Уряд планує переглянути механізм контролю за оптовими і роздрібними мережами, що торгують алкогольною продукцією. Зокрема, посилити нагляд за окремими видами алкогольних напоїв: горілкою, лікеро-горілчаними виробами, спиртовими дистилятами і винами, на які Кабмін встановлює мінімальні оптово-відпускні ціни.
Що пропонується
Якщо раніше регуляторними органами, що відстежували цю сферу, були Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Державна податкова служба, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, то зараз до цього списку пропонується додати Державну інспекцію з контролю за цінами. Остання посяде місце Мінекономрозвитку. У свою чергу податкову замінить її правонаступник – Міністерство доходів і зборів.
Відповідний проект постанови, копію якого має «Капітал», внесений до порядку денного засідання уряду на сьогодні. Зі слів співрозмовника «Капіталу» в апараті Кабміну, рокіровка між відомствами дозволить повноцінно виконувати контроль за оптовими і роздрібними операторами, які реалізують спиртне споживачам. «Мінекономрозвитку не наділене контрольно-ревізійними функціями, отже, у нього немає можливості проводити перевірки і виписувати штрафні санкції порушникам на відміну від Держцінінспекції», – пояснив він.
Додаткові повноваження
У квітні указом президента Держцінінспекція отримала кілька додаткових повноважень. Зокрема, відомству надали право проводити у суб’єктів господарювання планові та позапланові перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали проведення перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
За порушення норм законодавства Держінспекція за цінами може застосовувати адміністративно-господарські санкції. Наприклад, порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін загрожує вилученням отриманої виручки і штрафом на аналогічну суму. За надання уповноваженим органам недостовірних відомостей передбачався штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), а за невиконання приписів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій – штраф у розмірі 200 НМДГ.
Тіньові продажі
Зі слів генерального директора Української торговельної асоціації Ігоря Кишка, реалізація алкогольної продукції за цінами, нижчими встановленого державою рівня, в основному характерна для дрібних гравців ринку. «Якщо зайти у будь-який ларьок, у власника якого є право на торгівлю алкогольними напоями, можемо виявити алкогольну продукцію дешевшу, ніж того вимагає держава. Але я не дуже часто чув про те, щоб когось карали за порушення правил», – зазначив експерт.
З ним згоден і директор асоціації «Виноградарі і винороби України» Сергій Михайлечко. «У невеликих містах і лінійному роздрібній торгівлі норму за рівнем мінімальних цін дійсно мало хто виконує. Але і встановлення мінімальних цін не зовсім ринковий механізм. Спочатку основна його мета – боротьба з неякісною продукцією, але на сьогоднішній день мінімальні ціни виступають в якості джерела наповнення бюджету. Держава збільшує мінімальні ціни лише для того, щоб за допомогою непрямих податків отримати з цієї ціни додаткові надходження до бюджету», – підкреслив Михайлечко.
Однак, на думку Кишка, поки діє норма про мінімальну ціну, вона має виконуватися всіма учасниками ринку. «Якщо держава створила однакові правила гри для всіх, то їм повинні підкорятися не лише ті , хто на виду і кого зручніше перевіряти і можна щось взяти – наприклад, ті ж великі мережі і магазини, що працюють у правовому полі, – але і всі інші. Якщо функції інспекції будуть направлені на те, щоб дотримувалися правил усі учасники ринку, це правильно», – резюмує він.
Як уже писав «Капітал» з посиланням на президента Асоціації работодавців Львова Зиновія Бермеса, близько 30% алкогольних напоїв та пива в країні продається нелегально, а 20% від цієї кількості – через кіоски. Торік, за даними Державної служби статистики, було виготовлено 375,9 млн дал алкогольних напоїв та пива.