- Дербюджет не компенсує втрати сільгосппідприємств від скасування спецрежиму ПДВ
- Як скасування спецрежиму ПДВ вплине на рослинників
- Хто найбільше постраждає від скасування спецрежиму ПДВ
- У 2012 році українські аграрії залучили понад 4,7 мільярда гривень пільгових кредитів для проведення посівної
- Львівщина отримала 12 млн. грн. на відшкодування кредитів аграріям
Необхідно стимулювати розвиток кредитування агротоваровиробників
В умовах повного скасування дії спеціального режиму справляння податку на додану вартість (ПДВ), який був фактично однією з форм фінансового забезпечення сільгосппідприємств, особливої актуальності набуває питання забезпечення доступу агротоваровиробників до кредитних ресурсів, зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політикиНаціонального наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н.Леонід Тулуш.
За його словами, аналіз динаміки обсягів кредитування підприємств АПК за останні п’ять років засвідчив невідповідність частки АПК у загальних обсягах кредитування його частці у валовій доданій вартості. При цьому лише половина із загального обсягу кредитних ресурсів, залучених суб’єктами АПК, приходиться на сільгосппідприємства.
Фінансова підтримка підприємств АПК з держбюджету здійснюється переважно за рахунок програми здешевлення кредитів, функціонування якої відновилося у 2015році після трирічної перерви, зазначив експерт. У рамках реалізації цієї програми у 2015році 291млнгрн бюджетних коштів зумовили залучення 7,9млрдгрн кредитних ресурсів. У 2016році обсяг залучених пільгових кредитів збільшився в 1,5разу – до понад 12,5млрдгрн – при тому, що обсяг бюджетної програми здешевлення кредитів залишився практично на тому ж рівні. Програмою здешевлення кредитів у 2016році скористалися 663суб’єкти господарювання проти 630 у 2015році. На 2017рік у Державному бюджеті за програмою здешевлення кредитів передбачено все ті ж 300млнгрн, як і в попередні два роки.
В умовах дії спецрежиму ПДВ сільгосппідприємства мали альтернативне безкоштовне джерело фінансового забезпечення власного розвитку, яке формувалось автоматично і було прогнозованим. Втрата такого джерела в умовах відсутності прийнятної альтернативи може негативно позначитись на темпах розвитку вітчизняної аграрної галузі. Незважаючи на те, що програма здешевлення кредитів довела свою ефективність, в умовах скасування пільгових умов оподаткування сільгосппідприємств необхідно посилити заходи щодо державного підтримки розвитку кредитування в аграрному секторі економіки, зауважив Леонід Тулуш.
Йдеться, зокрема, про державне стимулювання залучення кредитних ресурсів міжнародних кредитних організацій, розширення сфери застосування аграрних розписок, надання державних гарантій при залученні суб’єктами господарювання кредитних ресурсів на зовнішніх фінансових ринках, подальше удосконалення практики проведення форвардних операцій, стимулювання створення кооперативних банків та стимулювання розвитку кредитної кооперації, пояснив експерт. Крім того, в Україні поки залишається нереалізованою ідея створення Фонду гарантування кредитів для суб’єктів малого аграрного бізнесу, які «випадають» з поля державної підтримки розвитку кредитування внаслідок відсутності будь-якого інтересу з боку фінансово-кредитних структур до даної категорії позичальників.
За рахунок дотримання збалансованості та оптимального поєднання усіх зазначених форм кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників можна досягти належного рівня задоволення фінансових потреб розвитку агропромислового виробництва, компенсувати втрати сільгосппідприємств від скасування дії спецрежиму ПДВ та не допустити призупинення темпів розвитку аграрного сектора – локомотиву вітчизняної економіки, підсумував Леонід Тулуш.
