Цукрова афера на Черкащині

07 December, Розділ Новини, переглядів 2 230

В останній місяць топ-темою на сільськогосподарському ринку став конфлікт навколо "пропажі" і нібито незаконного вивозу цукрових запасів зі складів Аграрного фонду в Черкаській області. "Маски-шоу", кілька претендентів на товар, візити державної виконавчої служби та інші атрибути подібних скандалів мали місце й раніше і не припиняються донині. Проте ця історія почалася ще п'ять років тому. Зупинимося докладніше на хронології подій, учасниках та інших причинно-наслідкових зв'язках. "Близько 9.00 з території складу виїхав завантажений автомобіль СА 9709 ВР місткістю 10 т", — сказано в повідомленні Міністерства аграрної політики і продовольства про нібито викрадення вранці 24 листопада в с. Червона Слобода (Черкаська обл.) 10 т цукру, що належить Державній спеціалізованій бюджетній установі (ДСБУ) "Аграрний фонд". За твердженням співробітників Аграрного фонду, на які посилається ІА "Інтерфакс", до складів під'їхали сім автомобілів, понад 20 людей у камуфляжній формі зайшли на територію. "Співробітники ДСБУ "Аграрний фонд" звернулися в правоохоронні органи за номером 102. Незважаючи на те, що співробітники правоохоронних органів прибули на місце події, ніяких заходів із запобігання викраденню державного цукру вжито не було", — зазначали у фонді. Ця практично детективна історія — тільки частина марлезонського балету. У ДСБУ "Аграрний фонд" також повідомляли, що раніше, 19 листопада 2015 р., було здійснено "крадіжку" 10 т цукру-піску із запасів організації загальною вартістю 300 млн грн. Цьому факту передувала аналогічна спроба "розкрадання" майна в липні цього року. Проте коріння історії сягає ще більш ранніх періодів. "Ты помнишь, как все начиналось?" За озвученою версією Аграрного фонду, початок усій цій історії було покладено 8 червня 2011 р., коли між Аграрним фондом і ТОВ "Ольга" було укладено біржовий контракт на купівлю-продаж товару — цукру-піску в обсязі понад 2 тис. т на суму більш як 17 млн грн. Незважаючи на цифри на папері, втілений контракт у життя був зовсім інакше: "Ольга" перевела держустанові тільки трохи більше 900 тис. грн, а цукру, у свою чергу, їй не поставили. Про це свідчить бухгалтерський звіт Агрофонду. Судячи з усього, компанія виявилася великим цукровим трейдером, бо 5 липня 2011 р. оформила кредит в "Актив банку" на суму близько 15 млн дол. США під заставу 45360 т цукру, який був раніше придбаний в інших підприємств і не має стосунку до товару, що його мав поставити Аграрний фонд. Цей обсяг сировини зберігався на складах "Володимирцукру", Горохівського цукрового заводу, Київської регіональної спілки споживчої кооперації та інших. При цьому, як вдалося з'ясувати під час вивчення ситуації, на цих самих складах мав зберігатися цукор, що належить державі. З тих чи інших причин кредитні зобов'язання "Ольгою" не були виконані, у зв'язку з чим "Актив банк" звернувся до суду, що логічно. Позов фінустанови був задоволений Госпсудом Житомирської області, а предмет застави — горезвісний цукор — перейшов у власність банку. Як кажуть, суд та діло, і поки банк намагався одержати заставний актив, "Ольга" збанкротувала. У зв'язку з цим коментарі компанії про факти купівлі-продажу заставного продукту одержати не вдалося. З рук у руки Відкладемо убік історію із заставним цукром і знову перенесемося у 2011 р., зокрема, на склади, де мав зберігатися цукор Агрофонду. Тоді відбувалася масштабна закупівля цукру для Аграрного фонду за бюджетні гроші. Згідно з процедурою зазвичай спочатку здійснюється оплата, потім закупівля сировини, виробництво цукру, після чого він поставляється фонду. Але, як завжди, гроші украли, цукор не поставили. У зв'язку з цим Генпрокуратура України почала розслідувати справу, пов'язану