М.Присяжнюк: минулий рік навчив цінувати своє

10 January, Розділ Новини, переглядів 2 814

Наша розмова з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Присяжнюком відбулася у доволі цікавій обстановці. Цікавій вже тому, що півгодини на спілкування вдалося виокремити після великої наради з питань підготовки до весняно-польових робіт, яка проходила днями у Черкасах. Зверніть увагу: місце проведення заходу - не Київ, а центр одного з провідних в аграрному сенсі регіонів, час проведення - не березень, як зазвичай, а січень, коли, як у приказці, ще є можливість не поспішаючи підготувати до літа всі вози.

З якими планами аграрне міністерство зустрічає новий рік і як оцінює рік минулий? Як просувається адміністративна реформа у галузі і як це позначається на трансформації основних пріоритетів роботи - про це в інтерв'ю з Миколою Присяжнюком.

- Миколо Володимировичу, як сприймається оптимізація роботи міністерства, адже відповідальність, покладена, в тому числі й на Вас особисто, величезна: все-таки один із напрямків, який прийнято називати стратегічним?

- Реформування відбувається стрімко. Запропонована й відпрацьована оптимізація структури й роботи Міністерства аграрної політики й продовольства сприймається добре. Я з великим задоволенням сприйняв цю реформу. Під нашу координацію підпорядковано агентство лісового господарства, земельних ресурсів. Передбачено й створення єдиної інспекції замість 14, які у нас були. Ми зменшимо в 14 разів кількість приходів інспекторів до виробника й експортера. З цією ідеєю я особисто неодноразово виступав й пропонував на різних заходах...

Фактично реформа гармонізувала виконавчу гілку влади з європейськими стандартами. Відтак можна говорити й про те, що ми робимо потужні кроки з оптимізації та гармонізації своєї роботи.

- А як щодо фінансової складової: які цифри закладені в бюджет цього року на аграрний сектор?

- Це питання пропоную розглядати комплексно. Будь-яка держава дає той обсяг підтримки, на який вона спроможна. На жаль, у нас цей обсяг не є безмежним: і з огляду на кризові явища, та й загалом з огляду на потреби. Проте підтримка є.
Так, в законі про бюджет передбачені 5 млрд грн у вигляді ОВГЗ на проведення форвардних закупівель тієї групи продуктів, які підлягають ціновому регулюванню. Крім того, закладені 2,5 млрд грн, що будуть акумульовані як ПДВ-пільги від реалізації молока й м'яса. Не будемо забувати й про інші пільги агросектору. Якщо разом подивитися прямі кошти підтримки та обсяг пільг, що надаються, виходить до 20 млрд грн. При цьому цей обсяг коштів має стати скоріше мотивацією для виробника, а не прямою державною допомогою, яку ми звикли надавати й не відслідковувати, чи виконує ця допомога свої функції.
Хотів би також підкреслити: цього року розпочнемо пряму підготовку до введення повноцінного обігу сільськогосподарської землі. Це, повірте, й інший рівень відносин, й інші фінансові ресурси.

- Ми впритул наближаємося до введення ринку землі?

- Так. Але саме ринку - не базару. Знедолити, позбавити селянина землі - неприпустимо. До того ж, ми стимулюватимемо не власне купівлю-продаж землі, а відносини права оренди на землю. Тобто земля стане товаром, але фінансова складова акумулюватиметься здебільшого навколо оренди. Принаймні на перехідний період.

- Втім, необхідні й законодавчі кроки...

- Звичайно. Для практичного втілення запропонованої схеми потрібно ухвалити комплекс законів по ринку землі, вже, між іншим, розроблених в Міністерстві. Йдеться про закон "Про ринок земель", "Про земельний кадастр", "Про державний земельний фонд" і низку інших допоміжних законів.

Другий крок - створення Державного земельного фонду та Агарного банку. Державний земельний фонд опікуватиметься обігом земель. Аграрний банк - кредитуватиме сільгосптоваровиробників під 10-11% річних. Порівняно з нинішніми кредитами під 25-27% річних, наша пропозиція - це великий крок уперед. Наповнення Аграрного банку також вже продумане.

- А про програми соціальної реабілітації села не забудете?

- Як про них можна забути, якщо на селі у нас живуть і працюють 32% населення? Я неодноразово підкреслював і, напевно, буду говорити про це ще, але головна мета - змінити підходи та розуміння агарної реформи. Село має стати не проблемою, а рушійною силою нашої держави. Задля цього й працюємо, це й є нашим основним орієнтиром.

Протягом минулого року ми запропонували низку програм, спрямованих саме на зміну не тільки соціально-економічного стану села, а й в деякій мірі світогляду селянина. Йдеться про проект "Нова сільська громада", проект розбудови дрібних господарств та їх трансформації у родинні ферми. Ми прекрасно розуміємо, що продовольча безпека можлива за умов підтримки роботи не тільки великих тваринних, скажімо, комплексів, але й невеликих фермерських господарств.

Є й інші цікаві напрацювання, які згодом будуть озвучені й реалізовані. Втіливши їх, ми створимо передумови для розвитку аграрного бізнесу. З 2012 року АПК повинно запрацювати за новими правилами.

- Питання, приміром, продовження квотування експорту входить до цих нових правил?

- Квотування - це необхідний захід забезпечення продовольчої безпеки. Згодом ми знайдемо більш дієвий механізм: за рахунок бюджетних коштів проведемо форвардні закупівлі продовольства.

До слова, зернова тема для нас дійсно важлива. Ми перші в світі за експортом ячменю, треті - за експортом кукурудзи. У нас великі перспективи у фуражному зерні, яке так само затребуване, як і продовольче . Зерно - це стратегічний продукт, з яким ми маємо бути присутніми на зовнішніх ринках.

- До речі, останні місяці Міністерство провело значну роботу з поновлення присутності на традиційних колись ринках - зокрема, Близького сходу. Просуваються й переговори з ЄС...

Зовнішньоекономічна діяльність - пріоритет роботи Міністерства. Боротьба за ринки збуту точиться надзвичайно жорстка, тож просувати український продукт, виконувати поставлене завдання доводиться, як кажуть, з боями. Втім, нам вдається. Тим більше, що нас в цьому широко підтримують й Президент країни Віктор Янукович і уряд на чолі з Миколою Азаровим. Звісно, не все йде гладко. Скажімо, з Євросоюзом провели вже 14 раундів переговорів. Переговорів складних, насичених. За останні півроку я особисто тричі відвідав ЄС, і мушу констатувати: вимоги до Угоди про зону вільної торгівлі - складні і для нас не дуже сприятливі. Компроміс можливий, але в рамках допустимого. Ми не погодимося, приміром, на те, що ЄС нам дає таку квоту на зерно, яка є не цікавою. Не погодимося на те, щоб знизити всі бар'єри на ввезення певної групи м'яса й м'ясопродуктів, які в ЄС стимулюються фінансовою підтримкою. Ми вимагаємо або рівнозначних поступок, або рівнозначних бар'єрів. Ми стояли й стоїмо на тому, що при підписанні Угоди про зону вільної торгівлі - пріоритет національному виробникові.

Наразі ми змагаємося за ринки країн Близького Сходу. Змагаємося доволі успішно. Доволі результативною є й співпраця з Росією. Товарообіг з Росією в аграрному секторі, приміром, - взагалі на першому місці. Якщо ми з росіянами об'єднаємо зусилля на зерновому ринку, однозначно вийдемо на серйозні спільні позиції не тільки у Чорноморському басейні, але й у світі.

- Тож є чим пишатися, є над чим працювати. Як взагалі оцінюєте рік, що минув?

- Рік був успішним. Ми зробили певні висновки, навчилися багато чому. Ми звикли критикувати своє, свої досягнення. Цей рік нам довів, що критикуємо інколи несправедливо. Наші продукти - смачні, поживні й надійні, а наші досягнення аграрної науки й освіти треба не критикувати а консолідувати й використовувати у практичній площині.

ІМК