- Україна та Азербайджан розширять співпрацю в галузі карантину рослин
- Уряд підпише угоду про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин з Білоруссю
- Разом із рослинною продукцією до України намагалися завезти 15 видів карантинних організмів
- Суб'єктів господарювання сфери карантину рослин перевірятимуть менше
- У п’ятьох областях виявили вогнища карантинних організмів
Витрати на дотримання вимог із карантину рослин в Україні майже в 7,5 разів вищі, ніж у Європейському Союзі
Надмірна кількість карантинних оглядів та сертифікатів призводить до значних витрат аграріїв, гальмує розвиток рослинницької галузі і суперечить європейським стандартам. За оцінками Міжнародної фінансової корпорації (IFC), загальне навантаження карантину рослин на приватний сектор в розрахунку на одиницю виробленої продукції рослинництва майже в 7,5 разів перевищує аналогічний показник в ЄС. Більше того, саме експортоорієнтовані галузі сільського господарства (зернові та олійні культури) потерпають найбільше від надання дозвільних документів в сфері карантину рослин. Таким чином, надмірні витрати бізнесу на дотримання вимог з карантину рослин, а також неефективна система карантину рослин в Україні свідчать про нагальну потребу реформування цієї сфери державного регулювання.
Основною причиною такої ситуації є тотальний фітосанітарний контроль над торгівельними потоками. Фактично 100% внутрішнього та 90% зовнішнього товарообороту України продукцією рослинного походження підлягає обов’язковій фітосанітарній експертизі та сертифікації. Найбільше потерпають внутрішня торгівля та експорт. Доцільність такого тотального контролю важко зрозуміти з точки зору вимог міжнародних стандартів, які в першу чергу вимагають, щоб фітосанітарні заходи мали належне технічне/наукове обґрунтування. А відтак, з точки зору оцінки фітосанітарних ризиків та економічних наслідків, щонайменше сумнівною виглядає потреба у тотальному контролі торгівельних потоків з метою запобігання поширенню підкарантинних організмів, які становлять лише 3% всіх шкідливих організмів України. В ЄС, до прикладу, тільки насіння, посадковий матеріал, деревина та окремі товарні позиції для кінцевого споживання належать до підкарантинної продукції у внутрішній торгівлі.
Крім того, вся територія України подрібнена на сотні карантинних зон відповідно до виявлених карантинних організмів. Наприклад, згідно із даними Держветфітослужби, близько 3,5 млн. га на території 418 районів України уражено Аброзією полинолистою (полином). Це свідчить про щонайменше 418 карантинних зон тільки по одному карантинному організму, а таких регульованих шкідливих організмів (обмежено поширених в Україні) на даний момент налічується 29 одиниць. За таких умов рух товарів із однієї карантинної зони в іншу можливий лише за наявності карантинного сертифікату, що суттєво ускладнює пересування та торгівлю відповідними товарами. Це відчутно зменшує конкурентоспроможність вітчизняних виробників порівняно із зарубіжними, оскільки додаткові бар’єри тільки збільшують вартість всього ланцюжка поставок української продукції.
«В ЄС, наприклад, діє принцип «Єдиного ринку», який передбачає мінімальне втручання в рух продукції всередині країни. В цілому, за оцінкою IFC, навантаження карантину рослин в Україні на приватний сектор в розрахунку на одиницю виробленої продукції рослинництва майже в 7,5 разів перевищує аналогічне навантаження на приватний сектор в ЄС», - повідомив експерт проекту «Інвестиційний клімат в аграрному секторі України» Міжнародної фінансової корпорації Олег Нів’євський.
В Україні приватному сектору потрібно в обов’язковому порядку отримувати три види сертифікатів, що засвідчують фітосанітарний стан об’єктів регулювання в сфері карантину рослин: карантинний дозвіл на імпорт або транзит, карантинний сертифікат для переміщення із однієї карантинної зони в іншу (тобто на внутрішню торгівлю/перевезення) та фітосанітарний сертифікат на експорт.
«Сертифікат видається на кожну партію (вагон/авто/судно) об’єкта регулювання після проведення карантинного огляду та фітосанітарної експертизи. Оскільки на практиці відбір проб закінчується тільки після завантаження транспортного засобу, то, наприклад, один день простою 50-тис. тонного судна може коштувати до 20-25 тис. дол. США. Зважаючи на це, видача сертифікатів у сфері карантину рослин відбувається у спосіб, що несе додаткові втрати для всіх учасників зернового ринку», - зазначив менеджер з питань стратегічного розвитку/Агропромисловий сектор Американської торгівельної палати в Україні Денис Соболєв.
Всі вище описані витрати, пов’язані із регулюванням у сфері карантину рослин, врешті-решт, перекладаються на плечі сільськогосподарських виробників у формі нижчих закупівельних цін. Наприклад, для виробників зернових та олійних культур такий втрачений дохід, за оцінками IFC, складає 1,3-1,8 дол. США на 1 тонну, або близько 1% експортної ціни. Сукупні (офіційні та неофіційні) витрати на дотримання вимог у сфері карантину рослин у 2011 році склали більше 1,05 млрд. грн. або близько 132 млн. дол.. США.
Фахівці додають, що в окремих випадках ці витрати можуть бути суттєво вищими. За словами генерального директора УКАБ Володимира Лапи, законодавство дозволяє видавати фіто-санітарний сертифікат протягом 5 днів, а простій завантаженого судна за такий період обійдеться власнику зерна до 3-5 доларів за тонну. Натомість, наприклад в Європейському Союзі, корабель виходить із порту протягом 2 годин після завантаження.
«Ці кошти фактично є втраченими інвестиціями у підвищення продуктивності та конкурентоспроможності вітчизняного аграрного сектору. Таким чином, наявне регулювання у сфері карантину рослин фактично зменшує обсяг інвестицій в сільське господарство та перешкоджає модернізації виробництва, обмежує зростання сектору. Непродуктивні витрати є особливо обтяжуючими на фоні чергового падіння цін на зерно на світовому ринку, де ціни на продовольчу пшеницю знизились до 240-245 доларів за тонну на умовах FOB», - підкреслив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.
На думку експертів, реформування цієї сфери державного регулювання повинно розпочатися зі скорочення списку об’єктів регулювання, зокрема перегляду списку відповідно до списку об’єктів регулювання ЄС, що повинно зменшити навантаження на бізнес більш ніж в 3 рази або на 67,7 млн. дол. США.
Крім цього, за словами експертів, необхідно переглянути терміни та порядок оформлення та видачі карантинного/фітосанітарного сертифікату до 2 годин, а також є необхідність укрупнення та/або відміни карантинних зон.
Асоціація
Український клуб аграрного бізнесу
