Аграрний тиждень. Україна
» » Перепідпорядкування аграрних ВНЗ порушує норми чинного законодавства
» » Перепідпорядкування аграрних ВНЗ порушує норми чинного законодавства

    Перепідпорядкування аграрних ВНЗ порушує норми чинного законодавства


    До Міністерства аграрної політики та продовольства України останнім часом надходять численні звернення від працівників галузевої освіти, а також від студентів аграрних вишів стосовно недопущення перепідпорядкування аграрних навчальних закладів Міністерству освіти і науки.
    У зв’язку з цим, фахівцями Мінагрополітики було проведено аналіз діючої нормативно-правової бази та підготовлено юридичне обґрунтування недоцільності здійснення такого перепідпорядкування через порушення норм чинного законодавства України.
    Тож, Мінагрополітики надає детальне обґрунтування:
    Стаття 19 Конституції України визначає, що «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». А «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
    Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України (затверджено Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500) встановлено, що Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:
    - забезпечує реалізацію державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для агропромислового виробництва та рибного господарства;
    - здійснює в установленому порядку контроль за дотриманням вимог до якості вищої освіти вищими навчальними закладами, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України;
    - проводить атестацію педагогічних працівників навчальних закладів, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України, забезпечує створення в них навчально-матеріальної бази, житлових та культурно-побутових умов для науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників, студентів і слухачів;
    - видає випускникам вищих аграрних навчальних закладів, що уклали договір про обов'язкове відпрацьовування після закінчення навчання, направлення на роботу на сільськогосподарських підприємствах;
    - виступає державним замовником науково-дослідних робіт у визначених сферах та галузях, фінансує та координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво сучасних розробок та прогресивного досвіду;
    - здійснює в межах своєї компетенції координацію діяльності наукових установ, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України, визначає та затверджує пріоритетні напрями розвитку аграрної науки;
    - організовує підготовку та видання навчальної літератури і навчально-методичної документації;
    - є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України;
    - утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України;
    - виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;».
    Тобто Мінагрополітики України як орган, уповноважений власником, згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, статті 65 Господарського кодексу України, в межах своєї компетенції володіє, користується та розпоряджується своїм майном (переданим в управління) як засновник аграрних вищих навчальних закладів.
    Управління у сфері вищої освіти здійснюється: засновниками вищих навчальних закладів (пункт 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про вищу освіту»).
    Закон України «Про вищу освіту» (частина 1 статті 15) встановлює повноваження засновника (засновників) щодо управління вищим навчальним закладом і встановлює, що вони визначаються виключно цим законом, а також статутом вищого навчального закладу. Статут погоджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування за поданням вченої ради вищого навчального закладу (підпункт 1 пункту 5 статті 39), яка «розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього» (підпункт 2 пункту 2 статті 36). І тільки після цього «засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган» (в нашому випадку – Мінагрополітики України) «затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію» підпункт 1 пункту 2 статті 15).
    Оскільки положення про орган управління, засновника (засновників) є обов’язковою частиною статуту будь-якої юридичної особи, установи, в тому числі і вищого навчального закладу (стаття 57 Господарського кодексу України), то прийняття рішення про зміну засновника (засновників) неможливе без прийняття відповідних рішень вченими радами та вищими колегіальними органами громадського самоврядування вищих навчальних закладів.
    Кабінет Міністрів України як орган державної влади наділений власною правоздатністю, яка визначається Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» та його Регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, іншими нормативно-правовими актами, які можуть надавати Кабінету Міністрів України окремі права розглядати ті, чи інші питання та приймати по ним відповідні рішення. Основні повноваження Кабінету Міністрів України викладені в статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
    «Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих питань та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України (пункт 3 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
    Пункт 2 § 30. Регламенту Кабінету Міністрів України (далі – Регламент у відповідних відмінках) встановлює виключний перелік питань відносно яких Кабінет Міністрів видає розпорядження, а саме:
    - схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;
