Аграрний тиждень. Україна
» » Досвід ЄС: як країна має підтримувати свого агровиробника
» » Досвід ЄС: як країна має підтримувати свого агровиробника

    Досвід ЄС: як країна має підтримувати свого агровиробника


     Наша країна ще дуже далека від розуміння, що саме на сільське господарство та на його розвиток маємо зробити акцент. Про це пише у своєму блозі на "Новое Время" народний депутат Вадим Івченко.

     
    "Сьогодні в Україні в сільському господарстві спостерігається домінування великих аграрних холдингів та підприємств, які здатні вести бізнес навіть в умовах складної економічної ситуації. Дрібні ж товаровиробники стикаються з проблемами збуту продукції на внутрішньому ринку, їм важко, а іноді і взагалі неможливо, отримувати кредити і вони давно вже не розраховують на будь-яку державну підтримку. Не втомлююсь повторювати: сьогодні, як ніколи, з позиції соціальної ефективності, забезпечення зайнятості та трудової активності сільського населення, реалізації підприємницького потенціалу, збереження культурного осередку села, раціонального використання земельних угідь та розвитку сільських територій загалом, вагоме значення набувають саме малі форми господарювання — сімейні фермерські господарства, невеликі ферми, а також трансформація в такі господарства особистих селянських господарств", - зазначає Вадим Івченко.
     
    За його словами, провладні депутати, члени уряду, експерти декларують, що саме мораторій на продаж землі заважає розвитку сільського господарства, становленню як повноцінних гравців ринку тих таки малих та середніх сільгосптоваровиробників та залученню інвестицій, і в приклад завжди наводять країни Європи, де ринок землі вже існує багато років.
     
    "У цих країнах фермерство не тільки прибутковий бізнес, який передається в спадок від батька до сина, це  одна з найважливіших виробничих галузей Євросоюзу. Але вся справа в тому, що ще півстоліття тому країни, які сьогодні складають основу Євросоюзу, започаткували систему державної підтримки малих та середніх сільгоспвиробників, і на сьогодні субсидування сільського господарства ЄС – сама витратна стаття бюджету – приблизно 40%", - підкреслює народний депутат.
     
    Він зазначає, що це було зроблено для того, аби забезпечити гідний рівень життя для сільських жителів, створити додаткові робочі місця,  гарантувати  продовольчу безпеку країни.
     
    Розуміючи світову тенденцію на ріст попиту на продукти харчування Євросоюз багато інвестує саме в розвиток сільського господарства. І не тільки кредитує своїх виробників, але й допомагає своїм фермерам зі збутом продукції, врегулюванням питань експорту, узгодження фітосанітарних вимог та дотримання прав інтелектуальної власності.
    "Дійсно, в різних країнах по різному підходять саме до дотацій фермерам та сімейним фермерським господарствам. Але єдине, що можна сказати — вони існують у всіх розвинених країнах світу", - зауважує Вадим Івченко.
     
    Франція
     
    Близько 520 тис. працівників зайнято у кооперативах, і їх річний товарообіг становить у середньому 77-80 млрд євро, а на збут припадає близько 60%  сільгосппродукції.
    Переробно-збутову діяльність ведуть 3500 сільськогосподарських кооперативів.
     
    Дуже поширені також кооперативи, що надають послуги зі штучного осіменіння ВРХ.  Найбільше кооперативами охоплено збут зерна - 67-70%, свинини - до 65%, понад половини кількості молока.
     
    За рахунок переробних кооперативів у Франції покривається 40-45% загального обсягу продукції харчової промисловості. А значна частка кооперативного сектора у виробництві харчової продукції забезпечує створення сприятливого конкурентного середовища, тобто спонукає приватні переробні підприємства до покращення економічних відносин з фермерами.
     
