Які нові правила гри чекають на свинарський бізнес в Україні?

14 May, Розділ Новини, переглядів 2 089

«Українська галузь свинарства має значний потенціал розвитку. Тож, в активного „ядра" виробників виникає питання в якому напрямку рухатися, яким критеріям мають відповідати господарства, щоб забезпечувати стійкий розвиток галузі. З огляду на Стратегію розвитку галузі тваринництва ФАО до 2030-го, вітчизняні свинарі прагнуть розробити зрозумілі й прийнятні правила гри, щоб зменшити корупційну складову і розширити можливості розвитку бізнесу. Це наразі й відбувається в рамках імплементації європейських норм і законів», — зазначив Президент Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза під час прес-конференції, яка відбулася 10 травня в УНІАН.

Щоб наблизити українських виробників свинини до європейських і міжнародних норм, Асоціація «Свинарі України» за грантової підтримки Проекту USAID «Агросільрозвиток» та спільно із незалежними експертами працювала над створенням нормативних документів, які конкретизують вимоги нового євроорієнтованого законодавства.

Як зазначив Артур Лоза, одним із напрямків роботи в рамках співпраці стала розробка Технологічних інструкцій щодо поводження з гноєм свиней.

«Оскільки, відповідно до ЗУ „Про побічні продукти" гній відтепер не „відходи", а „побічний продукт", іншими словами — цінне добриво, з’явилася потреба розробити критерії та правила поводження з ним. Асоціація „Свинарі України" виступила ініціатором створення такого документу, — Техінструкцій, у яких прописані конкретні правила та принципи роботи з побічними продуктами. Фактично, наше завдання імплементувати ті практики, які існують у світі, щоб зробити максимально корисний продукт агровиробництва й мінімізувати негативні впливи, пов’язані з діяльністю у цій сфері».

Про те, як імплементація нового харчового законодавства має змінити правила роботи, зокрема й виробників свинини, яких результатів планується досягнути розповів Юрій Оглашенний, експерт проекту USAID «Агросільрозвиток» з імплементації законодавства ЄС щодо безпечності та якості харчових продуктів.

«Основні завдання нового законодавства, яке імплементується в Україні — захистити право споживача на безпечну продукцію та розвивати харчову галузь, як таку. Його впровадження почалося із підписання країною Угоди про асоціацію з ЄС, яка передбачає поставку нашої продукції на європейські ринки. Крім того, такі ж норми діють і в інших країнах. Тож, для відкритої торгівлі зі світом, Україна повинна мати гармонізоване законодавство».

За словами експерта нове законодавство покладає відповідальність за безпечність продукції на виробників у рамках їхньої діяльності.

«У Законі прописані загальні вимоги до операторів ринку, методичні ж настанови відповідають на питання як досягнути мети. Відповідно до ЗУ об’єднання виробників мають право розробити такі настанови для виконання вимог законодавства. Наприклад Асоціація „Свинарі України" спільно з Проектом USAID „Агросільрозвиток" вже розробили гігієнічні вимоги, — документ, де прописана система процедур, яка забезпечує безпечну продукцію від виробників», — додав пан Оглашенний.

«Поводження з гноєм, гігієнічні вимоги та оцінка впливу на довкілля — взаємопов’язані аспекти, які сконцентровані на вивченні та застосуванні найдоступніших технологій. Це — європейський підхід до реалізації екологічного законодавства», — зазначила Світлана Берзіна, Президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета», заступник Голови ТК 82.

«Спільно з АСУ пророблена значна робота — розроблені Національні стандарти з оцінки впливу на довкілля для галузі свинарства, у яких прописані критерії яким має відповідати свиногосподарство. Діючий ЗУ „Про оцінку впливу на довкілля" розглядає можливість створення такого документу для кожної окремої галузі. Питання критеріїв — одне з ключових, оскільки проводити оцінку впливу за загальними базовими вимогами неможливо, адже кожна галузь має свою унікальну специфіку. В Україні, на жаль, немає загальних довідників з переліком доступних технологій. За ними працює екологічне законодавство, пов’язане із промисловими виробниками у Європі. Впровадження таких стандартів із чітко встановленими правилами, вимогами і показниками і є імплементацією законодавства».

«Щодо стандартизованих підходів до оцінки впливу на довкілля, головна мета — створити такий інструмент, який би могли використовувати державні, місцеві органи влади, громадськість і бізнес. Працюючи над Стандартами, ми максимально залучали світові та європейські підходи. Свинарство — фактично перша галузь, яка почала працювати над цим питанням», — підсумував один із розробників документу Олег Картавцев,Голова Комітету Громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи, директор ДП НДІННП «МАСМА».

//pigua.info