Аграрний тиждень. Україна
» » Як держава відлякує інвестиції в аграрний сектор
» » Як держава відлякує інвестиції в аграрний сектор

    Як держава відлякує інвестиції в аграрний сектор


    Загадкова частково державна, а частково приватна компанія Хліб Інвестбуд отримала майже половину квот на експорт пшениці і третину квот на експорт кукурудзи

    Західні інвестори вже давно облизуються, споглядаючи на потенціал українського аграрного сектору. Оскільки світові ціни на їжу б'ють рекорди і за прогнозами експертів тенденція збережеться і надалі, багаті українські чорноземи дозволяють сподіватися на величезні прибутки для виробників, продавців аграрної продукції, а також для державного бюджету.

    Однак, представники бізнесу та аналітики стверджують, що зростання державного регулювання особливо щодо експорту зерна, відлякує інвесторів, здатних вкладати мільйони доларів у поліпшення застарілої української аграрної інфраструктури.

    Світ потребує щоби Україна вийшла на сцену, - каже Морган Вільямс, президент Американо-української ділової ради. Але велике зернове пограбування здатне вбити курку, що несе золоті яйця, - додає він.

    Те, що Вільямс називає великим зерновим пограбуванням розпочалося у жовтні минулого року, коли уряд запровадив обмеження на експорт зернових, апелюючи до того, що, мовляв, посушливе літо погіршило врожай, а відтак якщо не обмежувати вивіз зерна можуть виникнути проблеми з продовольством.

    Діяльність зернотрейдерів, а також купівля часток українських агрокомпаній на біржі є двома основними методами інвестування в український аграрний сектор.

    Два розподіли зернових квот відбулися 12 листопада 2010 року і 11 січня 2011 року, й обидва рази зернотрейдери, а також Американська торгова палата називали їх непрозорими та нечесними. Розподіл зернових квот критикували за те, що деякі компанії не змогли отримати їх лише через те, що Міністерство агрополітики не видало їм вчасно підтвердження про наявність зерна, яке ті збиралися експортувати. Ми виступаємо за проти непрозорих дій держави, - Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії Нібулон

    Процес розподіл квот був корумпованим та непрозорим. Багато хто з тих, хто мав зерно, не отримали квоти, - каже Вільямс.

    Таким чином низка зернотрейдерів зі світовим ім'ям, як то Cargill, Toepfer, Louis Dreyfus, Soufflet Group та українська компанія Нібулон не отримали квоти у січні, а відтак не змогли продавати наявне у них зерно. Водночас, загадкова частково державна, а частково приватна компанія Хліб Інвестбуд отримала майже половину квот на експорт пшениці і третину квот на експорт кукурудзи.

    Загадковою цю компанію можна називати хоча б тому, що Прем'єр-міністр Микола Азаров говорив, що нічого про неї не знає, а міністр агрополітики Микола Присяжнюк не міг сказати, яка частка цієї компанії належить державі і хто є її приватними власниками.

    Тим часом один із найбільших українських зернотрейдерів Нібулон заявив, що не отримання компанією зернових квот завдало їй величезних збитків, і подав до суду на два міністерства.

    Ми виступаємо за проти непрозорих дій держави, - заявив Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії. Він додав, що компанія не розраховує ні на яку грошову компенсацію, а лише бажає унеможливити нечесний розподіл квот у майбутньому.

    Однак, майбутнє, на думку зернотрейдерів, готує їм ще чималі потрясіння. Уряд днями знову продовжив квоти на експорт зернових до 1 липня.

    Окрім того, від початку 2011 року парламентарі запропонували два законопроекти, обидва з яких, схоже, мають на меті потіснити зернотрейдерів на ринку.

    Перший законопроект 8053 пропонував повністю виштовхнути приватних зернотрейдерів із експорту зернових, проте аграрний комітет Верховної Ради розкритикував його та заблокував.

    Та згодом з'явився новий законопроект 8163, який вже дозволяє зернотрейдерам експортувати, проте за умови, що ті заплатять як мінімум 50% вартості у вирощування зерна ще до початку вегетаційного періоду.
    Експортувати у обсягах виробленої ними продукції зможуть також самі аграрії, а також так званий державний агент, якась поки що невідома компанія із мінімум 25% державної частки, яка за всіма прогнозами матиме виняткові права на ринку.

    На думку зернотрейдерів, другий законопроект також виштовхне їх із ринку, оскільки їм вкрай не вигідно вкладати у ще не зібраний врожай, особливо якщо врахувати, що через квоти чи то інші обмеження вони не матимуть гарантії, що зможуть продати своє збіжжя.

    Однак міністр агрополітики схвально оцінив цей законопроект, наголошуючи, що він створить більш справедливі умови для аграріїв. Я ніколи не погоджуся з тим, аби зернотрейдери в липні стояли з мішком біля комбайна, а в серпні отримували надприбутки, - заявляв Присяжнюк, апелюючи до захисту сільгоспвиробників.