    Через кооперативи зі спільного використання техніки (CUMA), членами і клієнтами якої є близько 38% фермерів, фермерські господарства одержали доступ до високопродуктивних машин та можливості зменшувати індивідуальні витрати на закупівлю технічних засобів, залучати до виконання робіт професійних механізаторів і навіть вирішувати проблему почергових відпусток для членів фермерських господарств. У них зосереджена третина парку зерно- і кормозбиральних комбайнів, п’ята частина розкидачів добрив, трактори підвищеної потужності, обприскувачі, спеціалізоване обладнання для ремонтних робіт, меліоративна й інша спеціалізована техніка. Машини і обладнання, що знаходяться в кооперативах, є колективною і частково приватною власністю їх членів. Їх використання відбувається за чітко складеними графіками відповідно до замовлення фермерів.
     
    Щоб залучити молодь до сільськогосподарської діяльності, муніципалітети та комуни стали проводити в життя програми продажу землі під присадибні господарства, а також під будівництво сучасних торгово-розважальних комплексів в сільській місцевості. Також набуває поширення система, при якій комуни купують територію, а потім здають її в оренду або перепродують майбутнім фермерам за доступною ціною. Реалізація цих програм вже приносить результати.
     
    У Франції для сільських виробників діє спеціальний податковий режим, а відтак — вони платять дуже мало податків. Якщо сільгосптоваровиробник до того ж купує якесь специфічне обладнання, наприклад, весь спектр механічної сільгосптехніки для боротьби з бур’янами, то отримує 40% компенсації вартості такої техніки. Якщо фермер бере практикантів йому також нараховують компенсацію податків. Крім того існує так званий кредит на податки -  якщо фермер повинен заплатити €10 тис. податків, то він віддасть тільки €6 тис., а решту отримує у якості компенсації.
     
    Кредитування французьких фермерів відбувається під 2% річних. Існує спеціальний вид кредитування при купівлі сільгосптехніки.  Компанія-продавець техніки має контракт із банком і видає кредит самостійно, під 2-3%. Протягом першого року фермер не повинен виплачувати відсотки, а віддає їх протягом наступних трьох років. При цьому фермеру в банк йти не потрібно, постачальник сам займається оформленням всіх потрібних документів.
     
    У Франції підтримується органічне виробництво. Для виробників такої продукції окрім базових дотацій — на техніку і податки, перші  2-3 роки перехідного періоду держава оплачує сертифікацію.
     
    Польща
    Країна не тільки близька нам територіально, але й та, яка ще 10 років тому переживала ті ж економічні та соціальні кризи, які ми долаємо сьогодні.
     
    Польща підтримує фермерські господарства від 3 до 30 га в рамках розвитку сільських територій: за кожний гектар — 150 євро, на озеленення (71 євро за гектар), вирощування картоплі — (400 євро за гектар), хмелю (480 євро за гектар), овочів (400 євро за гектар). Тваринництво також дотується: за кожну голову корови — 69 євро, вівці — 25 євро, кози — 15 євро. Якщо ти молодий фермер держава сплачує тобі ще100 євро за гектар додатково. Крім цього, існує програма здешевлення вартості придбання тракторів та комбайнів до 80%. Не кажучи вже про кредитні ресурси! Кредит можна віддавати до 25 років при відсотковій ставці 3-5%! В країнах Європи уряди захищають себе від концентрації великих масивів землі в одних руках або у групи осіб маючи працююче антимонопольне законодавство.
    "
    Підбиваючи підсумки, хочу зазначити: наша країна ще дуже далека від розуміння, що саме на сільське господарство та на його розвиток ми маємо зробити акцент. Напевне, колись ми до цього все ж таки дійдемо. Головне, до того часу не роздати-продати наше головне багатство, наше майбутнє — українську землю", - констатує народний депутат.
     
