Найперша інвестиція в ефективність

07 December, Розділ Новини / Рослинництво, переглядів 7 352

Завершується 2017 рік. Для українських аграріїв він був непростим: холодна весна, надзвичайно посушливе літо і чергове удорожчання ресурсів, що важко вдарили по кінцевому результату роботи сільгоспвиробників.

Багато хто не отримав тих врожаїв (і зрештою – тих прибутків), на які сподівався. І гарантії, що наступного року погодні й економічні умови будуть сприятливішими – немає. Отже, про мінімізацію ризиків і збільшення ефективності виробництва потрібно замислюватися вже сьогодні.

Аналіз ґрунту – перший крок до ефективного виробництва

І воно починається з ефективної технології та правильного планування витрат. А для цього треба знати рівень забезпечення ґрунту елементами живлення і розуміти потенціал та особливості поля, – вважає СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко. – Підхід до внесення добрив без попереднього аналізу - за принципом «середня температура по палаті» - застарів. Він призводить до зайвих витрат, адже більше добрив не означає більша врожайність: рослина засвоює лише ту кількість елементів, яка їй потрібна».

Щоб розрахувати правильну норму добрив, треба розуміти, які елементи в ґрунті наявні, а яких не вистачає. Агрохімічний аналіз ґрунту дає можливість зрозуміти причини низької врожайності та створити максимально сприятливе середовище для вирощування тих чи інших культур. Тому проведення аналізу ґрунту - безальтернативна необхідність для тих, хто хоче зменшити собівартість продукції.

З чого ж починається агрохімічне обстеження ґрунту?

Відбір проб ґрунту: від штикової лопати до GPS-технологій

Першим етапом агрохімічного обстеження поля є відбір проб ґрунту. Ще декілька років тому для цього використовували штикову лопату або ручний бур. Відбір проб ґрунту із великих площ може тривати від декількох днів до кількох тижнів. «Дідівські методи», крім низької продуктивності, мають низьку точність і відтворюваність. Відбір буром або лопатою не буде відбуватися на одну стабільну глибину, а його достовірність залежить від навиків і відповідальності людини, яка відбирає проби. На щастя, нині для цього є більш прогресивні технології, що потребують менше людських зусиль і часу. Для об’єктивності варто зазначити: за певних ситуацій на полях відбір зразків можливий тільки вручну.

«Відбір ґрунту за сучасними методиками відбувається за допомогою встановлених на автомобілі автоматичних пробовідбірників з GPS прив’язкою до точки координат відбору. Такі технології дозволяють забезпечити чітке дотримання визначеної глибини та репрезентативності проб. При тому їх продуктивність - 1 тис. га на добу, а працювати вони можуть навіть уночі, - розповідає Володимир Махота, головний агрохімік компанії AgriLab. - Відбір проб може відбуватися за різними схемами. Це залежить від мети аналізу, регіону та особливостей господарювання. Зазвичай з 10 га відбирається 1 зразок. Наприклад, на Поліссі навіть у межах одного поля рельєф може бути дуже строкатим, а ґрунтовий покрив – неоднорідним. Тому кількість зразків буде значно більшою, ніж у Лісостепу або Степу. Крім того, доцільно враховувати інші фактори, шо впливають на формування сітки відбору (культура, меліоративні заходи, зрошення та ін.). Маршрут для відбору зразків ґрунту формує відповідне програмне забезпечення. Загалом для формування середнього зразка відбирається не менше 20 точок із прив’язкою до GPS. За процесом відбору можна спостерігати в онлайн-режимі. Кожен зразок має свій унікальний штрих-код та координати того місця, де його взяли, а тому вплив людського фактору на якість відбору повністю виключений. Агрохімічний аналіз відібраних проб ґрунту за допомогою автоматизованого пробовідбірника з GPS прив’язкою дозволяє визначити особливості кожної ділянки поля. А це є першим кроком до точного землеробства».

«Фішка» агрохімії – у балансі

Деякі аграрії проводять агрохімічний аналіз ґрунту за обмеженим переліком параметрів, але такий підхід не відобразить його об’єктивний стан.

