Аграрний тиждень. Україна
» » Гіршфельд розповів про перні кроки комітету з питань промислової політики
» » Гіршфельд розповів про перні кроки комітету з питань промислової політики

    Гіршфельд розповів про перні кроки комітету з питань промислової політики


    Про перші кроки Національного комітету з промислового розвитку та його Експертної ради розповідає Анатолій Гіршфельд — виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики.
    2 листопада Експертна рада Національного комітету з промислового розвитку під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку України Степана Кубіва провела чергове засідання, на якому були узгоджені зміни до проекту Положення про Нацкомітет. Вони стосуються розширення спектра проблемних питань, на яких буде зосереджена діяльність Нацкомітету, а також залучення більшого кола фахівців для виконання завдань загальнодержавного масштабу.

     
    Цим практично завершено підготовчий етап запуску нового рекомендаційно-консультативного органу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 711 від 11 жовтня 2016 р. «Про створення Національного комітету з промислового розвитку». Необхідно відзначити, що фундамент Національного комітету був закладений ще в серпні цього року рішеннями Володимира Гройсмана про формування окремого департаменту з розвитку промисловості в структурі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, про запровадження посади заступника міністра з питань промисловості, а також доручення Першому віце-прем'єр-міністру – міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву розробити механізми і концепції по відродженню національної промисловості. Тоді Володимира Гройсман назвав нову інституцію «Комітет відродження промисловості».
     
    На думку керівництва Нацкомітету, запорукою ефективної роботи нового органу стануть правильно розставлені акценти у вирішенні завдань промислового розвитку економіки України, а також залучення найкращих експертів, які володіють панорамним баченням і досвідом вирішення завдань в інтересах національної економіки. Основний критерій при розгляді кандидатур до складу Нацкомітету – професіоналізм, бажання своїми знаннями і досвідом служити національним інтересам, а також щира зацікавленість повернути Україну на орбіту промислово розвинених країн світу. У числі претендентів – представники органів державної влади, бізнесу, наукової та освітньої сфер, профспілок, галузевих асоціацій, а також окремі фахівці, які мають унікальні компетенції у вирішенні проблем промисловості. Вони будуть в авангарді підготовки рекомендацій щодо впровадження ефективних інструментів промислово-інноваційної політики з метою трансформації сировинної орієнтації економіки України в високотехнологічну індустріальну модель.
     
    Серед експертів Нацкомітету будуть обрані керівники робочих груп, діяльність яких зосередиться на пріоритетних напрямках, в числі яких – забезпечення промислових виробників новими вітчизняними технологічними розробками, а також їхня швидка трансформація в інноваційну продукцію і нові робочі місця. Реалізація зазначеного напрямку неможлива без фінансового та інвестиційного забезпечення, а також відповідних кадрових ресурсів. Важливими для посилення конкурентоспроможності української економіки є питання енергоефективності, ресурсозбереження та екології.
    Становлення експротооріентованної моделі економіки України та посилення позицій нашої країни на зовнішніх ринках можливо завдяки розвитку інноваційних виробництв з високою доданою вартістю. Досягається це в тому числі за рахунок використання інструментів торгово-промислової політики та створення стимулів для розвитку вітчизняного виробника, а також політики протекціонізму вітчизняного виробника на внутрішньому ринку. У зв'язку з цим актуальним є розширення державно-приватного партнерства та реалізація спільних програм з інноваційного розвитку української промисловості.
     
    Ключовою стає проблема формування ланцюжків доданої вартості з максимальним використанням національних компонентів. Все це стане предметом діяльності учасників робочих груп. Вони повинні сформулювати стратегічні орієнтири в зазначених напрямках, цілі і способи їх досягнення, а також оцінити можливі наслідки для економіки України.
     
    Зосереджуючись на головному – пошуку шляхів вирішення актуальних проблем всіх галузей української промисловості, Експертна рада націлена на досягнення соціально-економічного консенсусу і пропонує всім зацікавленим сторонам реалізувати свої ініціативи в складі профільних робочих груп, а також взяти участь в інтерактивному обговоренні на офіційній інтернет-платформі Нацради, яка буде доступна вже незабаром.





