до агресивного середовища тваринницьких приміщень. Вартість таких теплоутилізаторів значно нижча за відомі аналоги на основі металів, а термін служби у тваринницьких приміщеннях складає 8-10 років і більше. Конструкція теплоутилізаторів дозволяє застосовувати їх в будь-яких приміщеннях виробничого та невиробничого призначення та виготовляти з різною повітропродуктивністю в залежності від технологічних потреб.

У процесі досліджень рекуперативних теплоутилізаторів на основі полімерних матеріалів встановлено, що витрати енергоресурсів, а відповідно і вартість опалення приміщення свинарника скорочується в 2-4 рази, встановлена потужність системи опалення – на 40-60%, температура початку опалення з 5-8°С знижується до -7-10°С.

Так, наприклад, вартість газу для опалення свинарника-відгодівельника за сезон складає 291 тис. грн. без теплоутилізаторів, а при їх застосуванні – не більше 120 тис. гривень. Термін їх окупності не перевищує одного року.

Постійна теплопродуктивності експериментального зразка теплоутилізатора з продуктивністю по повітрю 780 м3/год., встановленого в приміщенні кролеферми (дослідне господарство «Оленівське»), складає 140 Вт/°С. Це означає, що при перепаді температур зовнішнього та внутрішнього повітря в 40°С у приміщення повертається 5,6 кВт-год. теплової енергії без додаткових затрат енергоресурсів.

Нині спеціалісти інституту готові запропонувати фермерам і виробникам вентиляційного обладнання: рекомендації по застосуванню теплоутилізаторів у тваринницьких приміщеннях, техніко-економічний та енергетичний розрахунок створення мікроклімату з використанням теплоутилізаторів, а також налагодити випуск рекуперативних теплоутилізаторів на основі полімерних матеріалів з продуктивністю по повітрю від 0,5 до 5000 м3/год.

Влад АРТЕМКО