Леонід Козаченко: Україні не загрожує продовольча криза

23 February, Розділ Новини, переглядів 2 066

На сайті "Главред" відбувся чат із президентом УАК, головою Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Леонідом Козаченком. Спілкуючись із читачами, експерт розповів про те, що сільське господарство у нас було і залишається соціальним донором держави, що глобальна продовольча криза - це об'єктивна реальність, а також що Україна реалізувала свій аграрний потенціал менш ніж на 30%.

Вашій увазі пропонуємо стенограму чату із Леонідом Козаченком.

Tetiana: Леоніде Петровичу, доброго дня! Скажіть, будь ласка, наскільки об'єктивними та обґрунтованими Ви вважаєте сьогоднішні ціни на м'ясну та молочну продукцію? Чи є підстави для їх зростання найближчим часом?

Леонід Козаченко: Минулого року ціна на продовольство у світі зросла на 27%. На жаль, ця тенденція збережеться і у поточному, і у наступні роки. За прогнозами експертів ФАО, середнє річне зростання цін на продовольство складатиме 10-15%. Це є головним фактором, який визначає внутрішні ціни на ринку України. Але є й інші фактори, які обумовлені нашими внутрішніми особливостями. Це - державне регулювання цін, яке зводиться до ручного їх корегування. Суттєво впливає на ціноутворення проблема відшкодування ПДВ, товарні інтервенції, які здійснює держава, нове податкове законодавство, обмеження експорту сільськогосподарської продукції, розміри дотацій сільгоспвиробникам. На жаль, в Україні, цінове регулювання, яке здійснює держава, не задовольняє ні пересічного споживача продовольства, ні його виробника.

pak37wel19: Многие экономисты и специалисты утверждают, что спекулятивный капитал на рынке зерна не просто хорошо, а очень хорошо. Насколько это хорошо не для спекулятивного капитала, а для производителя?

Леонід Козаченко: Чем выше спекулятивная цена, тем выше цена, которую платит производитель. К сожалению, в Украине очень "дорогая" цепочка от спекулянта до производителя. Прежде всего, это касается, так называемых, логистических затрат (стоимость хранения продукции, транспортировки, страхования, обработки в портах, получения разрешительных документов на торговлю и т.д.). В Украине это отнимает у производителя больше 40% стоимости. В Европе, например, всего 15-17%, США - 9-12%. Для решения этой проблемы нужно инвестировать около 5 миллиардов долларов в логистику аграрного рынка и существенно увеличить конкуренцию между ее субъектами.

Anton: Г-н Козаченко, Ваши прогнозы: на какие продукты питания цены существенно вырастут в 2011 году? Благодарю за ответ.

Леонід Козаченко: Я думаю, что больше всего цены вырастут на кофе, дефицит которого самый высокий на мировом рынке в данный момент. Что касается остальных продуктов питания, то я не вижу предпосылок для резких колебаний цен в Украине. Я могу сказать, что предполагается стабильный рост цен на все виды продовольствия, который будет отображать мировую тенденцию в среднем около 15% при условии, если политика государства на аграрном рынке будет отвечать требованиям рыночной экономики.

golodnyj: Почему вслед за гречкой у нас в стране начались перебои с мукой? В СМИ говорилось о том, что мукомольные предприятия существенно сократили производство муки из-за пресса госрегулирования и роста цен на зерно. Объясните, что происходит на самом деле. И нужно ли нам в ближайшем будущем ожидать скачка цен на хлеб и муку (если она, в принципе, будет оставаться на прилавках магазинов)?

Леонід Козаченко: Результатом сложившегося ажиотажа с мукой и гречкой стали нерыночные методы регулирования этой продукции со стороны государства. Если правительство номинирует цену, которая значительно ниже себестоимости этой продукции, и при этом не дотирует ее производителя, то последний не будет продавать эту продукцию.

Гocть_Kиeв: Какие цены на зерно в Украине по сравнению с теми, что сейчас существуют на мировых рынках? И влияет ли ситуация на мировом рынке зерна на внутренний рынок? Если да, то - каким образом?

