Фермерські господарства, в яких зайнято в Україні на сьогодні 80 % активного на селі населення, не отримують ніякої державної підтримки повідомила в ході Міжнародної конференції для Чорноморського регіону "Участь громадських організацій у втіленні політики сільського розвитку”, за словами голови Координаційного комітету Української мережі сільського розвитку Олена Бородіна. В той же час, за її словами, фермерськими господарствами на сьогодні виробляється 50 % всієї сільської продукції. Основна ж державна підтримка у вигляді дотацій надходить крупним агрохолдингам, де зайнято лише 20% активного населення.
"Необхідно об’єднуватись, аби голос громади був почутий владою”, – додала Олена Бородіна. Саме тому, за її словами, в Україні була створена Українська мережа сільського розвитку. Однієї з глобальних цілей даної мережі, на думку Олени Бородіної, є зміна ставлення до землі лише як до товару, пропагування ідей сталого сільського розвитку.
"В Україні підтримуються підприємства, які прийнято називати агрохолдингами. Ці традиції треба змінювати і більше уваги приділяти розвитку місцевих громад. Це має буде досягнуто балансом аграрного та неаграрного бізнесу, соціального розвитку”, – зазначила представниця ГО «Екодія» Владлена Марцинкевич. "Крім того, ми маємо відходити від принципу «залучення інвесторів» у громади, що зазвичай не піклується про громади та якіть довкілля. Необхідно приваблювати людей у першу чергу, які хотіли б жити у кращому природному середовищі, щоб молодь не покидала села, а навпаки, поверталась, ”- продовжує Марцинкевич.
Валдіс Кудінч з Альянсу міжсекторального сталого розвитку розповів про унікальний досвід Латвії, зокрема, про підхід LEADER. За його словами, даний підхід дає можливість бути місцевим громадам сильними і не залежати від примх влади.
"Фактично це соціальний інструмент по зміні суспільства, який потребує достатньо часу”, – зазначив він. За його словами, підхід LEADER – це комплексний підхід, основною метою якого є сталий сільський розвиток. Одним з основних компонентів даного підходу є партнерство у місцевих групах активістів, побудованих на основі загальної комунікації між місцевими мешканцями, бізнесом, місцевою адміністрацією на основі якихось спільних речей (ландшафт, історія, традиції) та інтересів.
Результати даного підходу не обмежуються тільки стандартними, наприклад, створеними скількись там нових робочих місць, це справжній якісний процес змін. Його основною ціллю є співробітництво, розуміння того, що люди мають щось робити самі. Люди починають сидіти за одним столом, ті ж чиновники на місцевому рівні більше розуміють потреби та важливість людей, починається процес нормального діалогу, коли люди поважають одне одного.
За словами Анелі Кана з естонської громадської організації "Kodukant”, в Естонії є багато мережевих організацій, які займаються проблемами сільського розвитку, відстоюють інтереси сільських громад, попри те, що сільське господарство займає всього 3 % у ВВП цієї країни. Зокрема, у Естонії діє громадський форум з громадських організацій, громад, людей, яким важливі питання сільського розвитку, що називається Естонський сільський парламент”. Учасники цього парламенту можуть акумулювати реальні вирішення проблем, проводити діалог з урядом. За словами представниці Естонії, дана ініціатива стає все більше розповсюдженою в Європі останнім часом.
Анелі Кана також розповіла за надзвичайно цікаву ініціативу — запрошувати мешканців міст, які мріють жити у сільській місцевості. В рамках цієї ініціативи зараз діють профільні сайти, на яких можна знайти інформацію про те, вільні вакансії у різних сільських громадах та місцевостях. За словами експертки, на даний момент дана ініціатива є надзвичайно успішною.
За словами представника Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Романа Корнійця, на сьогодні вкрай важливий розвиток нової парадигми в сільському господарстві, де акцент робиться не на обсягах продукції, що виробляється, а перш за все на доходах населення.
«Озвучені приклади сільського розвитку Еcтонії, Латвії, Болгарії та країн Чорноморського регіону ілюструють наскільки нам багато ще треба зробити, щоб рухатись у бік покращення ситуації в Україні. Недостатність ресурсів та спроможності державних органів очевидна, тому необхідна більша мобілізація місцевих громад та визнання сімейного фермерства», – зазначила фахівець з сільського розвитку Анна Даниляк.