Вчора, 23 травня 2013 року, асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», агентство «AgriEvent» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) провели Міжнародний Біоенергетичний Форум «Використання потенціалу відходів сільськогосподарського виробництва в якості джерела відновлюваної енергії в Україні». Захід об’єднав експертів, науковців та представників аграрного бізнесу, які обговорили проблеми та перспективи біоенергетики в Україні, озвучили переваги та недоліки державного регулювання у цій сфері в Україні та за кордоном, а також ознайомилися з інноваційними технологіями виробництва поновлюваної енергії із відходів сільського господарства на прикладі підприємств, що вже досягли успіху в цій сфері в Україні.
«Сьогодні Україна значно відстає від Європейського Союзу у розвитку біоенергетики. Так, частка біопалива в енергетичному балансі України в 6 разів нижча за аналогічний показник в ЄС. Це дуже низький відсоток використання енергії біопалива. Цей факт особливо викликає занепокоєння з огляду на те, що Україна прагне до енергетичної незалежності», - зауважив президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.
Експерт додав, що при цьому наша країна має хороші передумови для майбутнього розвитку цього напрямку, адже володіє великим потенціалом біомаси, доступної для виробництва енергії, у вигляді сільськогосподарських відходів.
Голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха повідомив, що за даними 2011 року економічно обґрунтований енергетичний потенціал існуючих відходів біомаси складає близько 25 млн т у.п. (умовного палива), а енергетичний потенціал біомаси, яку можна виростити на невикористаних сільськогосподарських землях площею більше 4 млн. га – близько 13 млн т у.п. За рахунок цього потенціалу можна покрити до 15% загального обсягу споживання первинних енергоносіїв в Україні. За даними БАУ, до 2030 року економія споживання природного газу за рахунок заміщення його біомасою в Україні може становити близько 2 млрд м3 природного газу щороку.
Однак експерти наголосили, що в Україні існує ряд бар’єрів для розвитку біоенергетики в Україні. Політика стимулювання використання ВДЕ в ЄС ґрунтується на чотирьох механізмах: ринкова вартість традиційного палива, "зелені" тарифи на струм з ВДЕ, субсидування кінцевому споживачу купівлі обладнання для використання ВДЕ та енергозбереження, державні програми розвитку цих секторів.
В Україні з цих механізмів діє тільки один - "зелені" тарифи. Існуюча політика розвитку біоенергетики вимагає радикального і невідкладного удосконалення з боку держави.
“Незважаючи на одні з найвищих "зелених" тарифів в Європі, в Україні обсяг виробленої електроенергії з відновлюваних джерел складає менше 1% від загального обсягу, причому навіть у цьому одному відсотку відновлюваної електроенергії частка електроенергії з біомаси складає лише близько 2%. Не в останню чергу ця на перший погляд парадоксальна ситуація викликана неефективним регуляторним механізмом - встановленими вимогами до закупівлі вітчизняних товарів і послуг (навіть якщо вони в Україні не виробляються), відсутністю "зеленого" тарифу для спільного використання традиційних та відновлюваних джерел енергії тощо. Однак Україна робить кроки щодо поліпшення існуючого механізму стимулювання, прикладом чого є врегулювання пільгового режиму приєднання до електромережі”, - зауважив керівник проекту IFC «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Сергій Осаволюк.
Під час форуму було представлено модель RETScreen, яка дає можливість швидко оцінити обсяги виробництва енергії та масштаб заощаджень, витрати, зменшення викидів, фінансову привабливість та ризики для різних видів відновлюваної енергії та енергоефективних технологій. Програма є безкоштовною для користування.