    Схожі новини
  • Попередні домовленості щодо спецрежиму ПДВ
  • Створено Раду з просування експорту
  • Мінагрополітики розробило проект Концепції розвитку сільських територій
  • Визначено міністрів, які відповідатимуть за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС
  • Визначено міністрів, які відповідатимуть за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Гіршфельд розповів про перні кроки комітету з питань промислової політики


Про перші кроки Національного комітету з промислового розвитку та його Експертної ради розповідає Анатолій Гіршфельд — виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики.
2 листопада Експертна рада Національного комітету з промислового розвитку під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку України Степана Кубіва провела чергове засідання, на якому були узгоджені зміни до проекту Положення про Нацкомітет. Вони стосуються розширення спектра проблемних питань, на яких буде зосереджена діяльність Нацкомітету, а також залучення більшого кола фахівців для виконання завдань загальнодержавного масштабу.

 
Цим практично завершено підготовчий етап запуску нового рекомендаційно-консультативного органу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 711 від 11 жовтня 2016 р. «Про створення Національного комітету з промислового розвитку». Необхідно відзначити, що фундамент Національного комітету був закладений ще в серпні цього року рішеннями Володимира Гройсмана про формування окремого департаменту з розвитку промисловості в структурі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, про запровадження посади заступника міністра з питань промисловості, а також доручення Першому віце-прем'єр-міністру – міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву розробити механізми і концепції по відродженню національної промисловості. Тоді Володимира Гройсман назвав нову інституцію «Комітет відродження промисловості».
 
На думку керівництва Нацкомітету, запорукою ефективної роботи нового органу стануть правильно розставлені акценти у вирішенні завдань промислового розвитку економіки України, а також залучення найкращих експертів, які володіють панорамним баченням і досвідом вирішення завдань в інтересах національної економіки. Основний критерій при розгляді кандидатур до складу Нацкомітету – професіоналізм, бажання своїми знаннями і досвідом служити національним інтересам, а також щира зацікавленість повернути Україну на орбіту промислово розвинених країн світу. У числі претендентів – представники органів державної влади, бізнесу, наукової та освітньої сфер, профспілок, галузевих асоціацій, а також окремі фахівці, які мають унікальні компетенції у вирішенні проблем промисловості. Вони будуть в авангарді підготовки рекомендацій щодо впровадження ефективних інструментів промислово-інноваційної політики з метою трансформації сировинної орієнтації економіки України в високотехнологічну індустріальну модель.
 
Серед експертів Нацкомітету будуть обрані керівники робочих груп, діяльність яких зосередиться на пріоритетних напрямках, в числі яких – забезпечення промислових виробників новими вітчизняними технологічними розробками, а також їхня швидка трансформація в інноваційну продукцію і нові робочі місця. Реалізація зазначеного напрямку неможлива без фінансового та інвестиційного забезпечення, а також відповідних кадрових ресурсів. Важливими для посилення конкурентоспроможності української економіки є питання енергоефективності, ресурсозбереження та екології.
Становлення експротооріентованної моделі економіки України та посилення позицій нашої країни на зовнішніх ринках можливо завдяки розвитку інноваційних виробництв з високою доданою вартістю. Досягається це в тому числі за рахунок використання інструментів торгово-промислової політики та створення стимулів для розвитку вітчизняного виробника, а також політики протекціонізму вітчизняного виробника на внутрішньому ринку. У зв'язку з цим актуальним є розширення державно-приватного партнерства та реалізація спільних програм з інноваційного розвитку української промисловості.
 
Ключовою стає проблема формування ланцюжків доданої вартості з максимальним використанням національних компонентів. Все це стане предметом діяльності учасників робочих груп. Вони повинні сформулювати стратегічні орієнтири в зазначених напрямках, цілі і способи їх досягнення, а також оцінити можливі наслідки для економіки України.
 
Зосереджуючись на головному – пошуку шляхів вирішення актуальних проблем всіх галузей української промисловості, Експертна рада націлена на досягнення соціально-економічного консенсусу і пропонує всім зацікавленим сторонам реалізувати свої ініціативи в складі профільних робочих груп, а також взяти участь в інтерактивному обговоренні на офіційній інтернет-платформі Нацради, яка буде доступна вже незабаром.





Схожі новини
  • Попередні домовленості щодо спецрежиму ПДВ
  • Створено Раду з просування експорту
  • Мінагрополітики розробило проект Концепції розвитку сільських територій
  • Визначено міністрів, які відповідатимуть за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС
  • Визначено міністрів, які відповідатимуть за адаптацію законодавства України до законодавства ЄС

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.