Робота над стратегією розвитку

08 June, Розділ Новини, переглядів 1 296

3-5 червня в Києві пройшла XXVII Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2015».
В рамках виставкових заходів Голова АСУ Геннадій Новіков, Перший заступник Василь Ярошовець та координатор АЦ Лариса Старікова відвідали Український форум з аграрної та продовольчої стратегії. Участь у форумі приймали, як фахівці Міністерства аграрної політики, так і представники Міжнародних відомств.
За підсумками проведення Форуму так і не було знайдено жодних дороговказів або ж рішень, щодо подальшого просування продовольчої стратегії України.
Того ж дня, Аграрний союз спільно з Всеукраїнською асоціацією сільських і селищних рад та представниками органів місцевого самоврядування, зібрав Круглий стіл, що був присвячений адміністративно-територіальній реформі в Україні.
Основними питаннями стали: продаж землі сільськогосподарського призначення та розширення територіальних громад.
В засіданні взяли участь: Заступник директора інституту аграрної економіки - Віталій Саблук, Голова АСУ Геннадій Новіков, Голова ВАССР Микола Фурсенко, керівники сільгосппідприємств-члени АСУ та голови сільських Рад.
Сільські жителі не підтримують низку реформ, що проведені владою у напрямку самоврядування українських міст і містечок. Особливо обурює те, що більшість реформ нав’язується «зверху», не дочекавшись погодження, або ж схвалення від місцевих громад та врахування їх думки. На сьогодні є сенс переглянути склад деяких сільських громад, перш за все це стосується того, що сьогодні Громади існують, як нелегітимна одиниця, утворена в невідповідності до чинного Законодавства.
Співпрацювати з такими осередками, означає: нехтувати нормами Закону, а оскільки Громади – це селоутворюючі одиниці, що несуть навантаження від розвитку інфраструктури і ряду соціальних потреб – цей факт є неприпустимим, якщо не сказати кричущим.
У відповідності до Конституції України – територіальні громади мають бути утворені її ж представниками і зареєстровані, як суб’єкт публічного Права. Свого часу це не було зроблено і прийнято до уваги, тому сьогодні потрібно повернутися до формування селищних об’єднань у відповідності до Конституції та норм Закону Про місцеве самоврядування. Жителі сільських територій повинні самостійно визначитись: яку Громаду, і в яких межах вони формуватимуть. Неприродний підхід влади, що базується на бюджетній оптимізації – не сприймається «на місцях». Хоча, Громади налаштовані на те, щоб переглядати свої межі і знаходити оптимальну конфігурацію.
Для прискорення діалогу з органами реформаторської політики та розстановці акцентів у законодавстві, з урахуванням особливостей того чи іншого регіону, було вирішено створити спільну Робочу групу.
В рамках виставки було проведено ряд Круглих столів, засідань та Форумів.
Голова АСУ Геннадій Новіков доповнив склад Президії засідання Круглого столу на тему: «Результати податкових новацій в аграрному секторі у 2015 році та прогнозів на 2106-2018рр.», організованого Департаментом фінансово-кредитної політики Мінагрополітики України.
В ході засідання директором Департаменту Багратом Ахіджановим, було відзначено основні напрямки Програми діяльності Кабінету міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році. Ними стали: реформування сільського господарства та рибальства; реформування системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва та залучення фінансування у галузь; збереження до 1 січня 2018р. чинної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, як це передбачено в Податковому кодексі України, і відшкодування ПДВ під час експорту сільськогосподарської продукції, а також проведення громадського обговорення (до 30 листопада 2015р.) проекту Концепції нової системи оподаткування, яка стимулюватиме розвиток сільськогосподарського виробництва.
Згідно з прогнозами Мінагрополітики, динаміка обсягів державної підтримки АПК за рахунок коштів непрямої підтримки у 2015 році, має збільшитись до 29 млрд. грн. Натомість видатки з загального фонду – зменшаться до 1488, 4 млрд грн.
Порівняно з попередніми роками, помітно зниження рентабельності сільськогосподарського виробництва рослинництва (29,2%) та підвищення показників у тваринництві, близько 23,4%, що становить найвищий відсоток за останні роки.
У своєму виступі Геннадій Новіков відзначив значну корумпованість податкового ланцюжка, наявність в Україні великої кількості неоподаткованих земель однак, він закликав учасників не руйнувати існуючу систему, а доповнювати її. Аграрний союз України підтримує збереження спецрежиму ПДВ і систему спрощеного режиму оподаткування з 1 Га: легалізація обробітку землі та заробітної плати. На думку голови АСУ, питання збереження пільгового ПДВ для аграріїв особливо важливе у разі відкриття ринків ЄС в 2016 році, адже в європейських країнах для сільгоспвиробників передбачена державна дотація на гектар. "Українських аграріїв просто ставлять в неконкурентне середовище. Це прямий шлях до знищення нашого товаровиробника", - вважає Г.Новіков.
«Аналітичний центр Аграрного союзу України підготував альтернативний варіант, який пропонує збільшення доходів бюджету від роботи аграрного сектору не за рахунок підвищення податків або зменшення дотацій, а за рахунок диференціації бази. Наприклад, у Центральному регіоні України має бути один податок на гектар, а в Західному – інший», - сказав він.
