Експорт яблук вийшов на докризові показники, однак яблука, разом із зерном і металом, — це ще одна сировина, які ми експортуємо в багато країн. А от з експортом яблучного соку, який приносить більший прибуток, ситуація гірша.
Експорт українських яблук в 2016 році зріс у десятки разів
У 2016 році Україна значно збільшила експорт зерняткових плодів. Якщо порівнювати з 2013 роком, в країни ЄС поставки зросли в 347 раз, в азіатські країни — у 55 разів, а в Білорусь, яка потім продає наші яблука Росії, в 63 рази. Причому 95% всього експорту ― це яблука, інші — груші та айва — йдуть на внутрішній ринок. Торік українці придбали всього 213 тисяч тонн яблук.
При цьому білоруси купують українські яблука дешевше, ніж українці
Найдорожче яблука Україна продавала в Азію – по 44 центи за кілограм, в ЄС по 22 центи, а ось білоруси за кілограм платили найменше – 17 центів. Варто зазначити, що на внутрішньому українському ринку середня ціна становить 18 центів.
Замість виробництва готового дорогого продукту ми знову вивозимо сировину
Замість виробництва готової продукції з доданою вартістю, наприклад, соків, яблучних чіпсів або пюре, ми експортуємо сировину. Як видно на попередніх графіках, обсяг експорту сировини зріс, от тільки ціна цієї сировини низька. Але готовий продукт — сік — коштує дорожче. До того ж, виробництво соку забезпечує більше робочих місць, ніж простий збір яблук, більше надходжень до бюджету тощо.
Ось простий приклад: Україна та Індонезія підписали Меморандум про співпрацю в аграрній галузі. Став діяти спрощений порядок ввезення наших яблук в Індонезію, і політики пафосно назвали це "яблучним проривом”. Адже співпраця могла б виглядати інакше: замість яблук можна було б експортувати сік.
Ось одна з причин, чому у тебе низька зарплата: на експорт йде дешева сировина, а не дорогий продукт переробки. Вихід на ринки інших держав з готовим продуктом – пріоритетна мета для України. На Заході цінують українські продукти, тому що там можна піклуватися про здоров’я і їсти органічне.
Є успішний досвід українських виробників березового соку, які поставляють його під українським брендом і з написом Made in Ukraine. Те ж саме справедливо і для іншої подібної продукції.
Звичайно, для того щоб досягти успіху, потрібно буде відповідати суворим стандартам, отримати сертифікати. Але інакше ми так і будемо пишатися своїми досягненнями в постачанні сировини, а для цього великого розуму і вміння не треба. Продукт, звісно, куплять, але отримаємо ми за нього мало грошей.
//news.finance.ua