- Поголів’я ВРХ в Україні сягнуло 5,2 мільйона голів
- В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
- У 2012 році в Україні значно зросло поголів’я худоби та птиці
- З початку року виробництво молока збільшилося на 2,7%
- Україна в 2012 році може збільшити виробництво молока майже на 2%
Коли потечуть в Україну молочні ріки?
Наприкінці минулого тижня в корпорації "Агро-Союз" було багатолюдно. До Майського з усієї України з'їхалися тваринники. Упродовж двох днів тут проходив «Всеукраїнський день тваринницької ферми-2008», який вже втретє на базі корпорації проводить Міністерство аграрної політики України. Зрозуміло, що на форум тваринників не міг не завітати міністр аграрної політики Юрій Мельник. Він не просто частий гість на заходах, що проходять в "Агро-Союзі". Юрія Федоровича колеги добре знають як неперевершеного професіонала саме в галузі, яка розводить й утримує сільськогосподарських тварин. Ну а разом із міністром до Майського прибула і професійна команда працівників Мінагрополітики. Екскурсії реальним виробництвом Два дні спеціалісти і директори господарств, керівники Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, науковці всіх областей України знайомилися з передовими технологіями, що впроваджені у тваринницьких фермах корпорації. Чимало цікавого для себе гості побачили й на виставці, де провідні компанії - виробники і постачальники демонстрували весь свій потенціал: племінний матеріал, кормозаготівельну техніку, технологічне і лабораторне обладнання, ветеринарні препарати і послуги, кормові добавки, обладнання для переробки продуктів тваринництва, технології й обладнання для переробки відходів, харчові інгредієнти та добавки, тару і упаковку. Всі бажаючі у супроводі експертів корпорації оглянули виробничі об'єкти «Агро-Союзу»: племінну ферму телиць, модельно-відгодівельну свиноферму, лабораторію з визначення якості кормів і молока, страусину ферму, фазанарій. Міркуємо разом Пленарна частина нарад відбулася під головуванням Юрія Мельника. Тут міркували над ситуацією, що склалася в тваринницькій галузі України. І першим з доповіддю виступив саме міністр. Юрій Федорович 
докладно висвітлив усі проблеми і завдання, що стоять перед вітчизняним тваринництвом. - Коли ми в 1998 році привозили в Майське аграріїв, на нас дивились, як на інопланетян, і говорили: "Куди ви нас привезли? У нас ніколи такого не буде. Це - недосяжно і недоступно". Сьогодні ж багато сільгосппідприємств впроваджують інновації, апробовані в корпорації, - наголосив міністр. Характеризуючи стан аграрної галузі держави, він констатував позитивні тенденції, що відбуваються в рослинництві. Підтвердженням цих слів є рекордний (52 млн. т зерна) урожай, що зібрали аграрії. Та якщо говорити про тваринницьку галузь, то тут позитиву мало. Поки що в тваринництві домінують негативні тенденції. Поголів'я великої рогатої худоби невпинно зменшується і розведення ВРХ залишається проблемним. В 2007 році розпочалися виплати за збільшення поголів'я: дежава дає 3000 грн. на кожну добавлену корову. Цього року на ці заходи в бюджеті заплановано 100 млн. гривень. Але, за словами Ю.Мельника, нині використають лише 83 млн. гривень. Не вирішує проблему навіть той факт, що кошти виділяються і на здешевлення закупленого поголів'я за кордоном. Після розпаду СРСР серед галузей сільського господарства найбільше в Україні постраждала саме молочна. На думку міністра, це пояснюється найдовшим репродуктивним періодом у порівнянні з іншими секторами тваринництва. Цей період становить три роки. Низька продуктивність корів і відсутність автоматизації технологічного процесу також стали чинниками занепаду галузі. Зменшилась купівельна спроможність переважної більшості населення, що теж зіграло негативну роль. Населення суттєво скоротило споживання молочних продуктів, бо значній кількості людей вони стали не по кишені. Молочна галузь, як і весь агропромисловий комплекс України, була кинута державою напризволяще. Інвестиції в тваринництво припинилися. Тож 
