У гонитві за наживою

19 June, Розділ Новини, переглядів 2 849

ТОВ «Вінницький бройлер» планує в поточному році на землях Заозерненської сільради Тульчинського району розпочати будівництво нової бригади з вирощування курей-бройлерів. Місцеві жителі категорично проти.

_{Небезпечні монополісти}

2010-ГО, коли ТОВ «Вінницька птахофабрика» — дочірнє підприємство «Миронівського хлібопродукту» та власник торгової марки «Наша ряба» — лише починало розбудовуватися на землях Тростянецького і Тульчинського районів, селяни зустріли його без застережень. Ще не були поінформовані ні про реальні плани агрохолдингу, ні про шкідливі наслідки його діяльності. Тішилися, що, можливо, матимуть роботу на пташниках. Однак, тільки-но виробництво інтенсивно запрацювало, ейфорія у людей швидко здиміла. Бо економічні вигоди для них виявилися мізерними: сучасні технології на промислових підприємствах передбачають мінімальну кількість робочих місць, а ось екологічні загрози є масштабними.

Мало не кожна громада, куди приходив «Вінницький бройлер», з часом починала розуміти, що шкурка вичинки не варта, адже компанія поводиться на їхніх землях не по-господарськи. Зокрема, грубо порушує українське законодавство, згідно з яким тваринницькі комплекси із вирощування 85 тис. бройлерів і більше є об’єктами підвищеної екологічної небезпеки і подекуди у 20 разів перевищують допустимі санітарні норми.

Передусім виникають проблеми, пов’язані з послідом. Його громадять на полях, відтак навколо них стоїть неймовірний сморід. До того ж відбувається забруднення азотом і фосфором поверхневих вод, що призводить до цвітіння водоростей у водоймах. Через нестачу кисню в них гинуть риба та інші мешканці.

Селяни у розпачі, адже через надмірне використання пташниками води вона зникає у сільських колодязях і у річці Південний Буг. Ті, хто живе обабіч дороги, мають ще одну біду: з’являються тріщини у стінах їхніх будинків. Люди пов’язують це із рухом великогабаритних вантажівок, які безперестанку курсують до пташників і назад.

Координатор роботи з місцевими громадами Національного екологічного центру України Тамара Харчилава розповіла, що їй особисто доводилося звертатися до водіїв МХП з проханням не їздити так швидко. Проте директор підприємства «Вінницький бройлер» Ігор Лещенко заперечує: мовляв, тріщини в людських помешканнях с. Заозерного спричинені, можливо, нехтуванням селянами будівельних норм. Бо дорога прокладена за всіма стандартами. «І взагалі, — запевняє керівник, — дотримання норм і стандартів, зокрема й екологічних, — один із пріоритетних принципів роботи нашого підприємства».

_{«Підрізати крила»}

І НЕ ЛИШЕ в курчат. У власників пташників також. Вони, незважаючи на обурення жителів навколишніх сіл, нарощують виробництво. На сьогодні вже функціонують 12 бригад із вирощування бройлерів на території Тростянецького та Тульчинського районів, у планах компанії — облаштування до 2020 року ще 12. Вінницька птахофабрика — найбільша в Європі. На жаль, вона у передовиках і щодо заподіяння шкоди довкіллю: друга в регіоні за показником забруднення атмосферного повітря після розташованої неподалік Ладижинської ТЕС. Тобто місцеві жителі мають повний комплект «екологічних» послуг. Здається, де вже більше! Аж ні, бізнесмени так не вважають.

Селяни забили на сполох і вирішили «підрізати крила» птахівникам, заборонивши на своїх землях нові забудови. Керувалися не лише фактами та емоціями, а, передусім, буквою закону: відповідно до ст.140-ї Конституції України територіальні громади мають право самостійно вирішувати будь-яке питання місцевого значення. Однак їх хотіли обдурити.

_{Забудькуваті організатори}

У ЛИПНІ минулого року в с. Василівка відбулися громадські слухання щодо проектів містобудівної документації, а фактично стосовно зведення на території їхньої громади нового пташника — бригади з вирощування бройлерів №47. Було б логічно, якби такі слухання водночас пройшли і в с. Заозерне, адже ці два населених пункти належать до територіальної громади Заозерненської сільської ради. Однак про заозерненців забули. Мешканці цього села дізналися про слухання зі ЗМІ вже після того, як вони відбулись.

«Маючи сумніви щодо законності проведення громадських слухань, селяни звернулися до прокуратури з відповідною заявою», — повідомила Тамара Харчилава. Це колективне звернення занесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками карного правопорушення, передбаченого ч. 1-ю ст. 358-ї Кримінального кодексу України.

Численні нарікання жителів Тростянецького та Тульчинського районів на будівництво пташників привели сюди й тих, хто вболіває за чисте довкілля.

_{Боротьба триває}

У БЕРЕЗНІ ц. р. представники Національного екологічного центру України, міжнародної організації «Бенквоч» та чеської екологічної організації «Arnika», перевіряючи скарги щодо порушення прав місцевих мешканців, натрапили на будівельні конструкції й спостерігали активний рух вантажівок із логотипом «Наша ряба» на ділянці поблизу села Василівка. Жодних табличок, інформаційного щита і документів, що стосувалися б будівництва і забудовника, не виявилось.

Викликана активістами поліція прийняла від екологів заяву з долученими до неї необхідними поясненнями щодо перевірки законності проведення будівельних робіт на цій ділянці.

Днями відбулося друге засідання Вінницького окружного адміністративного суду за позовом НЕЦУ до Тульчинської райдержадміністрації про скасування розпорядження, яким було надано право на будівництво нової бригади з вирощування бройлерів на землях Заозерненської сільради.

Місцеві жителі, підтримані екологами, сподіваються на справедливі суддівські рішення. Готові вони і до радикальних дій — перекриття доріг на під’їзді до вже діючих пташників. Бо якщо вчасно не зупинити цю гонитву за наживою, у колись благодатній місцині зможуть жити лише кури...

//www.silskivisti.kiev.ua/