Сільське господарство - серйозна загроза світовим водним ресурсам

25 June, Розділ Новини, переглядів 5 975

20 червня 2018, Рим - Вода, забруднена внаслідок нестійких сільськогосподарських практик, несе серйозні ризики здоров'ю людини і екосистемам планети, часто недооцінюють розробниками політики та фермерами, йдеться в опублікованій сьогодні новій доповіді.

За даними Глобального огляду забруднення води сільським господарством«Більше людей, більше продовольства, гірша вода?», представленого ФАО і Міжнародним інститутом управління водними ресурсами на конференції в Таджикистані(19-22 червня), в даний час основними джерелами забруднення води в багатьох країнах є не міста або промисловість, а сільське господарство, оскільки найпоширенішими хімічними забруднювачами, виявленими в підземних водоносних горизонтах по всьому світу, є сільськогосподарські нітрати.

У доповіді говориться, що сучасне сільське господарство відповідає за скидання у водойми великих обсягів агрохімікатів, органічних речовин, суспензій і сольових розчинів.

Це забруднення впливає на мільярди людей і тягне за собою щорічні витрати, що перевищують мільярди доларів.

«Сільське господарство є найбільшим за обсягами виробником стічних вод, а худоба виробляє набагато більше відходів, ніж люди. По мірі інтенсифікації землеробства в країнах значно збільшилося використання синтетичних пестицидів, добрив та інших речовин », - пишуть у передмові до доповіді Едуардо Мансур, Директор департаменту ФАО по земельним та водним ресурсам, і Клаудія Садофф, Генеральний директор ІВМІ.

Як сільське господарство впливає на якість води

Бум світової продуктивності сільського господарства після Другої світової війни в значній мірі був досягнутий шляхом інтенсивного використання таких речовин як пестициди та хімічні добрива.

З 1960 року використання мінеральних добрив зросла в десять разів, а з 1970 року світова торгівля пестицидами зросла з одного до 35 млрд доларів на рік.

Тим часом, інтенсифікація виробництва продукції тваринництва – у той час як світове поголів'я збільшилося втричі за період з 1970 року - привело до виникнення нового класу забруднюючих речовин: антибіотиків, вакцин і гормонів - стимуляторів росту, які з ферм разом з водою потрапляють в екосистеми і в воду, яку ми п'ємо.

До того ж органічні речовини з систем тваринництва в даний час значно сильніше забруднюють воду, ніж міські органічні забруднення.

І ще один швидко зростаючий сектор - аквакультура (яка збільшилася з 1980 року в двадцять разів) тепер скидає в поверхневі води все більші обсяги рибних екскрементів, нез'їденого корми, антибіотиків, фунгіцидів і протиобростаючих агентів.

Що можна зробити

Забруднення води сільським господарством - складний виклик і його ефективне рішення вимагає ряду відповідей, відповідно до доповіді «Більше людей, більше продовольства, гірше вода».

Найбільш ефективним способом зниження тиску на водні екосистеми і сільську екологію є обмеження скидання забруднюючих речовин із джерел, або перехоплення їх перш, ніж вони потраплять в уразливі екосистеми. За межами ферм витрати на очистку в значній мірі зростають.

Один із способів досягнення цього - вироблення політики та заходів стимулювання - наприклад, податків і субсидій, які спонукають людей переходити до більш стійким раціонів і стримують зростання попиту на продовольство, вироблене з великою шкодою для екології.

На споживчому рівні можна скоротити харчові відходи. В одному з досліджень доповіді говориться, що харчові відходи викидають до 6,3 тераграм азотних забруднювачів в рік.

«Традиційні» нормативні інструменти також залишаться ключовим фактором скорочення викидів забруднюючих речовин з ферм. До них відносяться:

· дотримання стандартів якості води;

· видача дозволів на скидання забруднень;

· обов'язкове впровадження успішних практик;

· оцінка впливу на навколишнє середовище певних видів сільськогосподарської діяльності;

· створення буферних зон навколо ферм;

· обмеження на сільськогосподарську практику або місцезнаходження фермерських господарств;

· обмеження на маркетинг і продаж небезпечних речовин.

У доповіді зазначається, що заходи, які переконають фермерів «включитися до відповідальної діяльності», мають вирішальне значення для запобігання забруднення у вихідній точці, в тому числі – податкові пільги у відповідь на використання практик, які зводять до мінімуму викид біогенів і пестицидів, а також платежі на «підтримку ландшафту».

Існує багато хороших практик, за допомогою яких можна знизити викиди забруднюючих речовин з ферм в навколишні екосистеми, у тому числі: зведення до мінімуму використання добрив і пестицидів, створення буферних зон уздовж водотоків і кордонів ферм, або вдосконалення схем по контролю дренажу.

Комплексний захист від шкідників, що поєднує використання стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур з практикою сівозміни та використанням природних хижаків на відомих шкідників, є ще одним корисним інструментом.

У тваринництві необхідно застосування традиційні техніки, такі як відновлення деградованих пасовищ і вдосконалення управління раціоном тварин, кормовими добавками і ліками. Одночасно можна також використовувати нові підходи і технології з утилізації біогенних речовин, такі як біоустановки, що працюють на сільськогосподарських відходах.

Цікаво знати!

§ Зрошення - найбільший за обсягами виробник стічних вод в світі (в формі сільськогосподарського дренажу).

§ В сільськогосподарський ґрунт по всьому світу щорічно вноситься майже 115 мільйонів тон мінеральних азотних добрив. Близько 20 відсотків цих азотних речовин в кінцевому підсумку накопичується в ґрунтах і біомасі, а 35 відсотків потрапляє в океани.

§ Щорічно в навколишнє середовище по всьому світу розпорошується 4,6 млн. тон хімічних пестицидів

§ На країни, що розвиваються, припадає 25 відсотків пестицидів, які використовуються в світовому сільському господарстві, при цьому пестициди є причиною 99 відсотків смертей у світі.

§ Недавні оцінки показують, що економічний збиток, що наноситься пестицидами нецільовим видам (включаючи людей) в країнах, що розвиваються, становить майже 8 млрд. доларів США в рік.

§ Брак кисню (гіпоксія) від антропогенного навантаження в процесі виробництва продовольства зафіксована на площі в 240 000 км2 по всьому світу, включаючи 70 000 км2 внутрішніх вод і 170 000 км2 прибережних районів.

§ За оцінками, майже 24% зрошуваних площ в світі схильні до засолення.

§ Наразі в списку речовин, виявлених в європейському водному середовищі, - понад 700 нових забруднювачів, їх метаболіти і продукти трансформації.