Леонід Козаченко: Цены на внутреннем рынке на зерновые культуры в среднем на 25-30% ниже рыночных, которые соответствуют Черноморско-дунайскому сегменту мирового рынка. Это значит, что фермер получает за продовольственную пшеницу и кукурузу на 600-500 гривен меньше, нежели их сосед в Европейском Союзе.
Мировой рынок диктует внутренние цены на зерно не только в Украине, но и во всех странах, которые производят эту продукцию. Отличие Украины от других стран состоит в том, что внутренние цены на украинском рынке в данный момент пытается диктовать государство.

ksenia: Кому вигідні істерія та ажіотах навколо муки, хліба?

Леонід Козаченко: Я думаю, що більш за все це вигідно опозиції, яка має непогані підстави для критики нинішнього Уряду.

agrarij: Леоніде Петровичу, які позитивні і негативні зміни для аграріїв приніс новий Податковий кодекс, на ваш погляд?

Леонід Козаченко: Найбільший позитив, який несе у собі новий Податковий кодекс - це гарантування автоматичного відшкодування ПДВ експортерам сільгосппродукції за винятком зернових культур та шкір худоби. Хотілося б, аби ця норма насправді була реалізована. На жаль, цю норму не можуть використати фермери та експортери зерна, які втрачають можливість відшкодування ПДВ при експорті даної продукції.

Серйозним недоліком є скасування нульової ставки ПДВ при реалізації молока та м'яса переробним підприємством. Кошти, які до прийняття нового Податкового кодексу автоматично перераховувалися постачальникам сировини, зараз будуть перерозподілятися державним чиновником у ручному режимі непропорційно реалізованої продукції, а у перерахунку на одну голову худоби. Це не тільки спричинить серйозні втрати сільгоспвиробників, але й створить підґрунтя для корупції та несправедливого розподілу даних коштів.

k.j.: Чому так стрімко сьогодні ростуть ціни на овочі і фрукти? "Економічна правда" підрахувала, що овочі за тиждень подорожчали на 4 відсотки!!!

Леонід Козаченко: Причиною стрімкого зростання цін на овочі і фрукти в Україні є відсутність сучасного оптового ринку та логістичної бази, яка забезпечує зберігання, транспортування, пакування, сортування, тощо даної продукції.

redyska: Пане Леоніде, у мене до Вас два питання: 1) чи відповідають ціна і якість українських продуктів харчування (м'ясо, молочна продукція, овочі- фрукти)? 2) наскільки Ви погоджуєтеся з думками деяких експертів про те, що Україна втрачає здатність самостійно себе прогодувати? Наперед дякую за відверті відповіді.

Леонід Козаченко: 1) Якщо порівнювати ціну і якість продукції на ринку України з аналогічною продукцією на ринку США або Євросоюзу, то відмінність є суттєва.

2) За даними експертів, українці задовольняють лише близько 60% своїх потреб у продуктах харчування. Ще більша відмінність у споживанні продуктів харчування пересічного українця з представником ЄС. На жаль, ці цифри істотно не покращуються. Але це не значить, що ми менше виробляємо продукції. На жаль, це обумовлено більш низькою купівельною спроможністю населення, ніж потенційними можливостями сільського господарства.

Pocтиcлaв: 1. С аграрной политики какой страны Украине следовало бы брать пример? 2. В чем, по вашему мнению, заключается суть аграрной политики новой команды?

Леонід Козаченко: 1) Мені імпонує аграрна політика Бразилії та Нової Зеландії. В основі політики цих держав лежить не надмірне субсидування сільського господарства, а створення сприятливих умов для повної реалізації існуючих переваг, які мають ці держави з урахуванням їх територіального розміщення, погодно-кліматичних умов, якості (родючості) землі, вартості робочої сили, їх інтелектуального потенціалу, відсутності корупції та прогнозованості в довгостроковій перспективі політики в даному секторі.

2) На жаль, суттю політики є те, що сільське господарство було і нині залишається соціальним донором держави. Стабілізація цін на продовольство в Україні залежить від можливості реального збільшення виробництва продукції. Збільшення споживання продуктів харчування напряму залежить від зростання статків населення, бідних людей повинна субсидувати держава реальними коштами для закупівлі продовольства.