з розкраданням бюджетних коштів, виплачених держпідприємством для закупівлі цукру. Під час цього розслідування ГПУ проводила інвентаризацію на всіх заводах, де мали виробити цукор для ДСБУ, а також на всіх складах, куди його повинні були поставити. При цьому ревізія проводилася тільки працівниками Агрофонду й шляхом переміщення цукру на інші склади. Вона торкнулася й складів, на яких зберігався цукор — той, що перебував у власності "Ольги" і в заставі в "Актив банку". За даними юристів, які мають стосунок до справи, після інвентаризації, не розібравшись, весь цукор зі складів — і Агрофонду, і приватної компанії —перемістили на інші склади й "випадково" перевели у власність держави (ймовірно, з метою недопущення подальшого розслідування зникнення бюджетних грошей, виділених на купівлю цукру, й мінімізації вже виявлених розтрат). Нетипова ситуація — обкрадання державою, хоча зазвичай ми спостерігаємо зворотну картину — обкрадання держави. Тобто, по суті, держава взяла й "інвентаризувала" весь цукор — от і вся суть конфлікту. Ще раз варто звернути увагу на той факт, що перевірка складів здійснювалася силами фахівців самої держустанови, без залучення незалежних аудиторів. У процесі інвентаризації весь цукор переміщувався на відповідальне зберігання ТОВ "Еверіз веб солюшенс". Ще одні "фігуранти" у справі й чергові власники цукру з'явилися у зв'язку з кризою в банківській системі. "Актив банк" було визнано неплатоспроможним, у нього ввели тимчасову адміністрацію. Як відомо, однією зі схем "рятування" від проблемних активів є їх перепродаж іншим інтересантам. Звісно, такі угоди реалізує вже не сам по собі банк, а по суті держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якому надходять усі кошти від переуступки прав з "проблемки". Так, спочатку права вимоги по кредиту, неоплаченому "Ольгою", від банківського інституту перейшли через одну фінансову компанію до іншої фінансової компанії — спочатку до КУА "ІТТ-менеджмент", а потім від неї — до "ЗНКІФ "Ефективні інвестиції". Щоб дотриматися всіх тонкощів, зазначимо, що від імені останнього діяла КУА "Система плюс", і події розгорталися вже навесні цього року. До слова, саме цій компанії з управління активами, згідно з актом опису майна виконавчого провадження, було передано "заставний" цукор з одного зі складів "Еверіз веб солюшенс" (а саме — у вже відомому с. Червона Слобода в Черкаській області). Що говорить закон? Що показово та ігнорується багатьма ЗМІ, які розслідували цю тематику, згідно з ухвалою Господарського суду Житомирської області і його ж роз'ясненням, передачу цукру "Системі плюс" було здійснено виключно в рамках чинного законодавства без ознак правопорушень, у присутності представників виконавчої служби. До слова, Агрофонд з 2012 р. неодноразово намагався відстояти свою позицію щодо того, що цукор підлягав стягненню з ТОВ "Ольга" на користь банку (а надалі "Системи плюс"), через органи прокуратури, шляхом оскарження судових рішень у судах вищої інстанції. Але всі справи або закривалися, або були програні. Після подій на складах цього року держустанова через прокуратуру знову спробувала оскаржити судове рішення. І знову безрезультатно. Тому говорити про "розкрадання державного майна" або його недопущення, як мінімум, недоречно. Водночас, за словами Олега Липового, в.о. голови правління Аграрного фонду, наведеними на сайті Міністерства аграрної політики й продовольства, держустанова кілька разів зверталася до правоохоронців для запобігання махінаціям із цукром, який нібито належить державі. "Була написана заява в правоохоронні органи: у МВС, СБУ. Реакції досі жодної немає, не порушено жодної кримінальної справи. На наші звернення всі розводять руками й говорять, що не можуть нічого зробити", — заявив О.