17 березня у приміщенні Торгово-промислової палати України відбулася практична конференція «Проблеми оподаткування агросектору в Україні: рішення, законодавчі перспективи», організатором якої виступила компанія «Сингента». Партнерами заходу також стали Торгово-промислова палата України та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».
Предметом для обговорення під час конференції стали нововведення в Податковому кодексі з 1 січня 2016 року для сільськогосподарських товаровиробників. У зв’язку із зміною порядку застосування спеціального режиму з ПДВ для агровиробників, сума ПДВ, нарахована с/г підприємством на вартість поставлених ним с/г товарів /послуг (зменшена на податковий кредит), частково має сплачуватись до бюджету, а частково – залишатися в розпорядженні такого с/г підприємства. Крім того, необхідні були роз’яснення щодо двох реєстрів підприємств для відшкодування ПДВ при експорті зернових та технічних культур. Представники аграріїв мали можливість отримати відповіді на свої запитання та висловити зауваження до діючої системи оподаткування.
Ольга Богданова, заступник голови податкового комітету ТПП України, керуючий партнер OMP accounting and audit service LTD у своєму вступному слові зазначила, що головним завданням подібних зустрічей є спільне розуміння нововведень та змін у оподаткування аграрних підприємств, які набули чинності з 1 січня цього року. «Разом з компанією «Сингента» ми провели не один семінар, де пояснюємо підприємствам як працювати за зміненим Податковим кодексом. Сьогодні ми запросили спеціалістів-практиків та представників Державної фіскальної служби, зокрема, начальника відділу розгляду звернень з ПДВ ДФСУ, щоб дати практичні рекомендації та роз’яснення бухгалтерам та фінансовим директорам підприємств, адже введений порядок значно ускладнює процес адміністрування», - зазначила експерт.
«Торгово-промислова палата розділяє позицію, що відміна спецрежиму оподаткування для агросектору – це велика проблема і готові підтримати розробку зважених рішень для її вирішення. Зміни, що відбулися у Податковому кодексі, перш за все вдарять по малим та середнім виробникам. Ми повинні показати себе як експерти та запропонувати свої варіанти вирішення цих питань, щоб знайти баланс між інтересами бюджету та підтримати малі та середні підприємства», - прокоментував Геннадій Чижиков, президент ТПП України.
Представники профільних аграрних асоціацій розповіли, що хоча до кінця першого кварталу цього року у Мінфіні пообіцяли переглянути зміни до Податкового кодексу, процес переговорів поки не приніс результатів. «До 2017 року ми спільно з Всеукраїнською аграрною радою та іншими асоціаціями підготували пропозицію, що змінює навіть філософію підходу до оподаткування, - це єдиний податок з гектару як розвиток фіксованого податку, - розповів Геннадій Новіков, голова громадської спілки «Аграрний союз України». – До нього мають входити ПДФО з орендної плати, з заробітної плати, земельний податок, ЄСВ та інші. У різних кліматичних зонах ця оплата відрізняється. Цю пропозицію ми запропонували Міністерству фінансів за таким алгоритмом: з 1 січня 2016 року вводимо єдиний податок у пілотних районах України в різних кліматичних зонах, та навіть отримали рішення районних рад, які просять, щоб саме з них почали цей пілотний проект. За 2016 рік планували відшліфувати цей податок, щоб з 1 січня 2018 року запропонувати його використання по всій Україні. Що стосується зміни спецрежиму ПДВ, є пропозиція знизити вихідну ставку ПДВ для сільгосппродукції виробників, так як це діє в ЄС. З такою пропозицією ми прийшли в Міністерство фінансів, але вони поки що нас не чують».
Михайло Соколов, партнер Kesarev Consulting вважає доцільним диференціювати види державної підтримки для сільськогосподарських підприємств, залежно видів діяльності, адже, безперечно, галузь тваринництва є найбільш вразливою без державної підтримки. Він зауважив, що консультації з Міністерством фінансів щодо перегляду нововведень у Податковий кодекс зараз відбуваються мало не щодня, але поступу та якогось спільного рішення поки що не видно. «У Коаліційній угоді було вказано про те, що діюча система оподаткування для аграріїв має залишатися до 2018 року. І наш уряд, коли підписував Меморандум з МВФ, перевищив свої повноваження, в іншій цивілізованій країні такого просто не могло б трапитися. Але це вже доконаний факт. Меморандум діє. На жаль, ми живемо у королівстві кривих дзеркал. І якщо хочемо чогось досягнути, то маємо грати за тими правилами, які працюють, а не які є правильними. Працюють поки що лише страйки і перекривання трас. А правильно було б протягом року, коли в Україну приїздили представники донорів та міжнародних організацій зустрітися з представниками міністерства фінансів і обговорити ці питання. І до нового року прийти до якогось розумного рішення. І аграрії просили про це міністерство фінансів весь минулий рік. Проте представники виконавчої влади реагували дуже мляво. Сьогодні ж, коли вони відчули загрозу від аграріїв, ми зустрічаємося мало не щодня і думаємо як вийти із ситуації, що склалася».
Окрім питань оподаткування, представник організатора конференції Максим Соловйов, фінансовий директор компанії «Сингента», розповів про останні зміни, які відбулися у компанії «Сингента» після оферти з ChemChinа. За словами Максима Соловйова, компанія не втратить свою незалежність після злиття з ChemChina. Вона буде функціонувати як незалежна одиниця, але вже в складі корпорації. «У компанії з її придбанням китайськими інвесторами практично нічого не зміниться. Ми не втрачаємо бренд, головний офіс залишається у м.Базель, залишається такою ж сама лінійка продукції. Ми стаємо частиною корпорації, де вже є компанія «Адама», але пересікання продуктів не відбуватиметься, ми існуватимемо як незалежна компанія. Ми не продаватимемо продукцію один одного і працюватимемо в рамках конкурентного середовища так, як працювали і до цього. Бренд Syngenta буде збережений, персонал не скорочуватимуть, єдина зміна торкнеться тільки ради директорів, до якої увійдуть представники корпорації ChemChina», - розповів він. Максим Соловйов також додав, що операцію між ChemChina та Syngenta планують завершити до кінця року.
«Протягом останніх двох років спостерігається високий попит на компанії, що займаються рослинництвом. При правильному і доступному фінансуванні, використанні новітніх технологій, забезпеченості технікою, насінням та добривами, Україна може збільшити валовий збір зерна до 100 млн т. В Україні залишилося дві галузі, які користуються попитом у інвесторів: АПК та ІТ», - підсумував Владислав Остапенко, керівник групи корпоративних фінансів і M&A Ernst & Young.