ІННОВАЦІЇ. ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ НААНУ

27 February, Розділ Новини, переглядів 2 171

Коли день за днем розлітаються листки календаря, не тільки хтось дорослішає, а хтось старіє - змінюється весь навколишній світ. Нам доводиться з тим рахуватися, щоб не відстати від науково-технічного прогресу, як казав японець в іще радянському анекдоті, «надовго, назавжди».

Хоч у 18 столітті академік Василь Петров був першовідкривачем явища електричної дуги, у світову науку увійшло воно за іменем наступного відкривача й охрещене Вольтовою дугою. Та й досі пальму першості в наукових відкриттях у нашому краї нерідко залюбки віддають іноземцям, не шануючи своїх. Але такий собі комплекс меншовартості на рівні держави, однак, влаштовує далеко не всіх. І зрушення на краще в науковому світі уже помітні.

Академік Василь Петриченко вів нещодавнє засідання Президії НААН, спонукавши жваво обговорювати стан і перспективи науково-інноваційної діяльності в НААН. Тема інновацій в аграрній науці не повинна перерости в проблему.

Ніхто не забув той історичний факт, що в нашій країні кібернетику і генетику вважали лженауками, тоді як в інших державах вони розвивалися. Так само не треба скидати з рахівниць, що сьогодні ми, відкинуті в дикий капіталізм, тільки починаємо вивчати ті механізми, котрі до нюансів вивчені в країнах заходу. Наш генетичний код, порушений Голодомором та іншими репресіями, нині відновлюється. Піднялося покоління талановитих учених, чиїми досягненнями Україна може гідно пишатися. Щоб їхні надбання поширились якнайкраще, і передусім на Батьківщині, доводиться засвоювати інноваційну науку, якої, по суті, не дуже є кому навчати. Зарубіжні книжки – і все. Власний досвід тільки набувається. Тому така пильна постійна увага з боку Президії НААН говорить про зрушення у цій справі.

Наукові установи досліджують інноваційний розвиток галузей агропромислового виробництва, здійснюють маркетингові дослідження і науковий супровід інноваційних проектів, а також науково-консультаційне та інформаційне обслуговування агроформувань у регіонах. У системі академії в кожній області й АР Крим з 1998-го функціонують центри наукового забезпечення агропромислового виробництва, які об’єднують діяльність наукових, освітніх, впроваджувальних установ регіону, тобто конкретно займаються питаннями інноваційного розвитку АПК.

З 2012 року в мережі академії функціонують 7 зональних науково-інноваційних центрів: Кримський, Північно-степовий, Південно-степовий, Лівобережно-лісостеповий, Правобережно-лісостеповий, Поліський і Карпатський. Провідними у центрах є конкретні наукові установи НААН з високим науковим потенціалом. Саме вони здійснюють наукове забезпечення АПВ за територіальним принципом. У кожній з цих установ сформовані підрозділи з організації науково-інноваційної діяльності. Але це робота переважно теоретична.

Втім, координація розробок і реалізація регіональних галузевих та комплексних програм інноваційного розвитку агропромислового виробництва сприяє широкомасштабному впровадженню перспективних для кожного регіону наукових розробок і забезпечує функціонування та розвиток науково-технологічної системи: «науково-методичні центри НААН – зональні науково-інноваційні центри - регіональні центри наукового забезпечення АПВ – агроформування». Плідність роботи в цьому новому для держави напрямку очевидна. Несприятливого для сільського господарства 2012 року завдяки рекомендаціям вчених щодо впровадження сучасних технологій у рослинництві, зміни структури посівних площ, зокрема, збільшення площ посівів кукурудзи, сорго та деяких інших культур, в Україні отримано валовий збір зерна 46,2 млн. тонн. Отже 9470 чоловік, котрі входять до складу центрів (зокрема, 4947 науковців, у т.ч. 1615 кандидатів наук і 322 доктори наук), торік випробували 740 завершених наукових розробок, з них 612 рекомендували до впровадження. Також у 680 агроформуваннях упроваджено 948 наукових розробок. А ще проведено близько 3 тис. маркетингових досліджень ринків наукоємної продукції.

Протягом року центри надали понад 36 тис. консультацій, провели навчання 53 тис. фахівців АПК, відбулося 1184 конференції, семінари і наради, 408 круглих столів і курсів, 223 Дні поля. Організовано за участю науковців 432 виставки, підготовлено і видано 3509 рекомендацій, буклетів та інформаційних листків, 4608 статей. Не обминули вчені й участі у 377 радіопередачах і 466 телеефірах. Уклали 686 угод на надання науково-консультаційних послуг агровиробникам та отримали за ці послуги 7,4 млн. гривень.

Переконливі цифри, чи не так? Але й це не все.

Наукові установи центрів торік подали органам державної реєстрації 531 заявку на отримання охоронних документів. 412 патентів уже отримано. Вони поповнили арсенал наукових установ, що налічує 4,4 тис. охоронних документів на об’єкти права промислової власності, в т.ч. 1588 патентів на винаходи та корисні моделі, 2660 патентів та свідоцтв про державну реєстрацію сортів і гібридів сільгоспкультур. Укладено ліцензійні угоди на використання понад 900 об’єктів права інтелектуальної власності.

Головна установа Лівобережно-лісостепового науково-інноваційного центру – Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН має ґрунтовний позитивний досвід селекційних інновацій: розроблено 6 товарних знаків, здійснюється низка заходів щодо брендінгу, прискореного впровадження та інтеграції наукової продукції у товарно-грошові відносини.

Сьогодні наукові установи центрів гідно заявили про себе і на міжнародному рівні: складено 257 міжнародних угод. Завдяки цьому до спецфондів наукових установ надійшло понад 5,3 млн. гривень. А загалом науковці заробили торік 216 млн. грн. позабюджетних коштів. І це тоді, коли далеко не всі закони й постанови КМУ виконуються, а сподіватися на бюджетну підтримку майже наївно.

І.М. Криворучко (начальник управління науково-інноваційної діяльності, трансферу технологій та інтелектуальної власності НААН) у своїй доповіді наголошував на необхідності адаптувати наукові здобутки до сільгоспвиробників. Йдеться і про охорону ґрунтів од виснажливого хазяйнування. Якщо за рахунок власних продуктивних сортів наздогнати хоча б Китай у виробництві, 20 млн. га українських земель можна вивести з товарообігу. Тож, є сенс збільшити ареал сортів селекції вчених НААН. І про бренди найкращих розробок треба дбати.

Директор Інституту інноваційного провайдингу, член-кореспондент НААН С.А. Володін у співдоповіді наголосив, що настав час посилити практичний бік і суттєво поглибити конкретні теоретичні засади в системі інновацій. Він конкретно вказав, як саме це зробити. Потрібні безпосередні замовлення на впровадження сортів, технологій чи інших наукових розробок та на створення брендів. Тут вступає в силу юридичний бік інновацій, такий потрібний аграрній економіці. Отож 2013 рік нікому не дасть розслабитись.

«Не науку треба капіталізувати. Економіка знань – це найскладніше. Професійні провайдери повинні займатися реалізацією наукових знань. Звісно, державний холдинг повинен бути. Але суть у триєдності: поєднати державну науку + пряме управління + комерційну ланку. Саме остання повинна виконати завершальний фрагмент і одержати свою конкретну долю в ланцюгу. Настав час робити новий крок. Ми до цього готові. Ми можемо принести значну користь Україні. Для цього треба вийти на ринок, хоча він і недорозвинений».

Дискусія, в якій взяли активну участь академіки, член-кореспонденти, доктори наук, була гострою і водночас плідною. Головуючий не давав їй вихлюпнутися з конструктивного русла. Найґрунтовніші пропозиції вмістила Постанова Президії НААН із конкретними стислими термінами виконання запропонованих ученими кроків. Контроль за її виконанням покладений в.о. Президента НААНУ.

Ганна КОЗАЧЕНКО