Чи вистачить хліба на 2016 рік?

13 November, Розділ Новини, переглядів 1 959

Тривога осіннього поля
Українці, які ще пам’ятають безхлібні роки, сьогодні з болем дивляться на зріджені кволі сходи озимини на полях. Така ситуація склалася через аномальну, так звану потрійну, посуху (повітряну, ґрунтову та гідрологічну). Цей триголовий Змій-Горинич випалює врожай Микулі Селяниновичу. Метеорологи кажуть, що такої посухи не було з 1881-го, тобто 134 роки. Від браку опадів найбільше потерпають Житомирська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Київська, Хмельницька, Вінницька та Закарпатська області, ну, й само собою, південні регіони.
«ОЗИМІ культури недосіяно на 1,4 млн га, озимина зійшла на 40%, на пересівання знадобиться 10-11 млрд грн», — повідомив нещодавно заступник міністра аграрної політики і продовольства Ярослав Краснопольський. За його словами, через це врожай пшениці наступного року може бути менший на 10 млн тонн. «Це реальна загроза», — додав він.
Добре, що посадовець називає речі своїми іменами і чесно говорить про виклики продовольчій безпеці, але погано, що водночас нічого не пропонує. Яких заходів треба вживати? Де взяти оті 10-11 млрд гривень (цифра може бути суттєво занижена), як компенсувати дефіцит продовольчого зерна, якщо він виникне?
Телефонували нещодавно фермери з Балтського району, що на Одещині. Кажуть, що їхні поля після сівби так і залишилися чорними, пшеничка навіть не проклюнулася. «Хоч би нам хто сигнал який подав, як бути, на що сподіватися, чи буде якась допомога від держави? Ніхто нічого. Тільки вибори їм на думці», — нарікали трудівники.
Листопад-грудень — пора формування держбюджету на 2016 рік. Мабуть, саме час розробити кілька програм підтримки аграріїв, які постраждали від посухи. Найпростіший і найпрозоріший спосіб — компенсація відсотків за кредити, не завадило б вишукати гроші для прямих дотацій виробникам пшениці в розрахунку на гектар, бо є ризик того, що традиційна культура буде зведена нанівець. Вельми потрібно поговорити в уряді й парламенті про запровадження дієвої системи агрострахування. Закон про участь держави у цьому процесі ухвалений, проте грошей на приведення в дію відповідного механізму катма.
Чи вистачить хліба на 2016 рік? Пшениці, за даними Мінагропроду, зібрано 26,8 млн тонн, із них половина продовольчої. Щороку в середньому Україна споживає 6,2-6,9 млн тонн цього продукту. Безпечна цифра експорту — 7,5-8 млн тонн. Нібито залишимося навіть із запасом. Проте, зважаючи на підвищений попит на світовому ринку, зернотрейдерам завжди кортить вивезти збіжжя більше, тому Мінагропрод умовляннями намагатиметься стримати їхні апетити. Наприкінці січня 2015 року це відомство та учасники зернового ринку підписали меморандум про взаєморозуміння щодо експорту зерна в 2014/2015 МР. У доповненні до документа зазначено, що обсяги продажу пшениці мають становити 12,8 млн тонн, (продовольчої — 7,1 млн тонн), кукурудзи — 20,2 млн тонн, ячменю — 4,2 млн тонн. Нагадаємо, що у минулому маркетинговому році фактичні обсяги експорту зерна становили 34 млн 364 тис. т, із яких пшениці — 10 млн 828 тис. т, кукурудзи — 18 млн 820 тис. т, ячменю — 4 млн 462 тис. т.
На черзі підписання нового меморандуму. Мета цього документа — врегулювання обсягу зовнішньоторговельних поставок збіжжя шляхом укладення джентльменської угоди між сторонами без запровадження урядом квот на експорт, що могло б викликати, м’яко кажучи, нерозуміння СОТ.
Та, мабуть, не все клеїться у тих зернових балансах, якщо меморандум досі не підписаний.
Можна обережно спрогнозувати, що продовольчої пшениці нам на 2016 рік вистачить. А на 2017-й? Адже недорід б’є з прицілом. Невже доведеться знову імпортувати пшеницю, як під час зернової кризи 2003-го? Кого на цей раз призначать відбувайлом за продовольчий провал? В будь-якому разі позиції нашої держави на світовому ринку зерна у 2016/2017 маркетинговому році будуть серйозно підірвані. Це не сприятиме «стрімкому» економічному піднесенню, запланованому нашим урядом.
Одне слово, урядові стратеги мали б сьогодні обхопити голови руками і думати над тим, як розвивати далі аграрний сектор із врахуванням ризиків, котрі несе глобальне потепління. «Зими стануть м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Також відбудеться перерозподіл опадів — на всій території країни можливе збільшення їх майже на 20% у січні, березні та квітні та зменшення влітку, що на тлі підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни», — застерігає завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.
Отже, треба докорінно перебудовувати систему землеробства, а точніше, ставити її з голови на ноги: запроваджувати ґрунтозахисні та вологозбережні технології, висівати посухостійкі сорти, контролювати дотримання сіво-змін, збільшувати дози внесення мінеральних та органічних добрив, відновлювати зрошення тощо. Словом, не запобігати ласки природи, а жити з нею в гармонії. Потрібна нова аграрна політика, яка має знайти відображення вже у держбюджеті-2016.
Олександр КАРПЕНКО
//www.silskivisti.kiev.ua/19318/index.php?n=29572