Cвeтлaнa_O.: Добрый день! Справедливо ли, на Ваш взгляд, сегодня говорить о назревающем продовольственном кризисе? С уважением, Светлана О.

Леонід Козаченко: Если говорить о глобальном продовольственном кризисе, то это, к сожалению, объективная реальность. Ежегодно под воздействием глобального потепления на планете исчезает с оборота более 1 миллиона сельскохозяйственных угодий. В течение ближайших 40 лет население планеты вырастет на 30%. Потребление продукции животноводческого происхождения в странах Индокитая ежегодно увеличивается почти на 20%. Это объективные причины, с которыми нужно считаться. Важно осмыслить на фоне этого процесса перспективные возможности нашей страны, которая реализовала имеющийся аграрный потенциал менее чем на 30%.

Nikolaj: Г-н Козаченко, есть ли на сегодняшний день основания быть хотя бы немного уверенными в продовольственной безопасности Украины? Если есть, то какие эти основания? Вы лично уверены в том, что продовольственный кризис обойдет Украину стороной? Благодарю за внимание и ответ.

Леонід Козаченко: Я абсолютно уверен, что Украине не грозит продовольственный кризис. Единственной угрозой на сегодняшний день является отсутствие эффективной аграрной политики.

vik_: Чому продукти в Україні дорожчі, ніж в Європі, зокрема, у Франції, Лондоні, Польщі?

Леонід Козаченко: Продукти харчування в Україні не є дорожчими, ніж у країнах ЄС. Якщо порівнювати ціни на полицях магазинів, то в Україні продовольство в середньому на 18% дешевше, ніж в країнах ЄС. Але треба мати на увазі, що в ціні продовольства в ЄС майже 40% - дотація держави, у випадку відсутності якої ціни на продовольство в Європі мали б бути на 40% вищими. В Україні державна дотація зменшує вартість продовольства лише на 3%. Але якщо врахувати даний фактор, а також те, що заробітна плата пересічного європейця майже в 10 разів вища, ніж в українця, то можна погодитися, що ми маємо значно гірші умови для забезпечення своїх потреб у продовольстві.

ceлянин: Коли в Україні запрацює ринок землі? Що для цього необхідно?

Леонід Козаченко: Я не екстрасенс і не можу сказати, чи до кінці поточного року буде працювати ринок землі так, як про це говорив Президент Віктор Федорович Янукович. Але я погоджуюся з Президентом у тому, що для повноцінного функціонування ринку землі треба зробити дуже багато. Потрібно сформувати належну законодавчу базу, якої бракує, потрібно навести лад в обліку землі, якого теж немає, створити відповідні державні інституції, які будуть забезпечувати прозорий обіг та контроль на ринку землі. Також треба подбати про необхідне забезпечення інформацією власників землі про умови роботи на земельному ринку.

Xoмeнкo_K.: Почему повышается импорт продуктов питания в Украину? Неужели наших природных ресурсов недостаточно, чтобы обеспечить население собственной страны?!

Леонід Козаченко: Ресурсов у нас достаточно - не достаточно финансирования и эффективного использования этих ресурсов.

polit7: Сложно ли Вам работать с нынешней властью, командой Януковича?

Леонід Козаченко: С властью всегда сложно работать, на то она и власть.

Igor1: Як ви ставитеся до "життя в кредит", яке останнім часом є звичайним способом існування нашої країни?

Леонід Козаченко: Негативно. Життя в кредит, коли ти невпевнений в завтрашньому дні, - це погано. Я не раджу жити в борг, але розумію, що інколи інакшого виходу немає. Можу погодитися, якщо йдеться про власне здоров'я або здоров'я близьких, або речі першої необхідності чи освіту. Не можу - коли йдеться про предмети розкоші.

Aнaтoлій_Aнaтoлійoвич: Шановний пане Леоніде, Чи може громадська організація, на кшталт Аграрної конфедерації, протистояти невігластву владних чиновників, які задля збереження корупційних схем управління створюють антиринкові умови ручного управління сільським господарством?

