Аграрний тиждень. Україна
» » Чому новітні технології оминають українське село?
» » Чому новітні технології оминають українське село?

    Чому новітні технології оминають українське село?


    Чому українські села нині майже задихаються без сучасної та якісної техніки, а вітчизняні виробники, в свою чергу, не мають можливості освоїти світові технології комплектуючих для сільськогосподарського обладнання? На ці та інші питання законодавці давно вже мали надати відповідь машинобудівникам. Адже встановлене чинним законом жорстке обмеження рівня питомої ваги вітчизняного виробництва у вартості техніки продовжує суттєво обмежувати АПК: машинобудівників - у освоєнні виробництва сучасного обладнання для села, аграріїв - у отриманні техніки на пільгових умовах.

     

    Не секрет, що частину комплектуючих елементів сучасного машинобудування вітчизняні підприємства мусять завозити з-за кордону. Техніку, комплектуючі якої є іноземного виробництва, український закон не відносить до категорії вітчизняної. Тому вона не може поставлятися на умовах фінансового лізингу і не має державної підтримки.

    Торік у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин був розглянутий до другого читання законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”» (реєстр. №8764 від 06.07.2011 р.), внесений народними депутатами України І. Прасоловим і Р. Ткачем. Документом пропонується внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» в частині удосконалення понять «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу», «вітчизняне машинобудування для агропромислового комплексу», а також особливостей надання держпідтримки на закупівлю техніки і обладнання для АПК.

    Основна пропозиція проекту полягає у подовженні ним у часі дії окремих норм закону, які були обмежені терміном до 2010 року. Тобто встановлюється безстрокова дія певних норм державного стимулювання у часі. Однак, такий важливий для агросектору законопроект ніяк не може сьогодні подолати свій другий, головний рубіж. У першому читанні документ парламентарії прийняли ще на початку вересня 2011-го. 22 грудня того ж року направили його на повторне читання. За це рішення в сесійній залі проголосувало 239 нардепів. Утім, дискусія навколо законопроекту триває й досі.

    Так, обговорюючи положення проекту, перш за все, нардепи акцентували свою увагу на тому, що його зміст не відповідає його назві. Голова підкомітету Комітету з питань агрополітики та земельних відносин М. Перестенко зазначила, що документ, по суті, стимулює збирання сільгосптехніки із запасних частин та вузлів, виготовлених в інших країнах. За словами законодавця, такий підхід несе збитки держбюджету країни та призведе до зупинки вітчизняних машинобудівних заводів, що виробляють комплектуючі до складної агротехніки, - а це більше 300 заводів України. До того ж, депутат не виключає, що законопроект надасть можливість підприємствам-резидентам, які імпортують іноземні комплектуючі, за рахунок коштів держбюджету здійснювати їх закупівлю та наповнювати бюджети своїх країн.

    Коли приймався документ у першому читанні, народний депутат К. Самойлик пропонувала залишити статтю закону, яка пропонує вважати вітчизняною ту техніку, в питомій вазі якої не менше 50% комплектуючих. Однак, її поправку колеги не підтримали. «Нині майже тисячі вітчизняних заводів практично скооперовані у виробництві вітчизняної техніки. Назва не відповідає суті закону. Суть закону така, що вона знищує вітчизняного товаровиробника», - каже нардеп. Натомість, більшість парламентаріїв погоджуються, що актуальність законодавчого врегулювання положень щодо розвитку вітчизняного машинобудування для АПК очевидна. Та вона потребує внесення доповнень і пропозицій до інших законів України. Зокрема, про державну підтримку сільського господарства України та про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу.

    Підтримуючи це, народні обранці відмітили, що внесення відповідних змін до чинного законодавства буде доцільним. Зокрема, воно потрібне для створення сприятливих економічних умов у задоволенні потреб аграріїв новітньою технікою. На думку нардепів, для агросектору країни необхідно задіяти ефективний механізм у прискоренні випуску сучасної вітчизняної конкурентоздатної техніки. Законопроект пропонує нові шляхи підтримки і розвитку галузі вітчизняного сільгоспмашинобудування. Зокрема, способом визначення в ньому правових та організаційних заходів, спрямованих на фінансове забезпечення лізингових операцій із закупівлі техніки тощо.