    Натомість експерти кажуть, що дуже незначна частка фермерів зможе самотужки займатися експортом, в той час як компанія-монополіст, байдуже, буде вона приватною чи державною, не відмовиться від можливості збивати закупівельні ціни на зерно. Коли ти виганяєш або упосліджуєш багато компаній, аграрний ринок зменшується, позичальники стають вкрай обережними, і ціна на землю падає. Потім ти приватизуєш цю землю, - Морган Вільямс, президент Американо- української ділової ради.

    Більше того, кажуть експерти, українським фермерам необхідні закордонні інвестиції, адже лише так вони зможуть підвищити якість своєї продукції, а відтак і дорожче її продати. Коли в країну приходять гроші, це розвиває інфраструктуру, піднімається аграрний сектор країни, зростає якість продукції, - каже Костянтин Фастовець, аналітик інвестиційної компанії Renaissance Capital.

    Новина про те, що Україна в найближчі пару років збирається зняти мораторій на продаж земель сільгосппризначення, могла би стати сигналом для активізації закордонних інвесторів, проте у законопроекті, який готує Держземагентство, планують заборонити іноземцям купувати українську землю.

    Уряд вважає, що це дозволить захистити українських селян від намірів західних корпорацій захапати останній цінний ресурс країни і перетворити українців із власників землі на наймитів. Проте, критики бачать за цими пересторогами хитрий план, як уникнути конкуренції на ринку, і дозволити тим небагатьом, хто зможе купити землю і матиме на це гроші, скупити її задешево.

    Коли ти виганяєш або упосліджуєш багато компаній, аграрний ринок зменшується, позичальники стають вкрай обережними, і ціна на землю падає. Потім ти приватизуєш цю землю, - каже Вільямс.

    Юрій Брикайло, юрист із земельних питань, поділяє побоювання, що заборона іноземцям у доступі до землі призведе до падіння ціни на неї. Надмірна регуляція ринку землі законодавством не приведе до очікуваних результатів, - сказав він, додавши, що ті іноземці, які дійсно хочуть отримати землю, за будь-яких умов знайдуть способи це зробити.

    Kyiv Post





    Схожі новини
  • Зернотрейдери заперечують свою участь у визначенні ціни на аукціонах
  • Чиновники спішно розробляють нові правила експорту зерна
  • Суд присудив державі виплатити обманутому зернотрейдеру 2,64 гривні компенсації
  • Українські експортери судитимуться із урядом щодо розподілу квот на зерно
  • Без квот знову не обійтися !?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Як держава відлякує інвестиції в аграрний сектор


Загадкова частково державна, а частково приватна компанія Хліб Інвестбуд отримала майже половину квот на експорт пшениці і третину квот на експорт кукурудзи

Західні інвестори вже давно облизуються, споглядаючи на потенціал українського аграрного сектору. Оскільки світові ціни на їжу б'ють рекорди і за прогнозами експертів тенденція збережеться і надалі, багаті українські чорноземи дозволяють сподіватися на величезні прибутки для виробників, продавців аграрної продукції, а також для державного бюджету.

Однак, представники бізнесу та аналітики стверджують, що зростання державного регулювання особливо щодо експорту зерна, відлякує інвесторів, здатних вкладати мільйони доларів у поліпшення застарілої української аграрної інфраструктури.

Світ потребує щоби Україна вийшла на сцену, - каже Морган Вільямс, президент Американо-української ділової ради. Але велике зернове пограбування здатне вбити курку, що несе золоті яйця, - додає він.

Те, що Вільямс називає великим зерновим пограбуванням розпочалося у жовтні минулого року, коли уряд запровадив обмеження на експорт зернових, апелюючи до того, що, мовляв, посушливе літо погіршило врожай, а відтак якщо не обмежувати вивіз зерна можуть виникнути проблеми з продовольством.

Діяльність зернотрейдерів, а також купівля часток українських агрокомпаній на біржі є двома основними методами інвестування в український аграрний сектор.

Два розподіли зернових квот відбулися 12 листопада 2010 року і 11 січня 2011 року, й обидва рази зернотрейдери, а також Американська торгова палата називали їх непрозорими та нечесними. Розподіл зернових квот критикували за те, що деякі компанії не змогли отримати їх лише через те, що Міністерство агрополітики не видало їм вчасно підтвердження про наявність зерна, яке ті збиралися експортувати. Ми виступаємо за проти непрозорих дій держави, - Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії Нібулон

Процес розподіл квот був корумпованим та непрозорим. Багато хто з тих, хто мав зерно, не отримали квоти, - каже Вільямс.

Таким чином низка зернотрейдерів зі світовим ім'ям, як то Cargill, Toepfer, Louis Dreyfus, Soufflet Group та українська компанія Нібулон не отримали квоти у січні, а відтак не змогли продавати наявне у них зерно. Водночас, загадкова частково державна, а частково приватна компанія Хліб Інвестбуд отримала майже половину квот на експорт пшениці і третину квот на експорт кукурудзи.