«При агрохімічному аналізі ґрунту треба враховувати комплекс показників, адже різні елементи взаємопов’язані між собою. Наприклад: якщо у ґрунті недостатньо сірки, то азот матиме дуже низьку засвоюваність. Тому треба розуміти не лише рівень забезпечення елементами живлення, які рослина використовує під час вегетації, а й співвідношення та взаємодію різних параметрів», - наголошує Володимир Махота.

Основні показники агрохімічного аналізу - вміст доступних для рослини форм елементів живлення, органічної речовини, рівень кислотності та засоленості ґрунту.

Для створення ефективної системи удобрення обов’язково треба знати вміст основних її елементів: азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію та сірки. Не менш важливе значення має вміст мікроелементів: цинку, заліза, міді, марганцю, кобальту, бору, молібдену. Ці хімічні елементи каталізують біохімічні реакції та оптимізують проходження фізіологічних процесів у рослинах.

Кожна культура має свої потреби щодо вмісту тих чи інших мікроелементів у ґрунті. Іноді, щоб вилікувати рослину, достатньо просто внести потрібний їй елемент. Який саме? Дізнатися можна лише після аналізу ґрунту.

Наприклад, для вирощування озимих культур важливе значення має вміст у ґрунті фосфору та калію: від цих макроелементів залежить зимостійкість рослин. А щоб рослини отримували достатню кількість фосфатів та сульфатів, треба контролювати параметри вмісту кальцію і магнію. Сірка (одна із функцій – формування білків у рослинах) грає «першу скрипку» для вирощування таких культур, як соя, озимі зернові та ріпак. Але без агрохімічного аналізу неможливо встановити баланс елементів живлення у ґрунті.

Періодичність аналізу

Рівень забезпечення елементів у ґрунті змінюється досить повільно. Господарствам, які не проводили операцій, що можуть суттєво вплинути на склад ґрунту (хімічна меліорація полів, внесення органіки чи мульчування рослинними рештками), достатньо проводити агрохімічний аналіз раз на 3 роки. Хоча у багатьох країнах ЄС та в США компанії, що впроваджують на своїх полях точне землеробство, зокрема диференційоване внесення добрив, проводять аналіз ґрунту щороку, щоб бачити динаміку зміни показників рівня забезпеченості елементами живлення по полю та покращувати свою систему. Для них – це «must have», без якого не починається новий маркетинговий рік.

Аналіз ґрунту чи агродіагностика?

Аналіз ґрунту – фундамент, на якому будується вся система ефективного землеробства. Проте інформації про агрохімічні та фізико-хімічні показники ґрунту – недостатньо, адже на кінцевий результат виробника також впливають інші фактори: погодні та кліматичні умови, природний потенціал поля тощо.

Не зупинятися на агрохімічному аналізі ґрунту, а проводити комплексну агродіагностику поля радить і СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко: «Комплексна агродіагностика – це алгоритм дій, який включає автоматизований відбір зразків ґрунту, агрохімічний аналіз, вивчення погодних і кліматичних умов місцевості, встановлення критичних факторів, пов’язаних із характеристиками ґрунтово-кліматичних умов і особливостей полів для вирощування культур, розроблення рекомендацій. Саме такий комплексний підхід дозволяє визначити потенціал поля, межу рентабельності внесення добрив і перспективи вирощування тих чи інших культур. А його результати стануть ефективним інструментом для агрономічного і економічно вигідного планування усіх агротехнологічних операцій, яким аграрій зможе користуватися не один рік».

Економічна ефективність

Господарства, які проводять аналіз ґрунту, вбачають у цьому пряму економічну вигоду. Досвід клієнтів компанії AgriLab свідчить: рівень ефективності використання ресурсів зростає на 15-30% і більше.

«Комплексне дослідження ґрунту – це вигідна інвестиція у своє виробництво, яка не забариться з окупністю. Постійне збільшення вартості добрив змушує аграріїв замислюватись над оптимізацією використання ресурсів. Тому з кожним роком кількість виробників (як великих, так і малих), які проводять агрохімічний аналіз ґрунту, зростає. Компанія AgriLab на сьогодні провела дослідження більше 800 тис. га».

Аналізувати чи не аналізувати: досвід виробників

Те, наскільки успішним буде підприємство, залежить від багатьох чинників. Деякі з них – зовнішні, і вони не залежать від аграрія. Але тими факторами, якими виробник може управляти, не варто нехтувати. Агробізнес – справа ризикована. Проте сучасні підходи у поєднанні з високоякісним аналізом ґрунту дозволяють мінімізувати або уникнути можливих ризиків.