    - затвердження державної цільової програми, плану заходів;
    - утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
    - виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;
    - делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках;
    - передачі майна;
    - кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
    Слід також зазначити, що підпункт 1 пункту 1 статті 31 Закону України «Про вищу освіту» надає право Кабінету Міністрів України, для закладів державної форми власності, приймати «рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу. Цю норму слід віднести до категорії спеціальних норм, що встановлюють виключний перелік питань в сфері освіти, відносно яких Кабінет Міністрів України може приймати відповідні рішення. Однак права видати розпорядження і «1. Прийняти пропозицію Міністерства освіти і науки щодо передачі до 1 січня 2015 року до його сфери управління вищих навчальних закладів та навчально (науково) – методичних установ згідно з додатками 1-3.» у Кабінету Міністрів немає.
    «Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів. Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.» (пункт 1, 2 § 33 Регламенту). «Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.» (пункт 4 § 33 Регламенту).
    Тобто, в даному випадку, право ініціювати (виступати «головним розробником») належить виключно Міністерству аграрної політики та продовольства України, оскільки питання освіти, навчально-методичного процесу та/або якості навчання не піднімаються, а стосуються виключно господарських та майнових питань.
    «Міністр, визнаючи домінуючу компетенцію інших міністрів у дорученій сфері державного управління і не допускаючи втручання у сферу їх відповідальності, не може ініціювати перед Кабінетом Міністрів установлення завдання іншому міністру, якщо для вирішення питання ним не було проведено спільні наради, робочі зустрічі, консультації тощо.» А «пропозиції, підготовлені членами Кабінету Міністрів для розгляду на його засіданні, з питань, що належать до компетенції інших членів Кабінету Міністрів, вносяться до Кабінету Міністрів лише після спільного опрацювання та узгодження зазначених пропозицій.» (пункти 4, 5 § 8 Регламенту), що не було зроблено.
    Другий пункт запропонованого для погодження проекту розпорядження «Про передачу навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки», підготовлений Міністерством освіти і науки взагалі позбавлений всякого сенсу (такого поняття як бюджетні призначення на утримання вищих навчальних закладів не існує з моменту прийняття Бюджетного кодексу України і впровадження програмно-цільового методу фінансування бюджетних установ) та нічим не обґрунтований, як це передбачено § 33 Регламенту. Пояснювальна записка до проекту розпорядження не містить взагалі ніяких розрахунків та необхідного аналізу, враховуючи необхідність, в разі реалізації зазначеного розпорядження, створення нових місць для розміщення кафедр зооветеринарії, зооветеринарних клінік, дослідних полів, баз виробничої практики, залучення машин і механізмів сторонніх організацій аграрної галузі для цілей навчання та виробництва тощо. Це призведе до надмірних (необов’язкових), додаткових витрат бюджету, порушить зв’язки між аграрним виробництвом, аграрною наукою та аграрною освітою. В країні, яка визнана провідним оператором світового аграрного ринку, буде зруйнована діюча ефективна безперервна система освіти і підвищення кваліфікації, а Держава, взагалі, втратить свої позиції як основного експортера сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, призведе до зменшення надходжень до Державного Бюджету України.
    Фінансування вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснюється за бюджетними програмами: 2801080 «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу вищими навчальними закладами І і ІІ рівня акредитації» та 2801100 «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівня акредитації, методичне забезпечення діяльності навчальних закладів». Бюджетні призначення на утримання вищих навчальних закладів Державним бюджетом України не передбачені законодавчо.
    Крім того, в частині 3 статті 27 Бюджетного Кодексу України зазначено, що «закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим». Тобто будь-які зміни стосовно визначення головних розпорядників бюджетних коштів за вже затвердженими програмами можуть бути введеними в дію лише з 1 січня 2016 року (при умові прийняття рішення стосовно передачі вищих навчальних закладів I-IV рівнів в підпорядкування Міносвіти (прийняття рішень трудовими колективами (вищими колегіальними органами громадського самоврядування) ВНЗ, прийняття відповідних постанов КМУ, підписання актів прийому передачі, внесення змін до статутних документів) до 15 липня 2015 року), що на даний час навіть не розпочато.
    Мінагрополітики як учасник бюджетного процесу, що має в своєму управлінні (підпорядкуванні) відповідні освітянські та наукові установи зобов’язано подати відповідні розрахунки (бюджетні запити), виходячи з нормативів бюджетної забезпеченості та обсягів затвердженого (постановою КМУ) та доведеного (розподіленого за конкурсом) державного замовлення, а Мінфін повинен врахувати зазначені розрахунки при підготовці проекту Державного бюджету України на 2015 рік (витяг з Бюджетного кодексу України стосовно змін бюджетних призначень протягом бюджетного року додається).





