— Причини знецінення гривні знаходяться не тільки в економіці, — говорить економіст 48-річний Борис Кушнірук. — Є ще політичний і психологічні фактори, що разом впливають на курс.
По-перше, небезпека зовнішньої агресії. Вона формує невизначеність. Навіть потенційні ризики грають проти економіки. Люди в такі моменти купують валюту. По-друге, спекулянти заробляють на коливанні курсу.
Нацбанк правильно робить, що не намагається загасити паніку резервами. Бо це — неефективно. Резерв можна втратити, а результату не буде. Коли будинок догорає, то безглуздо його гасити. Треба дочекатися, коли він загасне, а потім розбирати те, що лишилося.
Зараз курс гривні — занижений. Він не відображає ані економічної ситуації, ані зовнішніх ризиків. Ще трішки — й гривня почне зміцнюватися. Та коливання будуть до 25 травня (перший тур виборів президента. — "ГПУ").
Послаблення гривні по-різному вплине на виробників. У значно кращому стані опинилися металурги й аграрії. Вони отримають додатковий прибуток у гривні, бо продаватимуть товар за кордоном у доларах чи євро. Підприємства, що працюють на іноземній сировині, зазнають збитків. Серед критичних позицій імпорту — ліки й енергоносії. Газ може подорожчати значно більше, ніж за інших обставин. Програють також банки. Бо чимало хто перестане платити за кредитами.
Для багатьох українців бензин стане занадто дорогим задоволенням.
Сильного зростання цін на харчі не буде. Адже їх виробляють переважно в Україні.
Ситуація почне вирівнюватися з надходженням коштів Міжнародного валютного фонду і закінченням президентської кампанії. Але країна в такому стані, що до того часу на нас можуть чекати різні несподіванки.
