Аграрний тиждень. Україна
» » Основні проблеми експорту з України лікарських рослин
» » Основні проблеми експорту з України лікарських рослин

    Основні проблеми експорту з України лікарських рослин


    Основні проблеми експорту з України лікарських рослинРинок українських лікарських рослин оцінюється в 500 млн. грн. на рік. При цьому на експорт спрямовується продукції на суму близько 250 млн. грн, а найбільш перспективним експортним напрямком для українських виробників лікарських рослин є ринок ЄС. Про це заявив експерт з агроефективності Мирон Пундор під час виставки-конференції «Трав’яний бізнес – 2018», що розпочала свою роботу сьогодні в Миколаєві.

    «На фоні ЄС та провідних світових гравців цього ринку – Індії та Китаю – ці цифри виглядають просто мізерними. Адже, ємність, наприклад, європейського ринку, оцінюється в 600 тис. тонн на рік»,- зазначив в своєму виступі Мирон Пундор.

    За даними фахівця, протягом 9 місяців цього року Україна експортувала лікарської сировини на $8,8 млн.

    Проте, на заваді налагодженню сталого експорту, передусім до країн ЄС, стоїть не стабільність ринку.

    «Наприклад, цього року в дефіциті українських підприємств – м’ята та меліса, а також шавлія та корені солодки. Через масовий відток трудових ресурсів з України, ціна на суцвіття липи зросла до $10/кг, а вартість сушеної шипшини піднялася в ціні до $1,43/кг. Та ж сама лікарська ромашка, на сьогодні, переважно імпортується до України»,- назвав проблеми галузі Мирон Пундор.

    Серед порад, що надав фахівець тим, хто тільки хоче зайнятися вирощуванням лікарських рослин, або підвищити ефективність вже існуючого бізнесу зокрема варто виділити те, що чистий дохід отриманий з гектару лікарських рослин не є валовим доходом.

    «Тобто враховуйте не тільки урожайність, а скільки витратите на його збір, енергоносії, сушіння, працю людей. Валова виручка різниться від чистого фінансового доходу. Болюча тема цього бізнесу й нестача трудових ресурсів та сушарок, які виробникам дуже часто доводиться виготовляти самотужки», – зазначив Мирон Пундор.

    Ще один головний аспект, який треба враховувати при веденні цього бізнесу полягає в розумінні його власником того, що ринок лікарських рослин в Україні дуже вузький.

    «Тому будь-яка масова посадка тієї чи іншої культури впливає на ціну»,- пояснив фахівець.

    Крім того, Мирон Пундор зазначив, що типовою помилкою цього бізнесу в Україні є те, виробники присвячують лише 5-10% свого часу питанням маркетингу і збуту.

    Але цього дуже мало. За кордоном всі розуміють, кому будуть продавати сировину ще до того, як почнуть її вирощувати», – розповів Мирон Пундор.


    UkraineFood.org





    Схожі новини
  • 90% лікарських трав в Україні вирощують з використанням пестицидів
  • Найбільшу частку в експорті м’яса птиці займає ринок Іраку – 28%
  • Мінагрополітики домовилося про поглиблення співпраці з німецьким агробізнесом
  • У Криму запровадили податки на гриби, ягоди і прогулянки
  • Галузь лікарських рослин - збережено

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Основні проблеми експорту з України лікарських рослин


Основні проблеми експорту з України лікарських рослинРинок українських лікарських рослин оцінюється в 500 млн. грн. на рік. При цьому на експорт спрямовується продукції на суму близько 250 млн. грн, а найбільш перспективним експортним напрямком для українських виробників лікарських рослин є ринок ЄС. Про це заявив експерт з агроефективності Мирон Пундор під час виставки-конференції «Трав’яний бізнес – 2018», що розпочала свою роботу сьогодні в Миколаєві.

«На фоні ЄС та провідних світових гравців цього ринку – Індії та Китаю – ці цифри виглядають просто мізерними. Адже, ємність, наприклад, європейського ринку, оцінюється в 600 тис. тонн на рік»,- зазначив в своєму виступі Мирон Пундор.

За даними фахівця, протягом 9 місяців цього року Україна експортувала лікарської сировини на $8,8 млн.

Проте, на заваді налагодженню сталого експорту, передусім до країн ЄС, стоїть не стабільність ринку.

«Наприклад, цього року в дефіциті українських підприємств – м’ята та меліса, а також шавлія та корені солодки. Через масовий відток трудових ресурсів з України, ціна на суцвіття липи зросла до $10/кг, а вартість сушеної шипшини піднялася в ціні до $1,43/кг. Та ж сама лікарська ромашка, на сьогодні, переважно імпортується до України»,- назвав проблеми галузі Мирон Пундор.

Серед порад, що надав фахівець тим, хто тільки хоче зайнятися вирощуванням лікарських рослин, або підвищити ефективність вже існуючого бізнесу зокрема варто виділити те, що чистий дохід отриманий з гектару лікарських рослин не є валовим доходом.

«Тобто враховуйте не тільки урожайність, а скільки витратите на його збір, енергоносії, сушіння, працю людей. Валова виручка різниться від чистого фінансового доходу. Болюча тема цього бізнесу й нестача трудових ресурсів та сушарок, які виробникам дуже часто доводиться виготовляти самотужки», – зазначив Мирон Пундор.

Ще один головний аспект, який треба враховувати при веденні цього бізнесу полягає в розумінні його власником того, що ринок лікарських рослин в Україні дуже вузький.

«Тому будь-яка масова посадка тієї чи іншої культури впливає на ціну»,- пояснив фахівець.

Крім того, Мирон Пундор зазначив, що типовою помилкою цього бізнесу в Україні є те, виробники присвячують лише 5-10% свого часу питанням маркетингу і збуту.

Але цього дуже мало. За кордоном всі розуміють, кому будуть продавати сировину ще до того, як почнуть її вирощувати», – розповів Мирон Пундор.


UkraineFood.org





Схожі новини
  • 90% лікарських трав в Україні вирощують з використанням пестицидів
  • Найбільшу частку в експорті м’яса птиці займає ринок Іраку – 28%
  • Мінагрополітики домовилося про поглиблення співпраці з німецьким агробізнесом
  • У Криму запровадили податки на гриби, ягоди і прогулянки
  • Галузь лікарських рослин - збережено

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.