- Гра на нервах
- Мінагрополітики вживає всіх заходів, аби не допустити зниження цін на зерно
- Уряд вжив усіх заходів, щоб зняти надлишки зерна з внутрішнього ринку
- Тігіпко пообіцяв, що ціни на хліб будуть стабільними
- Ринок землі не розв’яже проблем із кредитуванням АПК – експерт
Гра на нервах
Механізм запровадження мінімальних цін є важливим елементом стабілізації цінової ситуації на зерновому ринку на завершальному етапі збиральної кампанії. Про це заявив віце-прем’єр Сергій Арбузов на засіданні Кабміну. Аграрії та експерти, почувши це, губляться в здогадах. Про що йдеться? Якщо про інтервенційні ціни, то вони затверджені наказом Мінагрополітики, коли ж про ціни при комерційних закупівлях, то їх можна втримати лише бюджетними компенсаціями виробникам або зернотрейдерам і аж ніяк — адміністративними віжками.
- ЩО МАВ на увазі віце-прем’єр, я не знаю, але ми зверталися до уряду з проханням встановити мінімальні ціни на зерно саме під час комерційних закупівель, — говорить президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Маркевич. — Бо не виживе вітчизняний сільгоспвиробник в умовах, коли ціна збіжжя нижча його собівартості. Може, для агрохолдингів, які за рахунок масштабу виробництва, недорогих закордонних кредитів мають змогу знижувати витрати на виробництво, нинішні ціни й прийнятні, для нас же вони просто вбивчі. Якщо держава хоче зберегти середнього і дрібного сільгоспвиробника, то повинна його дотувати, як це робиться в усьому світі.
Проте генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа вважає, що запровадження дотаційних механізмів протягом найближчих років — це недосяжна мрія. Більш реальним інструментом регулювання ринку зерна є закон про підтримку сільського господарства, який передбачає проведення товарних інтервенцій: скупівлю збіжжя при надлишку пропозиції і продаж його, коли цього товару бракує на ринку. Але на ці операції треба передбачити гроші в бюджеті. Сьогодні Аграрний фонд шляхом укладання форвардних контрактів придбав у аграріїв 400 тисяч тонн хліба нового врожаю. Але це крапля в морі! Для того, щоб уплинути на ринок, треба «зняти» з нього 2-3 млн. тонн зерна, на що держава має витратити 3-4,5 млрд. гривень, які, втім, через деякий час повернуться до бюджету. Зате у виграші буде аграрний сектор, котрий за цю підтримку відплатить сторицею, переконаний експерт.
Є ще один важливий резерв — здешевлення логістичних витрат, вважає В. Лапа. Вони справді зависокі. На шляху від поля до портового елеватора, за підрахунками УКАБ, аграрій втрачає зайвих 500 гривень на тонні. Сьогодні при Мінагрополітики та Мінекономрозвитку створено робочу групу, яка аналізує весь логістичний ланцюжок. Ця робота пов’язана з ухваленням багатьох рішень на всіх рівнях влади, а тому швидкого ефекту очікувати не варто.
На світовому ринку зберігається негативна динаміка цін, продовжує експерт. А тому склалась ситуація, коли наші аграрії не завжди готові за такими цінами реалізовувати зерно за кордоном. Мабуть, саме через це обсяги експорту збіжжя з нашої країни не такі високі, як це прогнозувалося раніше. Впродовж місяця-двох триватиме гра на нервах: виробники і експортери притримуватимуть зерно, а покупці на зовнішніх ринках гальмуватимуть ріст цін. З упевненістю можна сказати тільки одне: надалі ціни на зерно ранньої групи вже не знижуватимуться. Щодо вартості кукурудзи, то можна говорити лише про пік її падіння, який припаде на жовтень-листопад — у період масового збирання цієї культури. А з грудня вже можна розраховувати на позитивну корекцію ринкової ситуації, прогнозує Володимир Лапа.
Оксана СНІЖКО, Сільські вісті
