Аграрний тиждень. Україна
» » МІНАГРОПОЛІТИКИ ТРИМАЄ ЗВ'ЯЗОК
» » МІНАГРОПОЛІТИКИ ТРИМАЄ ЗВ'ЯЗОК

    МІНАГРОПОЛІТИКИ ТРИМАЄ ЗВ'ЯЗОК


    2 березня для безпосереднього звернення громадян відбулася «гаряча лінія» Кабінету Міністрів України. Цього дня на зв'язку був перший заступник міністра аграрної політики України Борис СУПІХАНОВ.

    Коло проблем, що обговорювалися, було таке ж широке, як і географія звернень. Упродовж гарячої лінії телефонували майже з усіх регіонів України.
    Стурбована мешканка Горохівського району на Волині поцікавилась у заступника міністра, коли будуть перераховані кошти, передбачені бюджетом для оздоровлення дітей у сільських таборах і закладах відпочинку, і чи можна прискорити цей процес. У відповідь Борис Супіханов зазначив, що згідно з розробленим положенням передбачені для цих заходів гроші почнуть надходити вже у квітні, тому мами, що живуть у селі, можуть бути спокійними за відпочинок та дозвілля своїх чад.
    Одне з найпоширеніших запитань – як і коли будуть виплачуватися передбачені урядом компенсації за озимину і здане поголів'я. Почути це із перших вуст хотіли господарі з Хмельницької, Миколаївської, Черкаської областей. Пан Супіханов відповів, що механізм повернення вже узгоджено на належному рівні і прийнято рішення про поетапну компенсацію коштів. Він також запевнив, що гроші повернуть до останньої копійки.
    З дуже актуальним запитанням, за рахунок чого можна сьогодні збільшити заробітну плату працівникам свого підприємства, звернувся голова ПСП «Полісся» з Чернігівщини. Справді, питання наболіле. Адже, за показниками, рівень зарплатні в аграрному секторі в цілому нижчий, аніж у народному господарстві загалом. Але якщо підприємство прибуткове, то завдяки вмілому використанню державних дотацій за мінеральні добрива, за посівний гектар та здане поголів'я можна спробувати вивільнити певні кошти для доплати працівникам за їх нелегку працю, порадив заступник міністра.
    Голова фермерського господарства з Козятинського району Вінниччини Анатолій Олексійович Зозолюк зателефонував, щоб дізнатися, чому йому не компенсували 30% за придбану в кредит сільгосптехніку. Ймовірною причиною, скоріш за все, стало запізніле подання необхідних документів. Як зазначив Борис Супіханов, гроші, які передбачені бюджетом на ці заходи, виділяються своєчасно, проте існує ліміт коштів для компенсації по кожній області.
    Тривожну новину повідомила із Сімеїза Ганна Павлівна Бережна. З її слів, селищна рада розподілила земельні наділи в лісі, де є реліктові насадження дерев, практично у заповідній зоні. Жінка попросила вплинути, аби покласти край зловживанню і зупинити вирубку дерев. Ця проблема, як прокоментував перший заступник міністра, радше стосується компетенції Міністерства екології, і пообіцяв направити листа з проханням розібратися у ситуації.
    Варто окремо виділити теми, які впродовж прямої лінії зачіпалися неодноразово. Проблема власності на землю за кількістю дзвінків посідає перше місце. Як мені довелося переконатися, рівень обізнаності громадян зі своїми правами на землю і механізмом їх реалізації – досить невисокий. В окремих випадках, як-от, наприклад, із мешканцем Миколаївської області, причиною скарги стали дії голови господарства, який не хоче бути ініціатором розпаювання земель. Селяни переймаються, що керівник господарства навмисно з цим зволікає, щоб привласнити землю собі, а їх залишити ні з чим. Тож цікавляться, до чого їм вдатися, аби отримати законний клаптик землі? Схожа ситуація і у жительки із села Загальна Користь, що у Новобузькому районі на Миколаївщині. Ганна Григорівна Ховань скаржиться на керівника, що залишив її батьків, які пропрацювали на землі не один рік, без майнового паю. У всіх одне запитання – як діяти у подібних ситуаціях, де шукати захисту? Як радить перший заступник міністра, своє право у такому разі треба відстоювати через суд. Маючи на руках ухвалу суду, якою задовольняється претензія позивача, потрібно наполягати на виконанні цього рішення.
    Також під час гарячої лінії стало відомо, що Міністерство аграрної політики найближчим часом збирається ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно імпортної м'ясної продукції, яка продається на українському ринку за зниженими цінами. Зокрема, подати запити до торговельних місій країн-імпортерів з вимогою надати ціни на імпортовану продукцію на внутрішніх ринках. «Завдання номер один – врегулювання цін на ринку м'яса», – підкреслив перший заступник міністра.
    Дмитро ПЕКАРЧУК.





