До редакції позавчора зателефонувала пенсіонерка Ольга Олександрівна Ємець із села Велика Білозерка, що в Запорізькій області. Розповіла про те, що разом із чоловіком утримують корівку з телятком і дуже хотіли б одержати оту дотацію, про яку трублять день і ніч засоби масової інформації. Принесла відповідну заяву у сільську раду. Однак секретар сільради Валентина Бутко відповіла:
— Прийом заявок уже закінчений, бо сільраді доведено ліміт лише на 30 осіб...
— Але ж ми пенсіонери, живемо у великій скруті, нам ця допомога дуже потрібна, — просила пенсіонерка.
— Нічого не знаю, — відрізала чиновниця.
Щоб дізнатися про ті «ліміти», телефоную до директора Департаменту тваринництва Мінагрополітики Андрія Геті.
— Це якесь непорозуміння, ми, навпаки, вимагаємо від посадовців на місцях приймати якомога більше заявок, щоб, поки є гроші, допомогти селянам і таким чином уберегти дійне поголів’я від вирізання, а вони видумують якісь «ліміти». До речі, сільські ради — це найслабша ланка у цій програмі. Це вже не перша скарга від людей, котрим у місцевому органі влади радять «прийти завтра або післязавтра» чи відмовляють іще в якийсь спосіб. А Запорізька область, до речі, найвідсталіша щодо виплати дотацій на худобу. Станом на 1 червня звідти не надійшло жодної заявки. А з цим випадком ми розберемося, — пообіцяв Андрій Гетя.
Він закликав селян активніше подавати заявки на виплату дотацій. Якщо держава пропонує допомогу, то нею треба скористатися.
Олександр КАРПЕНКО, Сільські вісті
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше