Рекорд південної житниці

01 August, Розділ Новини, переглядів 1 634

ВІТАЛІЙ та Дмитро Спришевські трудяться механізаторами у сільгосппідприємстві імені Б. Хмельницького Березівського району, виконують тут практично всі види робіт — від підготовки ґрунту до збирання. І те, що господарство цього року отримало рекордні врожаї, є, безперечно, заслугою та гордістю братів.

Віталій обмолочував хліб на потужному сучасному комбайні, а Дмитро возив зерно на тік великовантажним автомобілем. Одразу після збирання ранніх зернових Спришевські переключилися на інші роботи. Керівник підприємства Анатолій Бондаренко впевнено доручає їм і глибокий обробіток ґрунту, і силосування, і будь-які інші технологічні операції. Прийде час соняшник збирати чи озимину сіяти — без них не обійдеться.

У Віталія та Дмитра таке ставлення до праці від батька Валентина Дмитровича. Він, до речі, й порадив синам осісти в рідних степових краях. Роботи, мовляв, для фахового механізатора тут завжди вдосталь. Сини змолоду пробували шукати хліба в місті, та потім таки дослухались батькової поради. Віталій та Дмитро вже й своїх дітей виховують і, що важливо, не забувають передавати батькову науку.

Цього року хлібороби південної житниці держави, за оперативними даними, зберуть 3,8 мільйона тонн хліба.

— Високий ужинок — результат поєднання сприятливих погодних умов і ефективної організації жнив, — каже спеціаліст відділу агропромислового виробництва департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Іван Панчишин. — Такий досвід не «впав з неба» — він формувався та вдосконалювався понад десятиліття. І хоча за цей час в області змінилося чимало керівників, проте жоден із них не заважав хліборобам своїми «підказками» і кадровими втручаннями. Так було і нинішнього хліборобського сезону.

Ще на початку вересня на базі Одеського селекційно-генетичного інституту аграрії одержали настанови вчених та метеорологів щодо підготовки до осінньої сівби та самого її процесу. Завдяки тому, що торішні жнива завершилися до 25 липня, хлібороби мали достатньо часу на якісну підготовку ґрунту згідно з вимогами технології. Відіграли свою роль і гарні попередники під озимину (пари, зернобобові, багаторічні трави тощо). На кожен гектар під осінній посів внесли в середньому по області по 45 кг азотних добрив у діючій речовині.

Вологи в ґрунті було достатньо, зима видалася теплою та ще й такою, що давала час на додаткове підживлення, боротьбу зі шкідниками та захворюваннями рослин. У лютому відбулася ще одна нарада у селекційно-генетичному інституті, були також проведені традиційні переджнивні семінари, які на Одещині проводяться за природно-кліматичними зонами. У них, окрім учених та сільгоспвиробників, узяли участь партнери-постачальники, банкіри, працівники районних управлінь агропромислового розвитку. Роль останніх — не символічна: вони є важливою ланкою комунікації між аграріями, державою та бізнес-партнерами. Саме районні управління збирають інформацію про потреби виробника у добривах, насінні, пальному, зап-частинах, фінансах і готують узгоджені пропозиції «оптового» характеру для кредитних та постачальних структур. Значну частину проблем зняли завдяки банківським кредитам — їх за півроку одержали 7 млрд грн. Постачальники насіння, добрив допомогли хліборобам так званими матеріальними кредитами на суму майже 900 млн грн. Підрахувавши, що власних комбайнів не вистачить, заздалегідь уклали угоди на їх залучення з інших регіонів. Ось таким чином і віджнивували — оперативно, майже без втрат.
//www.silskivisti.kiev.ua/19401/index.php?n=32587