Загадковою цю компанію можна називати хоча б тому, що Прем'єр-міністр Микола Азаров говорив, що нічого про неї не знає, а міністр агрополітики Микола Присяжнюк не міг сказати, яка частка цієї компанії належить державі і хто є її приватними власниками.

Тим часом один із найбільших українських зернотрейдерів Нібулон заявив, що не отримання компанією зернових квот завдало їй величезних збитків, і подав до суду на два міністерства.

Ми виступаємо за проти непрозорих дій держави, - заявив Олексій Вадатурський, генеральний директор компанії. Він додав, що компанія не розраховує ні на яку грошову компенсацію, а лише бажає унеможливити нечесний розподіл квот у майбутньому.

Однак, майбутнє, на думку зернотрейдерів, готує їм ще чималі потрясіння. Уряд днями знову продовжив квоти на експорт зернових до 1 липня.

Окрім того, від початку 2011 року парламентарі запропонували два законопроекти, обидва з яких, схоже, мають на меті потіснити зернотрейдерів на ринку.

Перший законопроект 8053 пропонував повністю виштовхнути приватних зернотрейдерів із експорту зернових, проте аграрний комітет Верховної Ради розкритикував його та заблокував.

Та згодом з'явився новий законопроект 8163, який вже дозволяє зернотрейдерам експортувати, проте за умови, що ті заплатять як мінімум 50% вартості у вирощування зерна ще до початку вегетаційного періоду.
Експортувати у обсягах виробленої ними продукції зможуть також самі аграрії, а також так званий державний агент, якась поки що невідома компанія із мінімум 25% державної частки, яка за всіма прогнозами матиме виняткові права на ринку.

На думку зернотрейдерів, другий законопроект також виштовхне їх із ринку, оскільки їм вкрай не вигідно вкладати у ще не зібраний врожай, особливо якщо врахувати, що через квоти чи то інші обмеження вони не матимуть гарантії, що зможуть продати своє збіжжя.

Однак міністр агрополітики схвально оцінив цей законопроект, наголошуючи, що він створить більш справедливі умови для аграріїв. Я ніколи не погоджуся з тим, аби зернотрейдери в липні стояли з мішком біля комбайна, а в серпні отримували надприбутки, - заявляв Присяжнюк, апелюючи до захисту сільгоспвиробників.

Натомість експерти кажуть, що дуже незначна частка фермерів зможе самотужки займатися експортом, в той час як компанія-монополіст, байдуже, буде вона приватною чи державною, не відмовиться від можливості збивати закупівельні ціни на зерно. Коли ти виганяєш або упосліджуєш багато компаній, аграрний ринок зменшується, позичальники стають вкрай обережними, і ціна на землю падає. Потім ти приватизуєш цю землю, - Морган Вільямс, президент Американо- української ділової ради.

Більше того, кажуть експерти, українським фермерам необхідні закордонні інвестиції, адже лише так вони зможуть підвищити якість своєї продукції, а відтак і дорожче її продати. Коли в країну приходять гроші, це розвиває інфраструктуру, піднімається аграрний сектор країни, зростає якість продукції, - каже Костянтин Фастовець, аналітик інвестиційної компанії Renaissance Capital.

Новина про те, що Україна в найближчі пару років збирається зняти мораторій на продаж земель сільгосппризначення, могла би стати сигналом для активізації закордонних інвесторів, проте у законопроекті, який готує Держземагентство, планують заборонити іноземцям купувати українську землю.

Уряд вважає, що це дозволить захистити українських селян від намірів західних корпорацій захапати останній цінний ресурс країни і перетворити українців із власників землі на наймитів. Проте, критики бачать за цими пересторогами хитрий план, як уникнути конкуренції на ринку, і дозволити тим небагатьом, хто зможе купити землю і матиме на це гроші, скупити її задешево.

Коли ти виганяєш або упосліджуєш багато компаній, аграрний ринок зменшується, позичальники стають вкрай обережними, і ціна на землю падає. Потім ти приватизуєш цю землю, - каже Вільямс.

Юрій Брикайло, юрист із земельних питань, поділяє побоювання, що заборона іноземцям у доступі до землі призведе до падіння ціни на неї. Надмірна регуляція ринку землі законодавством не приведе до очікуваних результатів, - сказав він, додавши, що ті іноземці, які дійсно хочуть отримати землю, за будь-яких умов знайдуть способи це зробити.

Kyiv Post





Схожі новини
  • Зернотрейдери заперечують свою участь у визначенні ціни на аукціонах
  • Чиновники спішно розробляють нові правила експорту зерна
  • Суд присудив державі виплатити обманутому зернотрейдеру 2,64 гривні компенсації
  • Українські експортери судитимуться із урядом щодо розподілу квот на зерно
  • Без квот знову не обійтися !?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.