    Схожі новини
  • Міністр Ігор Швайка ініціював припинення реорганізації аграрних вишів Харківської області
  • Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій буде реорганізовано
  • У Мінагрополітики обговорили можливості підвищення престижності аграрної освіти
  • На базі Глухівського коледжу буде створено агротехнічний інститут
  • Проведення моніторингу землі відповідатиме всім законодавчим актам

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Перепідпорядкування аграрних ВНЗ порушує норми чинного законодавства


До Міністерства аграрної політики та продовольства України останнім часом надходять численні звернення від працівників галузевої освіти, а також від студентів аграрних вишів стосовно недопущення перепідпорядкування аграрних навчальних закладів Міністерству освіти і науки.
У зв’язку з цим, фахівцями Мінагрополітики було проведено аналіз діючої нормативно-правової бази та підготовлено юридичне обґрунтування недоцільності здійснення такого перепідпорядкування через порушення норм чинного законодавства України.
Тож, Мінагрополітики надає детальне обґрунтування:
Стаття 19 Конституції України визначає, що «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». А «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України (затверджено Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500) встановлено, що Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:
- забезпечує реалізацію державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для агропромислового виробництва та рибного господарства;
- здійснює в установленому порядку контроль за дотриманням вимог до якості вищої освіти вищими навчальними закладами, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України;
- проводить атестацію педагогічних працівників навчальних закладів, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України, забезпечує створення в них навчально-матеріальної бази, житлових та культурно-побутових умов для науково-педагогічних, педагогічних та інших працівників, студентів і слухачів;
- видає випускникам вищих аграрних навчальних закладів, що уклали договір про обов'язкове відпрацьовування після закінчення навчання, направлення на роботу на сільськогосподарських підприємствах;
- виступає державним замовником науково-дослідних робіт у визначених сферах та галузях, фінансує та координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво сучасних розробок та прогресивного досвіду;
- здійснює в межах своєї компетенції координацію діяльності наукових установ, що знаходяться у сфері управління Мінагрополітики України, визначає та затверджує пріоритетні напрями розвитку аграрної науки;
- організовує підготовку та видання навчальної літератури і навчально-методичної документації;
- є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України;
- утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України;
- виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;».
Тобто Мінагрополітики України як орган, уповноважений власником, згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, статті 65 Господарського кодексу України, в межах своєї компетенції володіє, користується та розпоряджується своїм майном (переданим в управління) як засновник аграрних вищих навчальних закладів.
Управління у сфері вищої освіти здійснюється: засновниками вищих навчальних закладів (пункт 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про вищу освіту»).
Закон України «Про вищу освіту» (частина 1 статті 15) встановлює повноваження засновника (засновників) щодо управління вищим навчальним закладом і встановлює, що вони визначаються виключно цим законом, а також статутом вищого навчального закладу. Статут погоджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування за поданням вченої ради вищого навчального закладу (підпункт 1 пункту 5 статті 39), яка «розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього» (підпункт 2 пункту 2 статті 36). І тільки після цього «засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган» (в нашому випадку – Мінагрополітики України) «затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію» підпункт 1 пункту 2 статті 15).
Оскільки положення про орган управління, засновника (засновників) є обов’язковою частиною статуту будь-якої юридичної особи, установи, в тому числі і вищого навчального закладу (стаття 57 Господарського кодексу України), то прийняття рішення про зміну засновника (засновників) неможливе без прийняття відповідних рішень вченими радами та вищими колегіальними органами громадського самоврядування вищих навчальних закладів.
Кабінет Міністрів України як орган державної влади наділений власною правоздатністю, яка визначається Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» та його Регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950, іншими нормативно-правовими актами, які можуть надавати Кабінету Міністрів України окремі права розглядати ті, чи інші питання та приймати по ним відповідні рішення. Основні повноваження Кабінету Міністрів України викладені в статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
«Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих питань та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України (пункт 3 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Пункт 2 § 30. Регламенту Кабінету Міністрів України (далі – Регламент у відповідних відмінках) встановлює виключний перелік питань відносно яких Кабінет Міністрів видає розпорядження, а саме:
- схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;
- затвердження державної цільової програми, плану заходів;
- утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;
- делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках;
- передачі майна;
- кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
Слід також зазначити, що підпункт 1 пункту 1 статті 31 Закону України «Про вищу освіту» надає право Кабінету Міністрів України, для закладів державної форми власності, приймати «рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу. Цю норму слід віднести до категорії спеціальних норм, що встановлюють виключний перелік питань в сфері освіти, відносно яких Кабінет Міністрів України може приймати відповідні рішення. Однак права видати розпорядження і «1. Прийняти пропозицію Міністерства освіти і науки щодо передачі до 1 січня 2015 року до його сфери управління вищих навчальних закладів та навчально (науково) – методичних установ згідно з додатками 1-3.» у Кабінету Міністрів немає.
«Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів. Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.» (пункт 1, 2 § 33 Регламенту). «Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.» (пункт 4 § 33 Регламенту).
Тобто, в даному випадку, право ініціювати (виступати «головним розробником») належить виключно Міністерству аграрної політики та продовольства України, оскільки питання освіти, навчально-методичного процесу та/або якості навчання не піднімаються, а стосуються виключно господарських та майнових питань.
«Міністр, визнаючи домінуючу компетенцію інших міністрів у дорученій сфері державного управління і не допускаючи втручання у сферу їх відповідальності, не може ініціювати перед Кабінетом Міністрів установлення завдання іншому міністру, якщо для вирішення питання ним не було проведено спільні наради, робочі зустрічі, консультації тощо.» А «пропозиції, підготовлені членами Кабінету Міністрів для розгляду на його засіданні, з питань, що належать до компетенції інших членів Кабінету Міністрів, вносяться до Кабінету Міністрів лише після спільного опрацювання та узгодження зазначених пропозицій.» (пункти 4, 5 § 8 Регламенту), що не було зроблено.
Другий пункт запропонованого для погодження проекту розпорядження «Про передачу навчальних закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки», підготовлений Міністерством освіти і науки взагалі позбавлений всякого сенсу (такого поняття як бюджетні призначення на утримання вищих навчальних закладів не існує з моменту прийняття Бюджетного кодексу України і впровадження програмно-цільового методу фінансування бюджетних установ) та нічим не обґрунтований, як це передбачено § 33 Регламенту. Пояснювальна записка до проекту розпорядження не містить взагалі ніяких розрахунків та необхідного аналізу, враховуючи необхідність, в разі реалізації зазначеного розпорядження, створення нових місць для розміщення кафедр зооветеринарії, зооветеринарних клінік, дослідних полів, баз виробничої практики, залучення машин і механізмів сторонніх організацій аграрної галузі для цілей навчання та виробництва тощо. Це призведе до надмірних (необов’язкових), додаткових витрат бюджету, порушить зв’язки між аграрним виробництвом, аграрною наукою та аграрною освітою. В країні, яка визнана провідним оператором світового аграрного ринку, буде зруйнована діюча ефективна безперервна система освіти і підвищення кваліфікації, а Держава, взагалі, втратить свої позиції як основного експортера сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, призведе до зменшення надходжень до Державного Бюджету України.
Фінансування вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснюється за бюджетними програмами: 2801080 «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу вищими навчальними закладами І і ІІ рівня акредитації» та 2801100 «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівня акредитації, методичне забезпечення діяльності навчальних закладів». Бюджетні призначення на утримання вищих навчальних закладів Державним бюджетом України не передбачені законодавчо.
Крім того, в частині 3 статті 27 Бюджетного Кодексу України зазначено, що «закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим». Тобто будь-які зміни стосовно визначення головних розпорядників бюджетних коштів за вже затвердженими програмами можуть бути введеними в дію лише з 1 січня 2016 року (при умові прийняття рішення стосовно передачі вищих навчальних закладів I-IV рівнів в підпорядкування Міносвіти (прийняття рішень трудовими колективами (вищими колегіальними органами громадського самоврядування) ВНЗ, прийняття відповідних постанов КМУ, підписання актів прийому передачі, внесення змін до статутних документів) до 15 липня 2015 року), що на даний час навіть не розпочато.
Мінагрополітики як учасник бюджетного процесу, що має в своєму управлінні (підпорядкуванні) відповідні освітянські та наукові установи зобов’язано подати відповідні розрахунки (бюджетні запити), виходячи з нормативів бюджетної забезпеченості та обсягів затвердженого (постановою КМУ) та доведеного (розподіленого за конкурсом) державного замовлення, а Мінфін повинен врахувати зазначені розрахунки при підготовці проекту Державного бюджету України на 2015 рік (витяг з Бюджетного кодексу України стосовно змін бюджетних призначень протягом бюджетного року додається).





Схожі новини
  • Міністр Ігор Швайка ініціював припинення реорганізації аграрних вишів Харківської області
  • Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій буде реорганізовано
  • У Мінагрополітики обговорили можливості підвищення престижності аграрної освіти
  • На базі Глухівського коледжу буде створено агротехнічний інститут
  • Проведення моніторингу землі відповідатиме всім законодавчим актам

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.