Учора на засіданні Уряду був ухвалений законопроект «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людьми». Він став ще одним документом, який адаптує вітчизняне законодавство до норм і вимог Європейського Союзу. Це, своєю чергою, дозволить усунути бар’єри для отримання дозволу на експорт продукції тваринництва на ринок ЄС та збільшити зацікавленість потенційних інвесторів до підприємств, які займаються переробкою побічних продуктів тваринного походження.
Учора Кабінет Міністрів України ухвалив законопроект «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людьми». Документ був розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Адаптація вітчизняного законодавства у сфері охорони здоров’я та життя людей, тварин і рослин належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. І законопроект «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людьми» повністю гармонізований до Регламентів ЄС (№ 1069/2009 та № 142/2011).
Так, законопроект встановлює ветеринарно-санітарні вимоги, спрямовані на зменшення ризиків для здоров’я людей і тварин, які становлять побічні продукти тваринного походження на різних етапах − від утворення та збору до використання, утилізації або видалення таких продуктів. Зокрема, стосовно поділу побічних продуктів тваринного походження залежно від ризику для здоров’я людей і тварин на три категорії, застосування вимог та принципів щодо поводження з кожною з таких категорій. Це дасть змогу значно зменшити ризики виникнення особливо небезпечних хвороб людей та тварин.
На переконання урядовців, ухвалений законопроект створює ефективну систему поводження з побічними продуктами тваринного походження, сприяє посиленню контролю щодо їх збирання, видалення, знешкодження та утилізації; забезпеченню епізоотичного благополуччя в країні; недопущенню розповсюдження збудників інфекційних хвороб та спалаху низки гостроінфекційних захворювань.