Прямий імпорт – фактор незалежності й економічної ефективності

25 February, Розділ Новини, переглядів 4 368

Досягти незалежності від внутрішнього ринку нафтопродуктів – важливий перспективний напрямок у діяльності компанії.
Сьогодні, в умовах нестабільності курсу національної валюти, підвищених ризиків, нелегко доводиться і експортерам, і імпортерам продукції. Але якщо експортери вирішують один блок проблем (як планувати обсяги, темпи експорту, як після обов’язкового продажу валютних надходжень зберегти частину валютної виручки), то імпортери знаходяться у значно складнішій ситуації, у більш жорстких умовах, коли доводиться навіть призупиняти закупівлі, бо з часом курсова різниця диктує необхідність встановлювати абсолютно нереальні ціни при реалізації товару.
Компанія «НІБУЛОН» відома як великий сільгосптоваровиробник, найбільший український експортер зерна, але водночас вона веде широку діяльність у сфері імпорту, яку зумовлює багатогалузевість підприємства: вирощування зернових і олійних культур (понад 81 тисяч га ріллі в обробітку), перевезення продукції автотранспортом та суднами власної судноплавної компанії (28 несамохідних суден, 9 буксирів, самохідний плавучий перевантажувальний кран), будівництво суден на власному суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН», створення логістичної інфраструктури. У сегменті постачання імпортна складова дуже солідна, і значна частина її, яка охоплює всі сфери діяльності підприємства, будь то вирощування чи транспортування сільськогосподарської продукції, – закупівля паливно-мастильних матеріалів. Виходячи із цінової ситуації на ринку нафтопродуктів, яка складається на сьогодні, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» О.О.Вадатурський озвучив концепцію діяльності компанії у цьому напрямі:
– Для нас, як аграрного підприємства, дуже чутлива вартість палива, тому ми змушені переходити на прямі контракти по завезенню паливно-мастильних матеріалів з-за кордону, аби не залежати від ціни на пальне, яку формують нафтотрейдери. Так само, напряму, без посередників, ми імпортуємо посівний матеріал і засоби захисту рослин. Імпортери закладають ризики коливання курсу в ціну товару, ми ж цілеспрямовано знижуємо свої витрати при імпорті.
Для функціонування великого і складного нібулонівського механізму щороку витрачається 17 млн літрів дизельного палива. Частка палива у собівартості основних сільськогосподарських культур складає 12-15 %, в матеріальних витратах на експлуатацію вантажного автомобільного транспорту – 45 % від загальної собівартості перевезень, для судноплавної компанії – 36 %. «Серед головних наших завдань – зменшення цієї складової в собівартості, що, між іншим, сприятиме зниженню собівартості зерна на внутрішньому ринку, – коментує начальник відділу паливно-мастильних матеріалів компанії Марина Прилуцька. – Особливість ситуації на вітчизняному ринку нафтопродуктів у тому, що 90 % палива – імпорт (практично функціонує лише Кременчуцький НПЗ і всю його продукцію «поглинає» мережа заправок). Імпортозалежність, необхідність чітко реагувати на нестабільність валютного ринку змушують імпортерів закладати ризики курсової різниці в ціну, і що головне, пом’якшення ризиків – за рахунок кінцевих споживачів, чи то фізичних осіб, чи великих компаній… Зважаючи на обсяги споживання палива,то в цьому плані нам потрібна особливо ефективна політика економії ресурсів, і один зі шляхів досягнення цього – це перехід на імпорт палива. Цей механізм дає можливість уникнути націнки ресурсу через нестабільність на валютному ринку, а також забезпечити компанію якісним ресурсом в пікові моменти споживання».
Звичайно, оптимізація у ціновому сегменті – важливий, але не єдиний механізм зниження собівартості продукції. У компанії реалізується цілий ряд організаційно-технічних заходів, спрямованих на економію палива. Це – проведення контрольних замірів витрат палива, встановлення систем контролю використання палива, вибір оптимальних режимів роботи, зниження норм витрат паливно-мастильних матеріалів. Зрозуміло, тут дуже важливий фактор – утримання техніки в зразковому стані. Велику роль відіграє скоординована робота багатьох служб «НІБУЛОНу. Продумана тендерна політика дозволяє забезпечувати закупку палива високої якості за оптимальними цінами.
«НІБУЛОН» і раніше працював на внутрішньому ринку із солідними, перевіреними нафтотрейдерами, тому проблем з якістю паливно-мастильних матеріалів не виникало. А перехід на прямі поставки дає додаткові гарантії високої якості палива. До того ж сучасні екологічні стандарти вимагають роботи на паливі високого стандарту Євро-5.
– Крім того, що власний імпорт дозволяє уникнути ризику курсових різниць, – пояснює Марина Прилуцька, – він дає змогу, знаючи річні обсяги, динаміку споживання палива, забезпечувати себе наперед паливно-мастильними матеріалами за нижчими цінами, аби у піковий період весна-літо працювати на паливі, купленому у лютому, уникнувши сезонного коливання на внутрішньому ринку.
Прямий імпорт дає гарантію надійного забезпечення паливом, бо нафтотрейдери в очікуванні зміни курсу (вчора купив за 25, а далі може бути 30) можуть і притримати паливо – товар ліквідний. А власний ресурс – це захисний фактор, можливість уникнути спекуляції на ринку.
Компанія почала виходити на зв’язки із заводами-виробниками у Білорусі та країні Євросоюзу, Литві. «До цього на ринку нафтопродуктів були знані українські нафтотрейдери – власники великих мереж АЗС, – каже Марина Прилуцька. – «НІБУЛОН» же відомий у сфері зернового ринку. Але коли ми давали інформацію про діяльність компанії (вирощування сільгосппродукції, логістична складова і т.д.), то нам пропонували вигідніші умови як для кінцевого споживача цієї продукції. Вони твердо переконалися, що заявлений об’єм «НІБУЛОН» купить, і він піде на розвиток виробництва, розвиток логістики».
Досягти незалежності від внутрішнього ринку нафтопродуктів – важливий перспективний напрямок у діяльності компанії.

//www.nibulon.com