Леонід Козаченко: УАК прагне цього, але власних зусиль може не вистачити. Подолати корупцію можна тільки загалом, а не окремо взятою, навіть сильною і авторитетною структурою.

YaR: Закарпаття, Виноградівський район - історично вирощується сільгосппродукція як на відкритому ґрунті, так і в теплицях, майже цілий рік. Збут продукції непрогнозований, хаотичний... Якщо продукти харчування в Євросоюзі постійно в попиті і дорожчають (особливо натурально вирощені), чому Україна, як держава, не зробить це своїм експортним товаром 1, а Закарпатську область як практичною основою створення ЗВТ з Євросоюзом?!

Леонід Козаченко: Держава ніколи не зробить продукцію експортним товаром номер один. Держава повинна створити умови для бізнесу, щоб він це міг зробити, при цьому і продати продукцію, і отримати прибуток, і заплатити податки. На жаль, із цим у нас не все гаразд. Але з часом, я впевнений, ми цього досягнемо.
Україна має великі перспективи по нарощуванню виробництва органічної продукції та наступного її експорту. На жаль, цей процес знаходиться в первісному стані.

name_ua: Сегодня иностранный капитал все увереннее входит на земли Украины. Скажите, не получится ли, что когда землю начнут продавать, собственниками ее окажутся россияне, китайцы и прочие? А мы, украинцы окажемся у разбитого корыта?

Леонід Козаченко: Я не хочу, чтобы собственниками украинской земли были иностранцы. Но все зависит от наших политиков и общественности. Давайте вместе бороться против этого.

laura: Скажите, на ваш взгляд, те изменения, которые сегодня происходят в налоговом законодательстве, не усугубят ли и без того печальное положение сельхозпроизводителя?

Леонід Козаченко: Думаю, что нынешние изменения в Налоговом кодексе ухудшают ситуацию в сельском хозяйстве. Надеюсь, что в будущем они будут изменены.

pak37wel19: Почему сельское хозяйство дотируют не за счёт сверх прибылей трейдеров, а за счёт бюджета?

Леонід Козаченко: Я не знаю примеров, когда бы бюджет дотировал трейдеров. Думаю, что бывают случаи, когда трейдер обманывает продавца. Однако, средняя прибыль не превышает 15%. Для мелких трейдеров это неперспективно, для крупных - это выгодно. Нужна конкуренция частных трейдеров, государственных и торговых кооперативов, созданных фермерами. К сожалению, за 20 лет независимости Украины государственный трейдер никогда не мог конкурировать с частным. Ежегодно государственный трейдер приносил казне огромные убытки.

cfyz: Что мешает возрождению сельского хозяйства Украины? Когда будет улучшение? Колхозы уничтожили, фермерство не создается. Что дальше?

Леонід Козаченко: Для возрождения сельского хозяйства нужна современная и прагматичная государственная политика. В мире достаточно положительного опыта для подражания. Можно положить его в основу и усовершенствовать под нашу реальность.

mirka2005: Леонид Петрович, могли бы вы спрогнозировать, как политическая ситуация на Ближнем Востоке (в частности, Египте, Ливии) может отразиться на экспортных поставках украинского зерна в эти страны? Украина вела переговоры с Ливией о совместном выращивании зерна, строительстве ферм. Свернуты ли в настоящее время эти проекты?

Леонід Козаченко: Дестабилизация политической ситуации на Ближнем Востоке может отрицательно повлиять на наши экономические отношения. Однако, я думаю, что до осени текущего года острый период политического кризиса в Египте пройдет. Поскольку эта страна является основным импортером продовольственного зерна, другие страны несущественно влияют на этот процесс, то я имею больше оптимизма, нежели пессимизма.

В отношении Ливии можно сказать следующее. К реализации инвестиционных проектов в сельском хозяйстве нашей страны они не приступили. Поэтому никакой угрозы для нас ситуация в Ливии не представляет.

ЩAC: Почему Украина не в состоянии обеспечить себя чесноком, и мы ввозим его из Китая?

Леонід Козаченко: Я боюсь, что мы можем и гречку, и чеснок, и муку завозить из Китая, если не будем создавать надлежащие условия для национального производителя.

Главред