Судноплавна компанія ТОВ СП «НІБУЛОН» – молодий підрозділ компанії – була створена у 2009 році з початком реалізації патріотичної інвестиційної програми з відродження Дніпра та інших річок як транспортних судноплавних артерій України. Власний флот компанії налічує сьогодні 28 несамохідних суден, 7 сучасних буксирів, земснаряд виробництва Фінляндії «Watermaster Classic IV». Невдовзі до їх числа приєднається найбільший в Україні плавучий кран «Святий Миколай». «Наш флот – єдиний сучасний річковий флот в Україні, створений із урахуванням розвитку перспектив судноплавства внутрішніми водними шляхами України. На судах встановлено найсучасніше обладнання, використано останні світові технології. Судна компанії максимально наближені до умов та українських річок, шлюзів – відтак флот компанії наразі є найбільш досконалим в країні з точки зору конструктивних рішень і з найбільшою вантажомісткістю. Під стать техніці і наші моряки – всі вони вихідці з України, в рамках дотримання безпеки судноплавства регулярно проходять навчання і підвищують власну професійну кваліфікацію. Цим, доречі, компанія займається особисто, без залучення крюінгових компаній. Успіхи компанії неодноразово відзначалися у Національному морському рейтингу. І саме «НІБУЛОН» відновив в Україні кадетську програму, надаючи практику майбутнім мореплавцям», – із гордістю розповідає Дмитро Соколов, директор судноплавної компанії. Андрій Горченок, головний диспетчер із флоту, додає: «Наш підрозділ дуже молодий. Але ми пишаємося тим, що за весь час роботи не було жодної (!) аварійної ситуації за участі суден компанії. Велика заслуга у цьому самих екіпажів, зокрема завдяки їх професіоналізму, рівню підготовленості, а також злагодженим діям всіх наших служб, які забезпечують безпеку та ефективну роботу флоту. До цього переліку варто додати також оснащеність суден компанії високотехнологічним навігаційним обладнанням, точний розрахунок потужностей буксирного складу під час виконання завдань. Позитивною ознакою «НІБУЛОНа» є технічна оснащеність та рівень підготовки кадрового складу – це дає змогу нам, в першу чергу аграрній (!) компанії, бути конкурентоспроможною компанією у внутрішніх водах України та навіть випереджати більшість інших спеціалізованих підприємств». «Україна, звичайно, не є Великобританією, яка оповита морями з усіх сторін. Але ми маємо вигідне географічне положення в центрі Європи, в Україні розташовані потужні водні артерії та виходи до них (Дніпро, Дунай), у нас розташована берегова зона в акваторіях Чорного та Дунайського морів. Відтак більшу частину транспортної інфраструктури в Україні має займати торгівельний флот. Тому в Україні за підтримки держави має бути створений культ флоту! До цього зобов’язує й історична традиція, і потужна виробнича база для будівництва суден (заводи, верфі). Наша держава має також величезний викладацько-науковий потенціал для підготовки фахівців. Нажаль, поки що всі ці наміри у життя реально втілює (та ще й виключно власними силами) лише «НІБУЛОН», – зауважує Андрій Волік, заступник генерального директора із безпеки судноплавства. Працівники судноплавної компанії – від шкіпера до директора – переконані, що українські водні артерії повинні працювати. Олександр Шмаков, заступник директора судноплавної компанії з економіки, зауважує, саме водні перевезення є найбільш економічно вигідними, екологічними та безпечними. Україна та зокрема Миколаївщина повинні відроджувати кораблебудівну славу. Для довідки. Обсяг сільгосппродукції, транспортованої компанією «НІБУЛОН» внутрішніми водними шляхами України (в тому числі і на експорт), склав 1,3 млн тонн. Після завершення реалізації інвестиційної програми щороку об’єм вантажоперевезення буде складати до 3 млн тонн! Запорукою успіху, головним своїм надбанням «НІБУЛОН» вважає професійний колектив, зокрема майже 200 працівників судноплавної компанії, які повністю забезпечують повноцінне функціонування власного вантажного флоту. На питання, хто для нього є професійним наставником, розповів Олександр Шмаков: «Для мене професійний наставник – це збірний образ. Це всі мої колеги, партнери – ті, чиї знання я беру на озброєння і чий досвід переймаю. Особливо серед них виділяю Андрія Воліка – за його цілеспрямованість, наполегливість. Для мене є честю разом з цією людиною освоювати нові горизонти професії, навіть часом методом проб та помилок. Але з ним це не страшно». Моряк – це професія чи покликання? Капітан Сергій Помаз поділився власними думками з цього приводу: «З дитинства я багато читав про море, захоплювався мореплавцями – тому коли стало питання вибору професії, анітрохи не вагався і про вибір свій ніколи не жалкував. Моряк – це все-таки професія. Романтика завжди живе у серці, але вона одразу стає на другий план під час першого ж серйозного плавання. Наша професія – це синонім сили, волі, мужності, порядності, вірності своїй справі. Дякувати долі, мої колеги наділені цими рисами справжніх моряків». Яскравим прикладом професіоналізму та мужності екіпажів є події 29 жовтня 2011 року, коли екіпаж буксира «NIBULON-1» на Кременчуцькому водосховищі врятував спочатку моряка на несамохідному судні, яке постраждало від шторму, а потім відшвартував судно, яке через шторм втратило можливість ходу. Високий рівень підготовки команди та технічна досконалість буксира, зокрема маневреність, дозволили виконати цю операцію у штатному режимі за лічені години. Шкіпер Сергій Липара, як і належить кожному моряку, мріє стати капітаном. Але шукає у цьому власну золоту середину – аби і на суші не засиджуватись, і занадто далеко від сім’ї не від’їжджати. За його словами, умови роботи в «НІБУЛОНі» якраз таким вимогам і відповідають: моряк залишається діючим моряком, але і відрядження не занадто тривалі. «У цьому плані мені пощастило. Можливо, це мені доля допомагає, можливо, якісь морські сили. Проте у професійні прикмети я не особливо вірю, а ось у своїх колег та надійність судна – так, вірю!», – додає він. Жінка на судні – рідкість. Навіть на посаді кока. Але Наталя Пасічник – виключення. «Морська професія – наша сімейна традиція. І родичі працювали на флоті, і чоловік. Тому свого часу я не вагаючись покинула роботу в ресторані та вирішила піти на флот. Друзі одразу порадили «НІБУЛОН» – так я в компанії й опинилась. На відміну від попереднього місця роботи, я зустріла набагато більше моральної підтримки, поваги до себе від членів команди. Віддячуючи колегам за таке ставлення, я регулярно балую їх десертами та улюбленими стравами (посміхається)». «Завдячуючи роботі в «НІБУЛОНі, я навчився ефективно працювати в команді. Із задоволенням ділюся власними досвідом (20 років судноремонту!) з хлопцями. Працюючи в «НІБУЛОНі», ми переймаємо і міжнародний досвід. Наприклад, нещодавно їздили в Австрію, до компанії «Liebherr» – проходили сервісне навчання, адже скоро у Миколаїв прибуде плавучий кран із крановим оснащенням саме цього виробника. Але головне, що в колективі ми вчимо один одного справжньому флотському відношенню до своїх обов’язків, взаємоповазі та взаємодопомозі», – розповів груповий механік Володимир Дементьєв.