Кожну 10-ту гривню від ПДВ в бюджет 2017 року сплатять агровиробники

03 November, Розділ Новини, переглядів 1 309

На початку осені поточного року чи не вперше за останні роки, Кабінет Міністрів України в особі Міністерства фінансів України, представив законопроект змін до Податкового кодексу України, які наберуть чинності з 1 січня 2017 року. Одночасно був представлений і проект бюджету-2017.
З представлених документів можна зробити висновок, що очікувати послаблення фіскального навантаження на суб’єктів господарювання та домогосподарства не варто. У законопроектах підвищено ставки на деякі непрямі податки та дещо змінені підходи до їх адміністрування.
Згідно пояснювальної записки до проекту змін до Податкового кодексу України, вітчизняний уряд має на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення збалансованості бюджету 2017 року за рахунок:
1) податку на додану вартість:
скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників;
єдиний публічний реєстр відшкодування податку на додану вартість для експортерів сільськогосподарської продукції;
2) акцизного податку:
збільшення ставки акцизного податку на алкогольні напої (тенденція декількох останніх років);
запровадження єдиної ставки акцизного податку на дизельне паливо 125,5 євро за 1000 л замість диференційованої ставки 125,5 євро та 95 євро залежно від вмісту сірки;
3) підвищення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Знову очевидним є той факт, що вітчизняний уряд намагатиметься сформувати дохідну частину бюджету-2017 переважно за рахунок непрямих податків. Національна економіка демонструє рецесійний характер розвитку, не дивлячись на позитивні темпи економічного зростання, що спостерігалися у першому та другому кварталі 2016 року (0,1% та 1,4% до відповідного кварталу 2015 року). Очевидно, що приріст ВВП став результатом низької порівняльної бази, аніж наслідком стимулюючого ефекту податкових реформ останніх років.
Підтвердженням цього є той факт, що частка непрямих податків, зокрема, податку на додану вартість та акцизного податку, в структурі доходів державного бюджету за останні роки складає близько половини. На 2017 рік у структурі доходів державного бюджету частку ПДВ та акцизу запланована на рівні 55,4%.
За моїми оцінками, кожну 10-ту гривню від збору податку на додану вартість в бюджет принесуть агровиробники. Проте ж, саме таким чином буде «вимито» інвестиційний ресурс фермера, враховуючи здорожчання собівартості виробництва, відсутність можливості прокредитуватися в українських банках, скорочення платоспроможного попиту та інші несприятливі фактори впливу політико-економічної лихоманки останніх років.
Така ситуація стосується не тільки сільськогосподарського виробника. І навіть при цьому, для пожвавлення економічного зростання в базових законопроектах уряду не закладено економічного підґрунтя, також не визначено реальних демпферів економіки в середньостроковій перспективі. Це, насамперед, так галузі як: машинобудування, будівництво, відновлювальна енергетика, сільське господарство, харчова та хімічна промисловість. Таким чином, прогнозований урядом приріст ВВП у 2017 році на рівні 3% є скоріше очікуваним наслідком низької порівняльної бази попередніх років. Іншими словами, національна економіка «відчула дно» та перебуває в стані депресії.
На фоні декількарічної рецесії реального сектору та стиснення ліквідності банківської системи, внаслідок недоступності кредитування та відтоку депозитів, грошово-кредитна політика України в останні роки продемонструвала ситуаційну ефективність, що стало наслідком декларованої Національним банком України політики «інфляційного таргетування» (рис. 2). Це дозволило поступово лібералізувати грошово-кредитний ринок та послабити валютне регулювання. Облікова ставка НБУ протягом 2015-2016 рр. декілька разів знижувалася й наразі становить 14% (для порівняння, на початку 2015 року вона становила 30%). Індекс споживчих цін, динаміка якого в 2014 – на початку 2015 року значною мірою визначалася темпами девальвації гривні, знизився у вересні з початку 2016 року до 7,9% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Однак, кредитування реального сектору, як і довіру до банківської системи все ще не відновлено.
Таким чином, відновленню економічного зростання в Україні сприяли два фактори. Було досягнуто макрофінансової стабільності, що характеризується первісною нестійкістю.
Другий фактор – ключові фінансові показники все ж відновили позитивну динаміку, що можна використати з метою поступової реанімації інвестиційної привабливості національної економіки.
У наступному році найважливішим завданням влади є створення передумов розвитку економіки шляхом вдосконалення вітчизняного законодавства, зокрема:
стимулювання сукупного споживчого попиту (підвищення мінімальних соціальних стандартів, реалізація державних інфраструктурних проектів, заходів тощо);
посилення державного фінансового контролю за цільовим використанням коштів, особливо, що стосується ресурсів, залучених від міжнародних донорів (кредити, безповоротна фінансова допомога, гранти тощо);
подальше удосконалення механізмів адміністрування податків та зборів із подальшим реформування відповідних органів виконавчої влади;
реалізація законодавчих ініціатив, спрямованих на залучення інвестицій у провідні галузі національної економіки: діяльність технопарків, машинобудування, відновлювальну енергетику, сільське господарство й харчову промисловість;
підтримка стабільності грошово-кредитного ринку та відновлення кредитування реального сектору економіки;
забезпечення передбачуваності динаміки валютного курсу та поліпшення інвестиційного клімату.

П. Мороз, УКАБ