    Головне науково-експертне управління ВР України підтримало законопроект у першому читанні. Однак, експерти вважають, що для прийняття зваженого рішення щодо пропозицій проекту слід отримати відповідний висновок Кабінету Міністрів України, в т.ч. щодо впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Оскільки в чинному законі термін державної підтримки закінчився у 2010 році, пропозиція про її пролонгацію на перспективу потребуватиме внесення змін до Державного бюджету України. Поки законодавці вирішують долю такого важливого для села документу, воно продовжує пасти задніх у питанні розвитку новітніх технологій.     

     

    Володимир Кульгавий, генеральний виконавчий директор Української  асоціації аграрних інженерів:  

    - Перш ніж потрапити на обговорення народних депутатів, проект закону розглядався фахівцями різних міністерств і відомств, зокрема, у Мінекономрозвитку. На мій погляд, головний акцент цього закону - треба розглядати його з позиції конкретних шляхів реалізації виготовленої техніки. Тобто йти від зворотнього: щоби виробництво агротехніки залежало від ринку збуту, від можливості споживачів її купувати, наявності у них оборотних і кредитних ресурсів. А буде реалізація – відновиться і працюватиме виробництво.

    Як основний спосіб реалізації машин і обладнання для АПК рекомендується механізм фінансового лізингу. На це варто передбачити кошти у держбюджеті на 2013 рік. За нашими розрахунками, обсяг реалізації лізингових програм може бути в межах 1 млрд. гривень.

    Зазначу, що позиція деяких фахівців про норму не менше 50% комплектуючих у питомій вазі вітчизняної техніки є хибною, бо саме ця норма затримала розвиток вітчизняного машинобудування. А якщо її залишити в законі, це відкине галузь років на 50 назад.

     

     

     

    Наталя СОКУРЕНКО

     





    Схожі новини
  • Фахівці почали розробляти проект Державної програми розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу
  • Законодавчі зміни виведуть вітчизняне сільгоспмашинобудування на якісно новий рівень
  • Ступінь локалізації вітчизняного виробництва техніки становитиме більше 60%
  • Азаров: справа честі - перетворити Україну на найбільшого сільгоспвиробника
  • Депутати удосконалять державну підтримку українського сільгоспмашинобудування

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чому новітні технології оминають українське село?


Чому українські села нині майже задихаються без сучасної та якісної техніки, а вітчизняні виробники, в свою чергу, не мають можливості освоїти світові технології комплектуючих для сільськогосподарського обладнання? На ці та інші питання законодавці давно вже мали надати відповідь машинобудівникам. Адже встановлене чинним законом жорстке обмеження рівня питомої ваги вітчизняного виробництва у вартості техніки продовжує суттєво обмежувати АПК: машинобудівників - у освоєнні виробництва сучасного обладнання для села, аграріїв - у отриманні техніки на пільгових умовах.

 

Не секрет, що частину комплектуючих елементів сучасного машинобудування вітчизняні підприємства мусять завозити з-за кордону. Техніку, комплектуючі якої є іноземного виробництва, український закон не відносить до категорії вітчизняної. Тому вона не може поставлятися на умовах фінансового лізингу і не має державної підтримки.

Торік у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин був розглянутий до другого читання законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”» (реєстр. №8764 від 06.07.2011 р.), внесений народними депутатами України І. Прасоловим і Р. Ткачем. Документом пропонується внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» в частині удосконалення понять «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу», «вітчизняне машинобудування для агропромислового комплексу», а також особливостей надання держпідтримки на закупівлю техніки і обладнання для АПК.

Основна пропозиція проекту полягає у подовженні ним у часі дії окремих норм закону, які були обмежені терміном до 2010 року. Тобто встановлюється безстрокова дія певних норм державного стимулювання у часі. Однак, такий важливий для агросектору законопроект ніяк не може сьогодні подолати свій другий, головний рубіж. У першому читанні документ парламентарії прийняли ще на початку вересня 2011-го. 22 грудня того ж року направили його на повторне читання. За це рішення в сесійній залі проголосувало 239 нардепів. Утім, дискусія навколо законопроекту триває й досі.