    Схожі новини
  • Аграрний фонд отримав дозвіл без посередників продавати борошно хлібопекарням
  • Консультаційний центр Мінагрополітики опрацював понад 20 тисяч звернень громадян
  • Особливості посіву озимих
  • 132-а сесія ФАО
  • ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ УРЯДОВОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

МІНАГРОПОЛІТИКИ ТРИМАЄ ЗВ'ЯЗОК


2 березня для безпосереднього звернення громадян відбулася «гаряча лінія» Кабінету Міністрів України. Цього дня на зв'язку був перший заступник міністра аграрної політики України Борис СУПІХАНОВ.

Коло проблем, що обговорювалися, було таке ж широке, як і географія звернень. Упродовж гарячої лінії телефонували майже з усіх регіонів України.
Стурбована мешканка Горохівського району на Волині поцікавилась у заступника міністра, коли будуть перераховані кошти, передбачені бюджетом для оздоровлення дітей у сільських таборах і закладах відпочинку, і чи можна прискорити цей процес. У відповідь Борис Супіханов зазначив, що згідно з розробленим положенням передбачені для цих заходів гроші почнуть надходити вже у квітні, тому мами, що живуть у селі, можуть бути спокійними за відпочинок та дозвілля своїх чад.
Одне з найпоширеніших запитань – як і коли будуть виплачуватися передбачені урядом компенсації за озимину і здане поголів'я. Почути це із перших вуст хотіли господарі з Хмельницької, Миколаївської, Черкаської областей. Пан Супіханов відповів, що механізм повернення вже узгоджено на належному рівні і прийнято рішення про поетапну компенсацію коштів. Він також запевнив, що гроші повернуть до останньої копійки.
З дуже актуальним запитанням, за рахунок чого можна сьогодні збільшити заробітну плату працівникам свого підприємства, звернувся голова ПСП «Полісся» з Чернігівщини. Справді, питання наболіле. Адже, за показниками, рівень зарплатні в аграрному секторі в цілому нижчий, аніж у народному господарстві загалом. Але якщо підприємство прибуткове, то завдяки вмілому використанню державних дотацій за мінеральні добрива, за посівний гектар та здане поголів'я можна спробувати вивільнити певні кошти для доплати працівникам за їх нелегку працю, порадив заступник міністра.
Голова фермерського господарства з Козятинського району Вінниччини Анатолій Олексійович Зозолюк зателефонував, щоб дізнатися, чому йому не компенсували 30% за придбану в кредит сільгосптехніку. Ймовірною причиною, скоріш за все, стало запізніле подання необхідних документів. Як зазначив Борис Супіханов, гроші, які передбачені бюджетом на ці заходи, виділяються своєчасно, проте існує ліміт коштів для компенсації по кожній області.
Тривожну новину повідомила із Сімеїза Ганна Павлівна Бережна. З її слів, селищна рада розподілила земельні наділи в лісі, де є реліктові насадження дерев, практично у заповідній зоні. Жінка попросила вплинути, аби покласти край зловживанню і зупинити вирубку дерев. Ця проблема, як прокоментував перший заступник міністра, радше стосується компетенції Міністерства екології, і пообіцяв направити листа з проханням розібратися у ситуації.
Варто окремо виділити теми, які впродовж прямої лінії зачіпалися неодноразово. Проблема власності на землю за кількістю дзвінків посідає перше місце. Як мені довелося переконатися, рівень обізнаності громадян зі своїми правами на землю і механізмом їх реалізації – досить невисокий. В окремих випадках, як-от, наприклад, із мешканцем Миколаївської області, причиною скарги стали дії голови господарства, який не хоче бути ініціатором розпаювання земель. Селяни переймаються, що керівник господарства навмисно з цим зволікає, щоб привласнити землю собі, а їх залишити ні з чим. Тож цікавляться, до чого їм вдатися, аби отримати законний клаптик землі? Схожа ситуація і у жительки із села Загальна Користь, що у Новобузькому районі на Миколаївщині. Ганна Григорівна Ховань скаржиться на керівника, що залишив її батьків, які пропрацювали на землі не один рік, без майнового паю. У всіх одне запитання – як діяти у подібних ситуаціях, де шукати захисту? Як радить перший заступник міністра, своє право у такому разі треба відстоювати через суд. Маючи на руках ухвалу суду, якою задовольняється претензія позивача, потрібно наполягати на виконанні цього рішення.
Також під час гарячої лінії стало відомо, що Міністерство аграрної політики найближчим часом збирається ініціювати антидемпінгове розслідування стосовно імпортної м'ясної продукції, яка продається на українському ринку за зниженими цінами. Зокрема, подати запити до торговельних місій країн-імпортерів з вимогою надати ціни на імпортовану продукцію на внутрішніх ринках. «Завдання номер один – врегулювання цін на ринку м'яса», – підкреслив перший заступник міністра.
Дмитро ПЕКАРЧУК.





Схожі новини
  • Аграрний фонд отримав дозвіл без посередників продавати борошно хлібопекарням
  • Консультаційний центр Мінагрополітики опрацював понад 20 тисяч звернень громадян
  • Особливості посіву озимих
  • 132-а сесія ФАО
  • ПЕРШЕ ЗАСІДАННЯ УРЯДОВОГО КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.