- №7-8(261)
- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
Чи готова Україна нагодувати півсвіту?
Український ринок землі: бути чи не бути? Як має розвиватися АПК в післякризовий період? Досягнення та невдачі аграрної політики. Еволюція агроринків. Чи є майбутнє в агрохолдингів? Українські агропідприємства на фондових біржах. Товарні ринки: зерно, олійні, молоко, м’ясо. Агроснаб: чи є порозуміння між виробниками та постачальниками матеріально-технічних ресурсів?..
Це далеко не повний перелік проблемних питань, які обговорювались у Сумському національному агроуніверситеті на щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум-2010».
Сьогодні, за оцінками іноземних фахівців, Україна здатна втричі збільшити валове виробництво продовольства. Та в силу низки причин поки що це зробити не вдається. Тож потрібно шукати шляхи реалізації нашого потенціалу.
Аграрна наука має потужний потенціал, її досягненнями користуються у багатьох країнах. Тож потрібно відпрацювати такий механізм, аби виробники були зацікавлені у співпраці з аграрною наукою. Сумський НАУ зібрав зацікавлених і небайдужих фахівців, кращих представників вищих навчальних закладів на «Агрофорум-2010», щоб ознайомитися з досвідом, практикою вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл, сформувати власне бачення перспективи аграрної галузі України, напрацювати кроки співпраці аграрної науки і освіти з агропромисловим комплексом. Організатори запропонували учасникам агроринку оновлену платформу для дискусії про майбутнє АПК і завдання, які стоять перед аграрним бізнесом.
У форумі взяли участь майже 500 вчених і практиків аграрної сфери. На заході побували і представники державної влади, зокрема, заступник голови Сумської ОДА Сергій Слизький, перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Шахов, начальник Управління організаційних структур і
соціально-трудових відносин Мінагрополітики Віктор Ніколаєнко, начальник обласного управління ветмедицини Олександр Власенко.
В дискусіях взяли участь також керівники наукових установ - голова національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі при Кабінеті Міністрів України, професор Василь Костицький, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, професор, академік Юрій Шемшученко; почесні науковці – директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААНУ, д.е.н., професор, академік Петро Саблук, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин НААНУ, професор Сергій Кваша та інші.
Приїхали й іноземні гості - професор, декан факультету економічних наук Варшавського природничого університету Богдан Клєпацкі, заступники декана факультету економічних наук Агата Малак-Равліковська і Ян Волошин, декан економічного факультету Державного інженерно-економічного інституту міста Нижній Новгород Дмитро Ганін, доцент кафедри іноземних мов цього ж вузу Олена Лисенкова, доцент кафедри паразитології і Таджикського держагроуніверситету Махмадрізо Юсупов, завідувач лабораторією РУП НПЦ академії наук Білорусі з картоплярства і овочівництва Віктор Козлов і його колега Анатолій Чашинський, інші гості.
- У сільській місцевості проживає більше третини населення України, доля якого, в переважній більшості, пов'язана саме з агропромисловим виробництвом, - підкреслив д.с.-г.н., професор, член-кореспондент НААНУ, ректор Сумського НАУ Володимир Ладика. - Від ситуації в агросекторі залежить продовольча безпека нашої держави, яка, у свою чергу, визначає стабільність громадянського суспільства, а потужність цієї галузі є гарантом провідних позицій, які Україна вже кілька років поспіль займає на світових ринках продовольства.
- Я завжди з радістю спілкуюся з колегами на форумах, - ділиться враженням Дмитро Ганін (м. Нижній Новгород): Сумський аграрний вражає своїм розмахом і виваженістю у проведенні таких заходів. Наші країни мають великий потенціал для співпраці в агропромисловій галузі. Визначилася позитивна тенденція до розширення контактів і є можливості співпраці у м’ясній галузі, спільні проекти з виробництва і переробки цукрових буряків, співпраця у сфері сільгоспмашинобудування, виробництва обладнання для харчової та переробної промисловості, спільних українсько-російських інвестиційних проектів у галузі м’ясного скотарства, птахівництва тощо. Ми плідно попрацювали з українськими колегами.
- Наш університет вже давно досить тісно співпрацює зі Сумським НАУ, - каже Богдан Клепацкі (м. Варшава). - Це дуже корисно для наших вузів і країн. Бо триває взаєморозвиток, взаємозбагачення світоглядів і професійних навичок. Є дві речі, які дав Бог Україні, - географічне положення і потенціал землі. Тепер тільки треба вміти використовувати їх.
- Політичний ризик, – переконує Герой України Петро Саблук, - це незавершеність земельної реформи, це ручне регулювання цін, це заборона експорту та субсидування імпорту продовольства для боротьби з інфляцією, це встановлення «нульової» рентабельності на виробництво «соціальних продуктів харчування», це корупція при використанні державних фінансових та товарних інтервенцій, це недосконалість регуляторної політики в аграрному середовищі (третина нормативних актів порушує вимоги ринкового нагляду), це неповернення ПДВ експортерам продовольства.
Для завершення земельної реформи потрібно терміново встановити не заборону продажу землі, а довгостроковий (10-15 років) мораторій на зміну цільового використання сільгоспземель і земель запасу та резерву, за винятком потреби будівництва на них сільськогосподарських об’єктів та інших споруд, що мають стратегічне значення (автомагістралі, мости, аеропорти, газопроводи тощо). Необхідно прийняти 96 законів стосовно аграрної реформи, щоб розвивати все в комплексі.
Учасники форуму були одностайні у висновках: вступивши у XXI століття, ми всі повинні усвідомити необхідність у переоснащенні АПК і запровадженні нових енергоощадних технологій, які дозволили б полегшити нелегку працю аграріям і вивести Україну на лідируючі позиції в світі. І тут не обійтися без негайної зміни системи підготовки кадрів. Для цього потрібно значно покращити матеріально-технічну базу профільних аграрних вузів, максимально наблизивши науку до навчального процесу, а останній – до передового виробництва.
Прес-служба СНАУ