галузь зазнала повної руйнації. У 80-х роках минулого століття поголів'я великої рогатої худоби сягало 25 мільйонів, а корів було понад 9 мільйонів. Кучминські "реформи" аграрної галузі принесли розруху в українське село більше, ніж вторгнення фашистських супостатів у 1941 році. За роки окупації фашисти вивезли з країни 7 млн. 800 тис. голів ВРХ, а за роки незалежності їх зникло майже в три рази більше. Сьогодні в нашій державі виро***ється 12-13 млн. тонн молока на рік. Відсоток його товарності нині - в межах 50%. В радянські часи цей показник сягав 90%. З 6 млн. т молока, що переро***ється молокозаводами, лише 2 млн. т поступає з великотоварних ферм, а 4 млн. закуповується у населення. Тож про які показники якості молокопродукції може йти мова? Тільки якість гарантує високу ціну на молоко. А щоб отримувати якісний продукт, необхідно мати відповідне доїльне обладнання, високопродуктивне й здорове стадо, сучасні ветеринарні послуги. За останнє десятиліття вимоги до молока у світі значно підвищилися. Найжорсткіші вимоги - у Сполучених Штатах і країнах Євросоюзу. Параметри якості молока, що потрапляє на переробні підприємства в Україні, м'яко кажучи, не витримують ніякої критики. Наше молоко вищого гатунку за нормативами США непридатне для вживання, а в Європі воно відповідно класифікується як задовільне, тобто 4-го гатунку. Тож вимоги росіян до молочної продукції, імпортованої з України, безперечно, мають не тільки політичну складову, як вважають деякі наші політики, а цілком слушні, бо росіяни захищають свого споживача від неякісної продукції. Їхні стандарти якості молока вищі від наших. Молочний бізнес - це система, що базується на економіці, - переконаний міністр аграрної політики. Економічні результати залежать від якості молока. Складовими кінцевого результату є високопродуктивне стадо, ферми з комфортними умовами утримання корів, 
якісні корми і персонал, який уміє управляти цією системою. На жаль, в Україні управляти такою системою вміють небагато підприємств. Одне з них - корпорація "Агро-Союз". В кожному елементі цієї системи якість - економічна категорія. Вона і обумовлює відповідну ціну продукта. Адміністративними важелями провадити високі закупівельні ціни на молоко, яке не відповідає навіть нашим заниженим санітарним нормам, на обґрунтованому економічному рівні - нонсенс. У свій час, розмовляючи з керівником корпорації "Агро-Союз" Володимиром Дмитровичем Хорішком, я запитав його: „Що необхідно зробити, аби молочна галузь нашої держави вийшла на шлях сталого розвитку?". На його думку, необхідно зробити три речі. Затвердити "дорослі" стандарти якості молока, які наближали б нас до світових лідерів виробництва цього продукту. Дотації націлити на якість молока та виплачувати їх напряму виробникові, а не через переробні підприємства. Здешевити кредити та збільшити їх термін до п'яти років для тих, хто готовий будувати сучасні тваринницькі комплекси. Слушні пропозиції. Та чи дослухаються до них можновладці, чи включать у програму дій по реанімації молочної галузі? Нинішній міністр агрополітики як фахівець цієї галузі, як людина (а це видно з його виступів, які неодноразово доводилося чути на заходах в "Агро-Союзі") душею вболіває за молочну галузь. Він постійно нагадує про стан, в якому зараз знаходиться наше молочне господарство, і пропонує конкретні рішення. Втім, представники аграрного бізнесу ніяк не можуть усвідомити, що наша правічна годувальниця - корова, яка займає чинне місце в інтегралі нашого світу, - лише на сучасних технологічних ща***х забезпечить сталий розвиток українського народу. Допоки вона є, все в нас буде добре. Не кращі справи, за словами міністра, у нас і з м'ясним скотарством. Але це тема для окремої і серйозної розмови. Більш-менш стабільна ситуація 
