ПДВ: між молотом і ковадлом

02 February, Розділ Новини, переглядів 1 592

Інна БОЙКО.
ЯК УЖЕ повідомлялося, з початку року всупереч протестам аграріїв набули чинності сумнозвісні зміни до Податкового кодексу України, що стосуються спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. Проте Мінфіну все ж не вдалося «протягнути» у повному обсязі свої новації, продиктовані Міжнародним валютним фондом. Довелось іти на поступки. Дію спецрежиму тимчасово продовжили до 1 січня 2017 року, але з деякими змінами. Якщо досі сільськогосподарські підприємства залишали ПДВ на власних спеціальних рахунках у повному обсязі, використовуючи ці гроші для розвитку господарств, то, згідно з прийнятими змінами, тепер мають поділитися певною частиною цього податку з бюджетом. Частка, яка залишається в розпорядженні платника, залежить від виду його сільськогосподарської діяльності: якщо це виробництво зернових та технічних культур, він може залишити собі 15 відсотків податку, продукції тваринництва — 80, інших сільськогосподарських товарів та послуг — 50 відсотків.

Однак практика показала, що такий розподіл значно ускладнює адміністрування ПДВ, особливо коли підприємство виробляє одночасно різні види продукції. Наприклад, закуповуючи паливо взимку, добрива, засоби захисту рослин, виробник ще не знає, для якого виду сільськогосподарської продукції вони будуть використані. Тому виникають запитання, як розподілити податковий кредит із ПДВ у момент закупівлі й чи можна буде коригувати такий розподіл під час фактичного використання коштів. «Таке адміністрування вимагає розробки додаткового програмного забезпечення для ведення підприємством нарізного обліку податкового кредиту з ПДВ, додаткових матеріальних і трудових ресурсів, яких у сільській місцевості і так бракує. Законодавство не передбачає ні порядку розподілу вхідного ПДВ, ні перехідних умов для сільськогосподарських підприємств (особливо це стосується оподаткування залишків продукції 2015 року), ні скасування штрафів на перехідний період. Отже, ні про яке спрощення ведення бізнесу говорити не доводиться», — констатує експерт Українського клубу аграрного бізнесу із питань оподаткування Тарас Кузьмич.

Міністр фінансів Наталя Яресько під час недавньої прес-конференції теж змушена була визнати, що при адмініструванні податку на додану вартість для підприємств аграрного сектору можуть виникнути труднощі, й допускає перегляд порядку його стягнення за підсумками першого кварталу 2016 року. «Ми подивимося за підсумками першого кварталу, як функціонує цей спецрежим для аграріїв, тому що дійсно буде дуже складно його адмініструвати», — сказала міністр.

На засіданні парламентського Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин, яке відбулось у вівторок, зав’язалася палка суперечка між народними обранцями, котрі себе позиціонують як захисники інтересів аграрного сектору. Одні підтримують законопроект №3749, внесений депутатом В. Нестеренком, інші — №3748-1, запропонований В. Івченком. А всього зареєстровано аж чотири законо-проекти для врегулювання цієї проблеми. За кожним — інтереси певних груп аграріїв, наприклад, середніх виробників і фермерів, агрохолдингів та зернотрейдерів. Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко нещодавно заявив, що експортери зерна відмовляються од відшкодування ПДВ на користь виробників. Трейдерів можна зрозуміти: втрата аграріями останньої державної підтримки в умовах економічної кризи може призвести до обвалу виробництва зерна. Середні сільгоспвиробники та фермери наполягають на поверненні їм колишнього режиму справляння ПДВ у повному обсязі. Таким чином, коаліція знову опиниться між молотом і ковадлом: вимогами МВФ та інтере-сами своїх виборців.
//www.silskivisti.kiev.ua/19342/index.php?n=30377