Соціальні аспекти Бюджету-2016

07 December, Розділ Новини, переглядів 2 181

Уряд уперше за всю історію прийняття держбюджетів планує затвердити проект Державного бюджету на 2016 рік на неіснуючій податковій базі, так званій «податкової реформі» Мінфіну «все по 20%», яка ще не проголосована у Верховній Раді.

Прогноз доходів бюджету розраховано з врахуванням положень цієї широко рекламованої «податкової реформи» від Наталії Яресько. Зокрема, за директивами МВФ передбачається:

– скасування спеціального режиму оподаткування сільського господарства;

– фактична ліквідація спрощеної системи оподаткування;

– продовження дії «військового збору» та оподаткування пенсій;

– можливе підвищення пенсійного віку для всіх до 62 років та скасування права на пенсію для працюючих пенсіонерів;

– індексація ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизний податок, екологічний податок, рентна плата);

– підвищення ставки ПДВ на ліки;

– підвищення тарифів для населення за електроенергію протягом 2016 року на 55% і подальше підвищення тарифів на газ (75% паритету імпорту) та теплову енергію;

– запровадження плати за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор у казино, букмекерської діяльності;

– запровадження рентної плати за видобуток бурштину.

Розміри соціальних стандартів в законі про Держбюджет на 2016 рік штучно суттєво занижено, вони залишаються в декілька разів менше за фактичні показники.

Зокрема, з 1 січня 2016 року прожитковий мінімум встановлено в таких розмірах:

– на одну особу – 1330 грн.;

– для працездатних осіб – 1378 грн.;

– для осіб, які втратили працездатність – 1074 грн.

В той же час, за даними Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум станом на липень 2015 року становив:

– на одну особу (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб) – 2745 грн.;

– для працездатних осіб (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб) – 2997 грн.;

– для осіб, які втратили працездатність, – 2135 грн.

Різниця складає відповідно – 1415 грн., 1619 грн. та 1061 грн.

Відповідно до закону «Про державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня не збільшується порівняно з груднем 2015 року та становить:

– у місячному розмірі – 1378 грн. (близько €54,5);

– у погодинному розмірі: з 1 січня – 8,29 грн. (€0,33).

Для порівняння, за розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році:

Франція – €1482; Греція – €615; Польща – €426; Латвія – €328.

У погодинному розмірі:

Франція – €9,64; Греція – €3,8; Латвія – €1,87 (за даними Євростату).

Такий підхід до встановлення розмірів основних державних соціальних стандартів не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти, що проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності, створює ризики подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є єдиним джерелом існування.

Продовжується і надалі практика застосування віртуального показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», що фактично нівелює значення прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, суперечить законодавству і протиправно обмежує рівень соціальної допомоги.

При цьому, рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення залишається на рівні 2014 року та становить: для працездатних осіб – 21 відсоток, для дітей – 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2016 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Пенсійному фонду передбачений трансферт у розмірі 165,4 млрд. грн., з яких 97,5 млрд. грн. – покриття дефіциту коштів ПФУ. Ця сума на 84,6 млрд. грн. або на 104,7% більша за показник бюджету 2015 року за рахунок суттєвої втрати власних надходжень ПФУ через застосовування єдиної ставки ЄСВ – 20%, з огляду на «податкову реформу». Варто зазначити, що через продовження до кінця 2016 року зменшення пенсійних виплат на 15%, запроваджено неспівставну економію в розмірі 3,6 млрд. грн. працюючим пенсіонерам та обмеження максимальних пенсійних виплат.

У бюджеті на 2016 рік знову не передбачено жодної копійки на компенсацію втрачених заощаджень Ощадбанку СРСР, навіть на виплату допомоги родині по смерті вкладника.

Також пропонується реорганізація національних галузевих академій наук шляхом їх приєднання до Національної академії наук України. Варто зазначити, що Національна академія наук буде лише відповідальним виконавцем, а розпорядником бюджетних коштів – Міністерство освіти і науки України.

Прикінцевими положеннями закону «Про Державний бюджет на 2016 рік» установлено, що «Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Фонду соціального страхування України на 2016 рік».

В той же час, згідно з ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» «індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка».

Крім того, прикінцевими положеннями Держбюджету обмежується дія окремих статей 38 соціальних норм законів, зокрема встановлено обмеження розмірів оплати праці та законодавчо гарантованих соціальних виплат. А саме: виплати здійснюються «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України».

Відсутність фінансових ресурсів може призвести до скасування пільг, виплат і компенсацій мільйонам громадян. При тому, що звуження прав і свобод громадянина на забезпечення достатнього життєвого рівня є порушення статей 22, 46, 48 та 50 Конституції України.

Варто зазначити, що Урядом не передбачено виконання положення Коаліційної Угоди щодо розгляду і затвердження бюджетів та кошторисів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування разом з Державним бюджетом України.
//blogs.lb.ua/andriy_pavlovskiy/322657_sotsialni_aspekti_byudzhetu2016.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=blog