Як каже Михайло Колісник, керівник СФГ «Златопіль»: «Сільське господарство - це азартна гра, коли за столом сидять четверо: Господь Бог, держава, зернотрейдер і фермер. І все було б нормально, але одна біда - вони знають мої карти, і мені в них не виграти. Ми не можемо передбачати дії влади, плани трейдерів і тим паче – яку погоду чекати. Цього року в нас було зовсім мало опадів. Але ми отримали результат вище середнього по району і не в останню чергу – завдяки аналізу ґрунту, який провели в AgriLab, та отриманим рекомендаціям. З даних аналізу ми побачили якість і потенціал своїх ґрунтів – відповідно відкоригували добрива і сівозміну. Маючи перед собою агрохімічні карти, ми бачимо, що нам потрібно і куди рухатись далі».

Дмитро Колісник, головний агроном цього ж господарства, зауважує: «Маючи агрохімічні карти, ми бачимо, що поля мають рваний характер по тому чи іншому елементу. Тобто ми розуміємо, що нам потрібно опрацювати не 100 га поля, а 20 га, але внести, наприклад, подвійну норму добрив. І навіть за таких умов ми зекономили добрива на 60 га. Середня норма по полю – застарілий підхід».

Для фермерського господарства «Златопіль» результати агродіагностики поля стали зручним інструментом управління і планування насамперед системи живлення культур. «Проведений аналіз відкрив нам очі на внесення добрив під таку культуру, як соя, яка займає в сівозміні господарства до 250 га, а саме: на запланований урожай в 30 ц/га достатньо N₄₀, P₄₀, K₂₀, що суттєво зекономило витрати на придбання міндобрив», - зауважив Дмитро Колісник. – Аналіз для нас – як настільна книга, яку відкривають кожен день, проводячи розрахунки і планування. Це не та інформація, яка десь лежить на нижній полиці й покривається порохом. Ми дивимося на ці карти, аналізуємо, приймаємо по них рішення, плануючи ті чи інші дії».

Перевіривши ефективність аналізу ґрунту на власній практиці, Дмитро Колісник радить й іншим аграріям не зволікати з його проведенням: «Аналіз треба робити. Якщо фермер думає, до кого піти, щоб знайти комбайна і зібрати врожай, а потім ще знайти, хто б те поле виорав, тоді він вже замислюється над тим, що у його землі. Якщо це господарство з земельним банком, технічним парком, певним рівнем валової продукції, то, звичайно, аналіз ґрунту - необхідна річ. Ті, хто вважають, що це зайва витрата, нехай порахують, у скільки обійдеться аналіз і порівняють з витратами на мінеральні добрива. Удобрення без аналізу ґрунту - зазвичай гроші, викинуті на вітер».

У тому, що аналіз ґрунту дозволяє оптимізувати витрати і зменшити ризики за несприятливих погодних умов, переконаний і операційний директор СФГ «АСТРА» Андрій Горобець. На підтвердження він наводить такі дані за результатами зібраного врожаю:«Середня врожайність ярого ячменю цього року - 44 ц/га. Як на цей рік, непогано зовсім. А от сої ми зібрали по 23 ц/га. Це при тому, що цього сезону в нашому регіоні збирають по 13-15 ц/га. У нашому ж господарстві, за рахунок рекомендацій, які видав AgriLab, ми внесли саме ті добрива і в тих кількостях, які були необхідні: і не занадто багато, і не мало, це один із факторів таких результатів врожайності. Звичайно, порівнюючи з минулим роком, який був сприятливіший і за кількістю опадів, і за температурними показниками, цьогорічний врожай -менший. Втім, порівнюючи з іншими господарствами, у нас один із кращих показників урожайності цього року. І важливу роль у цьому відіграла розроблена система живлення на основі аналізу ґрунту».

Агровиробники, які проводили аналіз ґрунту, впевнені, що зробили правильну інвестицію, результат якої відчувається одразу. Тому відповідь на запитання – чи аналізувати ґрунт? - може бути однозначна – так, аналізувати. І зволікати з цим не варто.