Процедуру
реєстрації пасік незабаром можуть істотно полегшити. Над цим зараз
працює Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з
Державною службою України з питань безпеки харчових продуктів і захисту
споживачів (Держспоживслужба), заявила у вівторок в Києві заступник
міністра Ольга Трофімцева.
За її словами, на даний момент реєстраційна процедура складається з 17 етапів, тому досить затратна по часу та фінансів. «Ми запитували бджолярів: «Чому ви не реєструєте свої пасіки?», А вони відповідали: «А ви спробуйте це зробити!», — озвучила проблематику Трофімцева.
Але однією лише зарегульованою процедурою реєстрації складності пасічників не вичерпуються. За словами виконавчого директора Асоціації пасічників України Тетяни Сушко, багато питань викликає і подальше ведення документації.
Наприклад, паспорт, що видається пасічнику на пасіку сьогодні не є документом, за допомогою якого можна довести в суді наявність шкоди в разі загибелі бджіл. Тому передбачається затвердити такий порядок, за яким паспорт матиме форму журналу, заповнюватися самим бджолярем, а ветеринарний лікар буде тільки підтверджувати, скільки насправді загинуло бджіл, якщо таке станеться. Проводити аналізи підмору більше не доведеться.
Термін видачі самого паспорта пасіки планується скоротити максимум до двох днів. Тетяна Сушко пояснила, що документ передбачається видавати безкоштовно. Крім того, його бланк буде доступний в електронному вигляді з можливістю роздрукувати за місцем при необхідності. «Проект наказу Міністерства агрополітики, що спрощує реєстрацію пасік, буде оприлюднено для обговорення, і бджолярі зможуть подавати свої пропозиції», — сказала вона.
Спрощення реєстрації пасік має стимулювати власників вуликів легалізувати свій бізнес, що полегшить життя і самим пасічникам. Як повідомляв iAgro, в цьому році через отруєння засобами захисту рослин в Україні за станом на початок липня загинуло майже 13 тис. бджолиних сімей. Однак домогтися компенсації за загиблих бджіл власнику незареєстрованої пасіки неможливо.
Голова громадської організації «Спілка пасічників Миколаївській області» Андрій Галдін розповів iAgro, що згідно із законом селяни мають попереджати власників пасік про обробку полів хімікатами. Однак якщо пасіка не зареєстрована, то її де-юре не існує, а тому попереджувальний механізм не спрацьовує. «Коли ти здійснюєш кочівлю, то на новому місці повинен зареєструватися в органах місцевого самоврядування. Там зажадають паспорт на пасіку, і [при його наявності] місцеві органи влади повинні будуть попереджати про обробку полів», — уточнив він.
За оцінками Андрія Галдіна, на сьогодні офіційно зареєстровано лише близько половини існуючих в реальності пасік. Основна причина, по якій пасічники не поспішають з легаліацією, — побоювання з приводу можливого тиску фіскальних та інших контролюючих органів. «Але я ще не чув, щоб на зареєстровану пасіку приходила податкова», — сказав бджоляр.
Довідка
Україна займає перше місце в Європі і третє — у світі по виробництву меду. 98,6% цього продукту в нашій країні виробляється приватним сектором. Згідно з експертними оцінками, в Україні налічується від 350 до 400 тис. пасічників, які володіють від 2,5 до 3 млн бджолиних сімей. Загальні обсяги виробництва меду в Україні оцінюються на рівні понад 100 тис. т.
Бджільництво — експортоорієнтована галузь економіки країни. У 2017 році з України було експортовано 67,8 тис. т меду, з них 76% — в країни Європейського Союзу. Квота на постачання українського меду в Європу становить 5 тис. т на рік. Вона реалізується в дуже короткий проміжок часу: в 2018 році була вичерпана за перших 10 днів січня. Обсяги поставок меду в ЄС поза квотами здійснюються на загальних підставах.
https://agroinsider.com.ua