Коментуючи пункт меморандуму української влади Міжнародному валютному фонду (МВФ), в якому вони взяли на себе зобов'язання перевести аграріїв на загальну систему справляння ПДВ з 2016 року, голова Аграрного союзу України зазначив, що вимога МВФ насправді стосується збалансування держбюджету. Голова АСУ ознайомив присутніх з напрацюваннями Аналітичного Центру Аграрного союзу у сфері оподаткування, а саме: Пропозиціями робочої групи Аналітичного центру Аграрного союзу України (АСУ) щодо вдосконалення системи оподаткування сільгосппідприємств середнього розміру та фермерських господарств; Розрахунками щодо розміру єдиного сільськогосподарського податку (реформованого ФСП) та Концепцією реформування податкового законодавства у сфері сільськогосподарського виробництва та закликав до співпраці.
Голова АСУ відвідав Міжнародний Форум «Освіта, наука, агробізнес: виклики часу», що був організований Національною Академією аграрних наук України. Під час доповіді перед студентами та фахівцями ВУЗу, Геннадій Новіков закликав збільшувати практичні навички майбутніх кадрів, торкнувся фінансового потенціалу Академії, виступив за втілення наукових досягнень в агробізнесі та побажав випускникам отримати гідну оцінку своїх наукових звершень.
Далі, Геннадій Новіков відвідав Німецько-український Круглий стіл, присвячений обміну досвідом аграрних союзів Німеччини, як альтернативи подальшого розвитку спеціалізованих аграрних об’єднань в Україні.
Перший заступник голови Василь Степанович Ярошовець побував на семінарі «Впровадження стандартів ЄС в молочному господарстві: латвійський досвід».
В процесі заходу, на прикладі Литовської Республіки, були висвітлені всі вимоги до молочної продукції, згідно зі стандартами Євросоюзу.
За обсягами виробництва Латвія прирівнюється до нашої Вінницької області, де надій молока складає 7 тис. літрів з корови на рік. Цікаво, що в одній з латвійських ферм, де утримуються 500 рогатих тварин, показники надоїв сягають 14 тис. літрів з корови.
Латвія йшла довгим і важким шляхом по просуванню своєї продукції до європейського ринку. Частина переробних підприємств були не готові до вимог ЄС. Підприємства, технологічне переоснащення яких, вимагало великих коштів змушені були припинити своє існування. Так, з 74 підприємств, лише 10 пройшли цю процедуру, й сьогодні випускають продукцію, що відповідає вимогам ЄС.
В Євросоюзі дуже жорстка конкуренція, тому й відповідно жорсткі вимоги до якості кормів, стада, санітарії, води. Підприємства проходять державний нагляд 3 рази на рік і закриваються при будь-якому виявленому порушенні норм. Натомість директивою ЄС дозволено виробництво молочних продуктів в домашніх умовах, проте реалізувати їх можливо тільки на місцевих ринках.
Обов’язкове проведення ветеринарного нагляду за поголів’ям і державного нагляду за роботою переробного підприємства. В країні налічується близько 60-ти інспекторів, які проходять спеціальну підготовку і контролюють якість продукції на місцевому рівні і близько 90-та ветеринарних інспекторів, які контролюють якість утримання поголів’я.
Одним словом, умови утримання корів мають бути не гірші за квартирні. В Латвії близько 4 тисяч індивідуальних виробників молока, 43 підприємства по збору молочної продукції та 154 виробники традиційної національної продукції в домашніх умовах. Всі підприємства підлягають обов’язковій реєстрації. В молочному стаді немає корів, які хворіють на лейкоз, бруцельоз, туберкульоз. В зв’язку з російськими санкціями ЄС має проблеми з реалізацією виробленої молочної продукції. Через це зараз ведуться пошуки збуту до Китаю та країн Близького Сходу.
Підприємства, що реалізують продукцію до ЄС - отримують ідентифікаційний номер, який є сигналом того, що продукцію можна поставляти до Європи. Загалом, якість молочної продукції, що поставляється на переробні підприємства підлягає аналізу двічі на місяць. При латвійському МінАПК існує Центр даних вже проведеного аналізу. Кожен фермер бачить дані свого господарства в електронному вигляді. Кожен покупець має можливість бачити якість продукції, послугами якої він користується. До речі, своє господарство можна зареєструвати через мережу Інтернет всього протягом 5 днів. У Центрі також наявний список господарств, яким заборонено реалізувати продукцію.
В пострадянський період поголів’я корів у Латвії зменшилось у 4 рази, на ринку теж ведеться конкуренція між великими та дрібними товаровиробниками. Перші намагаються зробити все аби значно обмежити доступ до ринку продукції від малих підприємств.
В принципі, шлях до ЄС – тернистий, про те ті, що пройшли його мають доступ на всі ринки світу, - відмічає Василь Степанович. Слід відмітити, що Круглий стіл викликав великий інтерес і був корисним для всіх учасників семінару.
Координатор Аналітичного центру (АЦ) АСУ Лариса Старікова та координатор напрямку земельних відносин Ірина Діденко відвідали нараду з обговорення проектів Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та Концепції програми розвитку аграрного сектору на період до 2020 року.
Враження від наради склалися досить негативні, - коментує Л.Старікова, - по-перше, Мінагрополітики абсолютно не забезпечує послідовництва у наступництві тих документів, які приймаються. Так, наприклад, не спостерігається прямих зв’язків між проектом зазначеного Закону і Стратегією розвитку сільського господарства, прийнятою раніше. Хоча на ділі, закон має уособлювати собою інструмент для реалізації цієї ж Стратегії. Стратегічні документи повинні чітко вказувати місце, в якому ми хочемо опинитися в 2020 році, натомість вона пропонує різнобічні шляхи, що не перетинаються між собою.
Має бути проведена діагностика стану сільського господарства, – зазначає координатор АЦ АСУ, - має бути прозора і всім зрозуміла мета нашого шляху.