Про це йдеться у проекті закону (№4784), схваленому урядом і переданому на розгляд до парламенту 25 квітня.

«У зв'язку з неповним законодавчим забезпеченням роботи Банку, як суб'єкта правовідносин на ринку землі сільськогосподарського призначення, Банк може вести свою діяльність виключно як комерційна установа», - зазначається у пояснювальній записці до законопроекту. При цьому статутний фонд Банку, як наголошується, мав поповнюватися виключно бюджетними коштами обсягом близько 120 млн грн.

Водночас, згідно з пояснювальною запискою, в Україні, окрім Держзембанку, функціонують ще 180 комерційних банків, включаючи два державних банки і чотири банки з державною часткою у 75 і більше відсотків. На поповнення статутного капіталу цих банків з 2008 року було витрачено близько 55 млрд грн коштів – державного бюджету і у вигляді ОВДП. «Таким чином, виникла необхідність перегляду концепції подальшого існування Банку відповідно до міжнародної практики, яка говорить про доцільність передачі функції фінансування сільського господарства фінансовим установам з більш потужною базою капіталу, регуляторного контролю і конкуренції, - зазначається у пояснювальній записці. – На цьому було зроблено акцент аналітичної записки Світового банку, який стверджує, що земельні агентства, земельні фонди і земельні банки зосереджені на консолідації земель, на діяльності на ринку земель. Фінансування сільгоспвиробництва, зокрема іпотека сільгоспземель, не входить до сфери повноважень таких організацій».

У зв'язку з цим Кабмін запропонував вилучити із законодавства норми, що регламентують діяльність Державного земельного банку як банківської установи, і вжити заходів з ліквідації Банку як такого. 

 УНІАН