Так, обговорюючи положення проекту, перш за все, нардепи акцентували свою увагу на тому, що його зміст не відповідає його назві. Голова підкомітету Комітету з питань агрополітики та земельних відносин М. Перестенко зазначила, що документ, по суті, стимулює збирання сільгосптехніки із запасних частин та вузлів, виготовлених в інших країнах. За словами законодавця, такий підхід несе збитки держбюджету країни та призведе до зупинки вітчизняних машинобудівних заводів, що виробляють комплектуючі до складної агротехніки, - а це більше 300 заводів України. До того ж, депутат не виключає, що законопроект надасть можливість підприємствам-резидентам, які імпортують іноземні комплектуючі, за рахунок коштів держбюджету здійснювати їх закупівлю та наповнювати бюджети своїх країн.

Коли приймався документ у першому читанні, народний депутат К. Самойлик пропонувала залишити статтю закону, яка пропонує вважати вітчизняною ту техніку, в питомій вазі якої не менше 50% комплектуючих. Однак, її поправку колеги не підтримали. «Нині майже тисячі вітчизняних заводів практично скооперовані у виробництві вітчизняної техніки. Назва не відповідає суті закону. Суть закону така, що вона знищує вітчизняного товаровиробника», - каже нардеп. Натомість, більшість парламентаріїв погоджуються, що актуальність законодавчого врегулювання положень щодо розвитку вітчизняного машинобудування для АПК очевидна. Та вона потребує внесення доповнень і пропозицій до інших законів України. Зокрема, про державну підтримку сільського господарства України та про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу.

Підтримуючи це, народні обранці відмітили, що внесення відповідних змін до чинного законодавства буде доцільним. Зокрема, воно потрібне для створення сприятливих економічних умов у задоволенні потреб аграріїв новітньою технікою. На думку нардепів, для агросектору країни необхідно задіяти ефективний механізм у прискоренні випуску сучасної вітчизняної конкурентоздатної техніки. Законопроект пропонує нові шляхи підтримки і розвитку галузі вітчизняного сільгоспмашинобудування. Зокрема, способом визначення в ньому правових та організаційних заходів, спрямованих на фінансове забезпечення лізингових операцій із закупівлі техніки тощо.

Головне науково-експертне управління ВР України підтримало законопроект у першому читанні. Однак, експерти вважають, що для прийняття зваженого рішення щодо пропозицій проекту слід отримати відповідний висновок Кабінету Міністрів України, в т.ч. щодо впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Оскільки в чинному законі термін державної підтримки закінчився у 2010 році, пропозиція про її пролонгацію на перспективу потребуватиме внесення змін до Державного бюджету України. Поки законодавці вирішують долю такого важливого для села документу, воно продовжує пасти задніх у питанні розвитку новітніх технологій.     

 

Володимир Кульгавий, генеральний виконавчий директор Української  асоціації аграрних інженерів:  

- Перш ніж потрапити на обговорення народних депутатів, проект закону розглядався фахівцями різних міністерств і відомств, зокрема, у Мінекономрозвитку. На мій погляд, головний акцент цього закону - треба розглядати його з позиції конкретних шляхів реалізації виготовленої техніки. Тобто йти від зворотнього: щоби виробництво агротехніки залежало від ринку збуту, від можливості споживачів її купувати, наявності у них оборотних і кредитних ресурсів. А буде реалізація – відновиться і працюватиме виробництво.

Як основний спосіб реалізації машин і обладнання для АПК рекомендується механізм фінансового лізингу. На це варто передбачити кошти у держбюджеті на 2013 рік. За нашими розрахунками, обсяг реалізації лізингових програм може бути в межах 1 млрд. гривень.

Зазначу, що позиція деяких фахівців про норму не менше 50% комплектуючих у питомій вазі вітчизняної техніки є хибною, бо саме ця норма затримала розвиток вітчизняного машинобудування. А якщо її залишити в законі, це відкине галузь років на 50 назад.

 

 

 

Наталя СОКУРЕНКО

 





Схожі новини
  • Фахівці почали розробляти проект Державної програми розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу
  • Законодавчі зміни виведуть вітчизняне сільгоспмашинобудування на якісно новий рівень
  • Ступінь локалізації вітчизняного виробництва техніки становитиме більше 60%
  • Азаров: справа честі - перетворити Україну на найбільшого сільгоспвиробника
  • Депутати удосконалять державну підтримку українського сільгоспмашинобудування

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.