Перш ніж забороняти продавати домашнє м'ясо, в Україні слід створити мережу сертифікованих забійних цехів в селах. Таку точку зору висловила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар у ексклюзивному коментарі для AgroPolit.com до матеріалу «Селянські» молоко і м’ясо до стандартів не дотягують, але без них — ніяк» сказала.
Нагадаємо, що раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України відклало введення заборони домашнього молока до 1 липня 2018 року.
«Коли розпочався галас навколо «заборони» селянського молока, згадали, що у нас іще не вирішена проблема із «домашнім» м’ясом. Тут, щоправда, інша ситуація. Основний фокус, якщо простими словами, на тому, де було забито тварину: чи в подвірних умовах, чи на бійні. На промислову переробку м'ясо від худоби подвірного забою не приймають уже давно. Заборону було введено 2010 року — на вимогу СОТ. Тому, якщо заколов удома кабанчика — то лише для свого вжитку, або ж на базар. Водночас частка худоби, вирощуваної селянами, в загальному обсязі тваринництва — також немаленька… Але розмови про те, що варто взагалі заборонити подвірний забій, точаться давно. Та це питання настільки болюче й соціально гостре, що його також постійно відкладають», — пише AgroPolit.com.
За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».
Міжнародних вимог заборонити домашнє м'ясо немає. Однак Закон
України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості
харчових продуктів» забороняє обіг м'яса без нанесених на частини туш
позначок придатності.
А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні й тільки якщо в результаті предзабійного та післязабійного огляду не виявилося причин, за якими м'ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною. Причому бойня має бути відповідно сертифікована. Єдине, що ця норма має вступити в силу за 2 роки», — пише видання.
Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. Як зазначено у коментарі прес-служби Держпродспоживслужби України для AgroPolit.com, «з 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень». Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
В тому ж таки законі є ще одна дата: через 7 років із м’ясом забитих удома тварин вже навіть на базар не вийдеш — хіба що в сусіднє село.
Якщо розглядати його з точки зору харчової безпеки, то така заборона цілком виправдана. Зрозуміло, що приватна особа навряд чи зможе дотриматися усіх вимог до цієї процедури. Однак перед тим, як впроваджувати якісь заборони, потрібно дати відповідну альтернативу. Тобто, принаймні розширити мережу забійних пунктів, відповідно обладнаних, і щоб доступ до них для селянина був якомога простішим. Поки що нічого схожого у нас немає», — пише видання.
Експерти теж налаштовані скептично.
Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Потрібно порахувати кількість сіл і в кожному з них побудувати забійний пункт. А то складається ситуація, що житель села буде тримати свиню, поки вона не здохне? Як можна забороняти подвірний забій і не запропонувати людям нічого взамін? Тож для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки», — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.
agropolit.com