Україна зернова

14 October, Розділ Новини, переглядів 3 979

Вже відомо, що нинішній рік приніс аграріям України солідний врожай. І хоча за програмою «Зерно України-2008» сільгосппідприємства планували отримати 40 млн. тонн зерна, цьогорічне його валове виробництво може скласти більше 48 млн. тонн.

Зрозуміло, зібраним збіжжям потрібно вміло розпорядитися. Певну його частину покласти в комори, аби вистачило хлібу аж до нового врожаю. Частину необхідно використати для відгодовування худоби, адже ми полю***ємо і молочні продукти, і м’ясні. Ну і частину збіжжя варто продати іншим країнам.

Щоб отримати зиск і мотивацію для виробництва зерна у наступному році, воно повинно мати хорошу ціну, погодьтесь. І саме навколо цінової політики обертається все коло найгостріших проблем зерновиробництва. Кому продавати зерно? Як його зберігати? Шукати сучасне зерносховище чи будувати власне?..

Відповіді на ці та інші запитання можна було почути минулого тижня під час роботи сьомої міжнародної конференції «Зернова індустрія-2008: ринок, інвестиції, інфраструктура», яку щороку в Києві на початку жовтня організовує інформаційне агентство АПК-інформ.

- Однією з найгостріших проблем кількох останніх років у зерновій галузі є якість пшениці, яка використовується для виробництва борошна та круп, - каже шеф-редактор агенції Родіон Рибчинский. – Ми намагаємося внести свою лепту у розв’язання цієї проблеми. Саме тому цій темі в рамках конференції була присвячена спеціальна сесія. А вже її основою стала презентація і обговорення розробленого групою фахівців стандарту на зерно пшениці.

До речі, про попередні якісні підсумки врожаю 2008 року учасникам конференції розповів Василь Мельник, начальник Держінспекції з якості сільгосппродукції та моніторингу її ринків Мінагрополітики.

Минулого 2007/08 МР відбулися серйозні зміни в структурі перерозподілу зернових і продуктів їхньої переробки як в Україні, так і в більшості країн світу. Зрозуміло, на ці зміни відреагував український Уряд, та й сам зерновий ринок. Скажімо, квотування експорту зернових з України протягом 10 місяців призвело до зростання обсягів виробництва борошна, а також до збільшення його експорту. На чверть збільшився експорт висівок. Зріс і експорт круп на тлі загального зниження їх виробництва. Збереглося зростання виробництва та споживання всередині країни комбікормової продукції.

Тож учасники «Зернової індустрії-2008» з цікавістю послухали доповіді президента УЗА Володимира Клименка про особливості зернового ринку 2008/2009 МР і заступника міністра аграрної політики Ярослава Гадзала про державну політику України на ринках зерна і продуктів його переробки.

- Цьогорічна конференція, - вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, - це унікальна нагода для проведення фахової конструктивної дискусії, починаючи від прогнозу ситуації на ринку зерна, фінансових аспектів його функціонування та ціноутворення до сучасних технологій зберігання і переробки зерна та технічного переоснащення галузі.

Без перебільшення, цьогорічний форум допоможе компаніям-експортерам зерна з різних країн світу краще оцінити кон’юнктуру ринку, отримати масу корисної інформації, обговорити з колегами проблеми, що їх цікавлять або турбують, налагодити ділові зв’язки.

Про деякі деталі конференції ми розповімо вам у наступних номерах нашої газети, а сьогодні лише додамо: конференція стала можливою завдяки партнерам ІА АПК-Інформ – Міністерству аграрної політики України, Українській аграрній конфедерації, НК «Експоцентр України», Державній інспекції з якості сільгосппродукції та моніторингу її ринків Мінагрополітики, Російського союзу борошномельних та крупяних підприємств, Національного союзу експортерів Росії та Союзу зернопереробників і хлібопекарів Казахстану.

Конференція традиційно відбулася в рамках роботи міжнародної спеціалізованої виставки «Україна зернова». До речі, ті з вас, хто зміг оглянути виставкові стенди, погодяться з нами: презентабельно і по-сучасному виділялась серед всіх експозиція СП «Нібулон». Досить цікаво презентували себе компанії «Біо Агро», «ЛатАгро», «СЖС Україна», «Черкасиелеватормаш» та інші.

Наталія ЛЮПИН