Асоціація тваринників України спільно з Інститутом ветеринарної медицини НААН України провели семінар на тему: «Профілактика та протидія інфекційним хворобам у свинарстві - запорука успішної господарської діяльності».
Семінар відбувся на базі Інституту ветеринарної медицини НААН України, де учасники могли не тільки ознайомитись із теоретичними та практичними методами виявлення, локалізації хвороб та з заходами щодо їх протидії та стримування, але й поспілкуватись, обмінятись досвідом та познайомитися з надсучасною лабораторією, яка займається дослідженням інфекційних хвороб у тваринництві.
«Усі ми знаємо, яка складна ситуація сьогодні склалася зі свинарським тваринницьким бізнесом, зазначила Президент Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Епідемія африканської чуми свиней, яка вирує не тільки в Україні, а і по всій Європі, поставила під загрозу існування свинарської галузі в нашій країні. Не менш важливою є проблема й інших інфекційних захворювань свиней, які наносять значні збитки господарствам. Отож ми разом із фахівцями Інституту ветеринарної медицини Національної Академії наук України організували захід для членів нашої асоціації та інших представників свинарського бізнесу, аби об’єднати зусилля у спільній боротьбі з епідемією АЧС та іншими інфекційними хворобами свиней. Ми сподіваємося, що завдяки присутнім тут науковцям, які мають не тільки теоретичний, а й величезний практичний досвід, а також власникам і фахівцям свинарських господарств, нам вдасться віднайти спільні рішення».
Семінар розпочав заступник директора Інституту ветеринарної медицини з наукової роботи, доктор ветеринарних наук Ситюк Микола, який окреслив сучасний стан з АЧС та біобезпеку на господарстві. Науковець розповів про основні причини поширення АЧС на території України.
Серед шляхів профілактики і боротьби з АЧС серед диких свиней науковці рекомендують знизити чисельність диких кабанів наступним чином: заборонити підгодовування; здійснювати відстріл переважно самок; заборонити тотальну депопуляцію. Також змінити ситуацію зможе своєчасне виявлення трупів, їх утилізація, дезінфекція місць, дослідження на наявність ДНК вірусу.
Серед запропонованих дій вчений рекомендує запровадити ефективний моніторинг, а саме – зажиттєвий та посмертний, де розмір вибірки повинен складати не менше 10 % тварин від кожної сімейної групи; кожну відстріляну тварину потрібно досліджувати на наявність ДНК вірусу, антигену та антитіл.
Також серед важливих кроків в подоланні АЧС Микола Ситюк назвав посилення інформаційно-просвітницької роботи, розробка і впровадження Національної програми боротьби з АЧС, створення Національного референтного центру з вивчення АЧС.
Окрім АЧС на семінарі розглянули таке небезпечне захворювання, як епізоотична діарея свиней (ЕДС). Захворювання вражає свиней різного віку, але найбільш сприйнятливими є новонароджені поросята до двотижневого віку, смертність серед яких коливається в межах 30-100%. Боротьба проти ЕДС основана на загальних превентивних заходах. Підсисні поросята, які страждають ЕДС, повинні мати вільний доступ до води, щоб зменшити дегідратацію.
Науковці також звернули увагу на респіраторні захворювання поросят, вчасна діагностика яких зможе зберегти поголів’я та кошти на подальше лікування.
Щоб уникнути багатьох хвороб на господарстві сурово потрібно дотримуватися правил біобезпеки. За словами зав. лаб. вірусних хвороб тварин, кандидата ветеринарних наук Василя Петровича Сапейко, насамперед всі відділи свиногосподарства повинні працювати за принципом «закритого» типу та подвійним периметром біобезпеки. Основний дезбар’єр – для транспорту внутрішнього периметра. Додатковий дезбар’єр – для кормовозів та обладнання рампи для перегрузу тварин.
Основні принципи біобезпеки на господарстві:
Вхід на територію ферми тільки через санпропускник.
Не заносити на ферму харчових продуктів.
Співробітники свиноферми не повинні утримувати у власному господарстві свиней. Також бажано щоб свиней не утримували в господарствах населення у радіусі не менше 3 км від ферм.
Проводити боротьбу з гризунами на території ферм та по зовнішньому периметру
Обладнати вікна сітками від птахів та мух.
Забороняється використання кормів тваринного походження.
Зернові піддають термообробці (сушка, екструдування)
Також дуже важливо знати основи про дезінфікуючі засоби при особливо небезпечних інфекціях тварин. Знання властивостей дезінфікуючих засобів дозволяє зробити правильний їх вибір для вирішення конкретних завдань дезінфекції.
Подальший розвиток методів і вдосконалення засобів дезінфекції, їх адекватне застосування в ветеринарній практиці сприятиме підвищенню ефективності дезінфекційних заходів і зниження інфекційних захворювань.
Під час семінару учасники мали змогу познайомитись с надсучасним Науково-Дослідницьким Навчальним Центром Діагностики Хвороб Тварин, де проводяться досліди та аналізи різних захворювань.