в галузі свинарства. Хоча, за даними Ю. Мельника, поголів'я свиней зростає надто повільно. І підтвердженням є той факт, що цього року в Україну завезуть 500 тис. т м'яса з інших країн. А могли б мати своє. І не бідкатися, куди подіти зерно, яке нині так щедро вродило. Не міг міністр не говорити і про селекційну роботу. Нинішнього року на ці потреби виділено 125 млн. грн., а наступного планується 151. Більш-менш благополучні справи в нас у птахівництві. Держава повністю забезпечує себе м'ясом птиці та яйцями. В 2008 році в Україні виробництво м'яса птиці сягне 800 тис. тонн. Та, виявляється, що і в цьому секторі ми залежимо від закордону, бо у вітчизняному птахівництві немає жодного репродуктора першого порядку. Щороку доводиться завозити батьківське стадо м'ясної та яєчної птиці. Питання номер один, констатував міністр, - імпорт в Україну тваринницької продукції, насамперед - м'яса. Певний термін вітчизняним виробникам цієї продукції доведеться жити в умовах, коли в Україні цей сектор споживчого ринку значною мірою залежатиме від імпортного м'яса. Завдання влади - відслідковувати, щоб цей імпорт регулювався по обсягах і ціні, а головне - щоб не був демпінговим. Через законодавство, через нормативні акти Кабінету Міністрів необхідно врегулювати це питання, - підкреслив Юрій Мельник. Нагальне завдання для Мінагрополітики, як наголосив його очільник, - підготувати і затвердити три технологічні регламенти, які б повністю регламентували процес виробництва та вимог до тваринницької продукції й унеможливлювали появу на ринку неякісних продуктів. Тваринницька продукція в основному споживається на внутрішньому ринку і частково експортується в країни СНД. А причиною цьому є те, що вона не внесена до переліку товарів, які можна експортувати до країн Євросоюзу та членів СОТ. Це неоране поле, цією проблемою необхідно активно займатися, - наголосив міністр. 
Міністр також нагадав аграріям, що Уряд прийме рішення про пролонгацію кредитів до 1 листопада наступного року. Адже розглядається аграрний сектор в цілому, і тваринництво - як його складова, як галузь, що має обов'язково підтримуватись на всіх рівнях. Бо АПК - це, перш за все, основа продовольчої безпеки держави, а також величезний експортний потенціал, який в умовах світової фінансової кризи є вагомим щодо валютних надходжень. За 10 місяців поточного року від реалізації продукції АПК до держави надійшло 3,6 млрд. доларів США. І експортний потенціал аграрної галузі займає 3-4 місце в економіці країни. Варто сказати, що досить детально про розвиток галузі, залучення в неї інвестицій та державну допомогу тваринницькому бізнесу говорилось і під час «круглих столів», які провів заступник міністра Петро Вербицький. Разом із ним на всі існуючі запитання тваринникам відповіли керівники або заступники директорів департаментів міністерства. Тож нині діючий Уряд і Мінагрополітики повернулись обличчям до сільгоспвиробників і зробили реальні кроки, аби кардинально змінити на краще ситуацію в аграрній галузі. Свідченням цього є мільярдні дотації сільгоспвирбникам. Слово за тими, хто безпосередньо виро***є цю продукцію, адже від них залежить доля не тільки галузі, а й країни. Вже не перший день в Мінагрополітики працює «гаряча» телефонна лінія, за якою спеціалісти галузі та бажаючі розпочати тваринницький бізнес дістануть всю необхідну для себе інформацію та роз'яснення. Можна звертатися й до нашої редакціії, де вам допоможуть отримати кваліфіковану консультацію.
Юрій ПШЕНИЧНИЙ,
м. Дніпропетровськ