Липовий на своїй прес-конференції 24 листопада. Там же він додав, що, оскільки ці звернення не дали результату, Агрофонд звернувся з цим питанням до президента Порошенка й прем'єр-міністра Яценюка. Незважаючи на неодноразові заклики керівника держустанови до силових структур, усі вони залишилися без відповіді — правоохоронні органи Черкаської області так і не порушили кримінальної справи за фактом "цукрових чвар". За даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження з питання придбання й переміщення цукру, здійсненого КУА "Система плюс" на користь "ЗНКІФ "Ефективні інвестиції", було закрите у зв'язку з відсутністю складу злочину. Нові обличчя, нові власники цукру 26 червня ц.р. у цукру з'являється новий власник — у фонду, в інтересах якого діє "Система плюс", його купує НП "Офір" згідно з договором про переуступку права вимоги за кредитом. Власне, з усе тим самим відповідальним зберігачем — "Еверіз веб солюшенс" новий власник укладає договір на зберігання товару на складах під Черкасами. Нині ж у зв'язку із закінченням у компанії "Еверіз" терміну договору оренди складських приміщень новий власник цукру відвантажує й вивозить продукт звідти, при цьому наражаючись на перешкоди в цьому з боку орендодавців, того ж Агрофонду, який також акумулював раніше в цьому місці свої запаси цукру. Представник підприємства "Офір" Борис Процюк неодноразово стверджував, що його фірма має всі правові підстави на вивезення цукру, у тому числі посилаючись на рішення суду. "Господарські суди всіх інстанцій винесли рішення на нашу користь. Але відбувається так, що нас не допускають до складських приміщень", — наголосив він. Що зараз? В Агрофонду — своя правда. "Він (цукор — Ред.) є власністю держави, державного фонду, тому що у нас є первинний документ на нього, є в наявності, є оригінали. Ми надавали, зараз він вивозиться, і я не можу зайти туди і щось зробити", — говорить Любов Дика, співробітник Аграрного фонду України в Черкаській області. Але, як кажуть, згадала бабка, як дiвкою була. Те, що цукровий актив колись належав бюджетній установі, не означає, що він належить державі зараз. Розбиратися в тому, на якому етапі й за сприяння яких дійових осіб афери відбувалися "пропажі", "витоки" й "просипки" цукру — чи то під час зберігання "Еверізом", чи то під час усіх перепродажів, розбиратимуться компетентні органи. Але вже зараз зрозуміло, що страждає від усіх цих розглядів нинішній власник товару — підприємство "Офір". "Річ у тім, що одна й інша сторони надали документи на цей цукор. Зараз проводиться перевірка. Згідно з цими документами розвантаження нині не відбувається", — заявив прес-секретар поліції в Черкаській області Дмитро Грищенко. Однак, виходячи з усього викладеного вище ланцюжка подій, фактів, документів і юридичних висновків, очевидно, які саме документи "говорять", а які — ні. Достатньо подивитися на початкові договори купівлі-продажу цукру в Агрофонду, платіжки про переведення коштів за нього в бюджет як за куплену у ліквідованого державою банку заставу, останні угоди між фондом "Ефективні інвестиції" і КУА "Система плюс", з одного боку, і НП "Офір" — з іншого, а також згадати про розслідування Генпрокуратурою зникнення виділених держустановою коштів на закупівлю цукру для держрезерву й можливості доступу до складів аграрної організації. І все стане на свої місця…
P.S. Для розуміння "масштабу трагедії" і матеріального боку питання: ці майже півсотні тисяч тонн цукру, за які схрестили шпаги держава, прагнучи закрити свої "дірки" і "проколи", і приватна компанія, бажаючи повернути актив, за який були заплачені гроші, становлять 30% усіх цукрових запасів України і 25% річного споживання продукту в країні.
Більше читайте тут: //gazeta.dt.ua/promyshliennost/cukrova-afera-rivnyannya-z-bezlichchyu-nevidomih-_.html