    За матеріалами: "Новое Время"





    Схожі новини
  • Франція допоможе Україні експертизою, у земельних та фітосанітарних питаннях та освіті, - посол Франції
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • МінАП України буде здавати худобу в лізинг
  • Вже сьогодні необхідно вживати невідкладних заходів з переорієнтації сільського господарства - міністр аграрної політики України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Досвід ЄС: як країна має підтримувати свого агровиробника


 Наша країна ще дуже далека від розуміння, що саме на сільське господарство та на його розвиток маємо зробити акцент. Про це пише у своєму блозі на "Новое Время" народний депутат Вадим Івченко.

 
"Сьогодні в Україні в сільському господарстві спостерігається домінування великих аграрних холдингів та підприємств, які здатні вести бізнес навіть в умовах складної економічної ситуації. Дрібні ж товаровиробники стикаються з проблемами збуту продукції на внутрішньому ринку, їм важко, а іноді і взагалі неможливо, отримувати кредити і вони давно вже не розраховують на будь-яку державну підтримку. Не втомлююсь повторювати: сьогодні, як ніколи, з позиції соціальної ефективності, забезпечення зайнятості та трудової активності сільського населення, реалізації підприємницького потенціалу, збереження культурного осередку села, раціонального використання земельних угідь та розвитку сільських територій загалом, вагоме значення набувають саме малі форми господарювання — сімейні фермерські господарства, невеликі ферми, а також трансформація в такі господарства особистих селянських господарств", - зазначає Вадим Івченко.
 
За його словами, провладні депутати, члени уряду, експерти декларують, що саме мораторій на продаж землі заважає розвитку сільського господарства, становленню як повноцінних гравців ринку тих таки малих та середніх сільгосптоваровиробників та залученню інвестицій, і в приклад завжди наводять країни Європи, де ринок землі вже існує багато років.
 
"У цих країнах фермерство не тільки прибутковий бізнес, який передається в спадок від батька до сина, це  одна з найважливіших виробничих галузей Євросоюзу. Але вся справа в тому, що ще півстоліття тому країни, які сьогодні складають основу Євросоюзу, започаткували систему державної підтримки малих та середніх сільгоспвиробників, і на сьогодні субсидування сільського господарства ЄС – сама витратна стаття бюджету – приблизно 40%", - підкреслює народний депутат.
 
Він зазначає, що це було зроблено для того, аби забезпечити гідний рівень життя для сільських жителів, створити додаткові робочі місця,  гарантувати  продовольчу безпеку країни.
 
Розуміючи світову тенденцію на ріст попиту на продукти харчування Євросоюз багато інвестує саме в розвиток сільського господарства. І не тільки кредитує своїх виробників, але й допомагає своїм фермерам зі збутом продукції, врегулюванням питань експорту, узгодження фітосанітарних вимог та дотримання прав інтелектуальної власності.
"Дійсно, в різних країнах по різному підходять саме до дотацій фермерам та сімейним фермерським господарствам. Але єдине, що можна сказати — вони існують у всіх розвинених країнах світу", - зауважує Вадим Івченко.
 
Франція
 
Близько 520 тис. працівників зайнято у кооперативах, і їх річний товарообіг становить у середньому 77-80 млрд євро, а на збут припадає близько 60%  сільгосппродукції.
Переробно-збутову діяльність ведуть 3500 сільськогосподарських кооперативів.
 
Дуже поширені також кооперативи, що надають послуги зі штучного осіменіння ВРХ.  Найбільше кооперативами охоплено збут зерна - 67-70%, свинини - до 65%, понад половини кількості молока.
 
За рахунок переробних кооперативів у Франції покривається 40-45% загального обсягу продукції харчової промисловості. А значна частка кооперативного сектора у виробництві харчової продукції забезпечує створення сприятливого конкурентного середовища, тобто спонукає приватні переробні підприємства до покращення економічних відносин з фермерами.
 
Через кооперативи зі спільного використання техніки (CUMA), членами і клієнтами якої є близько 38% фермерів, фермерські господарства одержали доступ до високопродуктивних машин та можливості зменшувати індивідуальні витрати на закупівлю технічних засобів, залучати до виконання робіт професійних механізаторів і навіть вирішувати проблему почергових відпусток для членів фермерських господарств. У них зосереджена третина парку зерно- і кормозбиральних комбайнів, п’ята частина розкидачів добрив, трактори підвищеної потужності, обприскувачі, спеціалізоване обладнання для ремонтних робіт, меліоративна й інша спеціалізована техніка. Машини і обладнання, що знаходяться в кооперативах, є колективною і частково приватною власністю їх членів. Їх використання відбувається за чітко складеними графіками відповідно до замовлення фермерів.
 
Щоб залучити молодь до сільськогосподарської діяльності, муніципалітети та комуни стали проводити в життя програми продажу землі під присадибні господарства, а також під будівництво сучасних торгово-розважальних комплексів в сільській місцевості. Також набуває поширення система, при якій комуни купують територію, а потім здають її в оренду або перепродують майбутнім фермерам за доступною ціною. Реалізація цих програм вже приносить результати.
 
У Франції для сільських виробників діє спеціальний податковий режим, а відтак — вони платять дуже мало податків. Якщо сільгосптоваровиробник до того ж купує якесь специфічне обладнання, наприклад, весь спектр механічної сільгосптехніки для боротьби з бур’янами, то отримує 40% компенсації вартості такої техніки. Якщо фермер бере практикантів йому також нараховують компенсацію податків. Крім того існує так званий кредит на податки -  якщо фермер повинен заплатити €10 тис. податків, то він віддасть тільки €6 тис., а решту отримує у якості компенсації.
 
Кредитування французьких фермерів відбувається під 2% річних. Існує спеціальний вид кредитування при купівлі сільгосптехніки.  Компанія-продавець техніки має контракт із банком і видає кредит самостійно, під 2-3%. Протягом першого року фермер не повинен виплачувати відсотки, а віддає їх протягом наступних трьох років. При цьому фермеру в банк йти не потрібно, постачальник сам займається оформленням всіх потрібних документів.
 
У Франції підтримується органічне виробництво. Для виробників такої продукції окрім базових дотацій — на техніку і податки, перші  2-3 роки перехідного періоду держава оплачує сертифікацію.
 
Польща
Країна не тільки близька нам територіально, але й та, яка ще 10 років тому переживала ті ж економічні та соціальні кризи, які ми долаємо сьогодні.
 
Польща підтримує фермерські господарства від 3 до 30 га в рамках розвитку сільських територій: за кожний гектар — 150 євро, на озеленення (71 євро за гектар), вирощування картоплі — (400 євро за гектар), хмелю (480 євро за гектар), овочів (400 євро за гектар). Тваринництво також дотується: за кожну голову корови — 69 євро, вівці — 25 євро, кози — 15 євро. Якщо ти молодий фермер держава сплачує тобі ще100 євро за гектар додатково. Крім цього, існує програма здешевлення вартості придбання тракторів та комбайнів до 80%. Не кажучи вже про кредитні ресурси! Кредит можна віддавати до 25 років при відсотковій ставці 3-5%! В країнах Європи уряди захищають себе від концентрації великих масивів землі в одних руках або у групи осіб маючи працююче антимонопольне законодавство.
"
Підбиваючи підсумки, хочу зазначити: наша країна ще дуже далека від розуміння, що саме на сільське господарство та на його розвиток ми маємо зробити акцент. Напевне, колись ми до цього все ж таки дійдемо. Головне, до того часу не роздати-продати наше головне багатство, наше майбутнє — українську землю", - констатує народний депутат.
 
За матеріалами: "Новое Время"





Схожі новини
  • Франція допоможе Україні експертизою, у земельних та фітосанітарних питаннях та освіті, - посол Франції
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • МінАП України буде здавати худобу в лізинг
  • Вже сьогодні необхідно вживати невідкладних заходів з переорієнтації сільського господарства - міністр аграрної політики України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.