Принаймні, половина жінок-фермерів відчувають ґендерну дискримінацію в сільському господарстві. Згідно з новим опитуванням, тренінги з технологій, фінансування, освіта та підвищення обізнаності громадськості може допомогти в подоланні цієї проблеми.
Приблизно 90% жінок-фермерів у всьому світі говорять, що вони пишаються своєю роботою. Але скільки з цих жінок стверджують, що вони щасливі і відчувають себе почутими, визнаними або мають такі ж можливості, як і їх колеги-чоловіки? Половина, не більше.
Гендерна дискримінація все ще виявляється сильною у сільському господарстві, у розвинутих країнах та тих, що розвиваються - в Америці, Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Африці. Дискримінація відчувається у більшості випадків - від 78% жінок, опитаних в Індії, до 52% у Сполучених Штатах.
І хоча приблизно дві третини жінок-фермерів заявили, що дискримінація знизилась протягом останнього десятиліття, трохи більше третини заявили, що вона залишилася незмінною або погіршилася. Багато хто вважає, що настане повна рівність – але, принаймні, не раніше ніж через 10 років, коли буде досягнуто певного рівня освіти, тренінгів та доступу до фінансування, що доступні для жінок. Близько 10% опитуваних були більш песимістичними, кажучи, що це ніколи не відбудеться.
Це були загальні висновки опитування, проведеного Corteva Agriscience, Сільськогосподарським підрозділом DowDuPont, в період з серпня по вересень. Мета полягала в тому, щоб краще зрозуміти сьогоднішнє життя та проблеми жінок-фермерів та створити базову лінію, від якої можна вимірювати майбутнє зростання.
В опитуванні взяли участь 4 тисячі жінок, які працюють у сільському господарстві в 17 країнах з високим, середнім та низьким рівнем доходу, включаючи США, Індію, Бразилію, Китай, Німеччину, Францію, Австралію, Нігерію та Кенію. Дві третини з них працюють у сільськогосподарському виробництві, від невеликих натуральних ферм до великих підприємств, - власникіами та менеджерами, молодшими робітниками чи агрономами. Середній вік респондентів становить 34 років. Половина з них живуть разом з дітьми, 38% - мають університетську освіту.
Права та можливості, які доступні жінкам-фермерам, мають значення для світової економіки. Чому? За даними Світового банку, жінки зараз складають майже половину світових фермерів, поступово поширюючи свою участь у сільському господарстві протягом останніх десятиліть. По мірі того, як більше людей переїжджають в міста, щоб знайти роботу, кількість господарств, які очолюють жінки, зростає.
"Як основні вихователі сімей та громад, жінки забезпечують продуктами харчування суспільство", - сказав Світовий банк у березні 2017 року
(//www.worldbank.org/en/news/feature/2017/03/07/women-in-agriculture-the-agents-of-change-for-the-food-system). "Вони - людський зв'язок між фермою та столом.”
Та хоча жінки посилюють свою роль у зберіганні домогосподарств та підтримки економіки, вони стикаються з істотними бар'єрами у сільськогосподарській роботі. Будь-які невдачі, з якими вони стикаються, будуть відбиватися рикошетом на сім'ї, громади та суспільства, які залежать від них.
Щонайменше, половина опитаних жінок у 17 країнах заявили, що відчувають різні прояви ґендерної дискримінації. Дискримінація може включати в себе відмову у рівних можливостях, обмежене право приймати фінансові рішення, зниження можливостей для освіти та проблеми балансу між сільськогосподарською роботою та сімейним піклуванням.
Близько 40% жінок заявили, що отримували нижчу заробітну платню, ніж чоловіки, а 36% заявили, що мають менший доступ до фінансування. Більше половини сказали, що більше тренінгів допоможуть усунути ґендерну нерівність, особливо для жінок у Бразилії, Нігерії, Кенії, Мексиці та Південній Африці.
Звісно, їхні відповіді різняться за регіонами та країнами. Взагалі, чим вище рівень доходів жінок, тим менше дискримінації вони відчувають.
У США відзначалась менша дискримінація, але наявні більші фінансові проблеми. Жінки в Бразилії особливо пишаються тим, що працюють в сільському господарстві, але заявили, що їхня рівність знизилася, і менш імовірно, що вона буде покращена в найближчі десятиліття. В Індії спостерігається сильний контраст між позитивним ставленням жінок до сільськогосподарської роботи та найвищим рівнем нерівності та фінансових перешкод.
У Європі 68% жінок-фермерів вважають, що ґендерна дискримінація є проблемою в сільському господарстві, хоча тенденція є позитивною, і в даний час дискримінація менша, ніж 10 років тому. 67% європейських жінок у сільському господарстві, які брали участь в опитуванні, вважають, що ключовою сферою, яка допоможе усунути перешкоди на шляху до рівності, є підвищення обізнаності громадськості щодо ґендерної дискримінації у фермерстві та сільському господарстві.
Результати дослідження свідчать про сильну потребу у тренінгах для жінок-фермерів щодо використання нових технологій. Незважаючи на те, що респонденти переважно заявили, що мають достатній доступ до технології, вони відчували, що вони не мають достатньої кваліфікації для ії повного використання. Цей розрив між доступом та навчанням був найбільш вираженим в Америці.
Опитування також показало, що жінкам потрібен більший доступ до фінансування. Відповіді щодо цього були однаковими у всьому світі – 36% опитаних жінок заявили, що мають менший доступ до фінансування, ніж чоловіки. Ті жінки, які заявили, що мають більший доступ, мали тенденцію бути більш освіченими, старшими та більш досвідченими. Щоб розібратися із фінансовими перешкодами, фінансові установи, компанії з мікрокредитуванням та інші повинні забезпечити рівноправний доступ до своїх кредитів та фінансування як для чоловіків, так і для жінок, та забезпечити їм відповідну кредитну освіту.
Впровадження академічної освіти (на відміну від вузькоспеціалізованого навчання) є ще одним способом посилення ґендерної рівності в сільському господарстві, особливо в Латинській Америці, Африці та Азії. Це означає, що сільські школи та університети, які пропонують програми з сільськогосподарської освіти, потребують більшої підтримки у фінансуванні, волонтерах чи іншому.
Нарешті, нам усім необхідно підвищити обізнаність щодо важливості жінок, які працюють у сільському господарстві, та відзначати їх успіх.
Світовий банк сказав, що жінки можуть стати "ключовими агентами змін" у глобальних зусиллях, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй для подолання голоду та недоїдання до 2030 року.
"За умов кращого доступу до інформації, тренінгів та технологій жінки можуть змінювати виробництво та споживання їжі, аби земля та ресурси використовувались стабільно", - сказано в 2017 році.
Жінки в усьому світі переважно пишаються своєю роботою в сільському господарстві. Але вони все ще стикаються з жорсткими бар'єрами паритету з чоловіками-фермерами - було зазначено у дослідженні Corteva Agriscience.
Тепер прийшов час націлитись на ці перешкоди, з подальшим дослідженням, прямими діями та партнерськими відносинами з урядами, неурядовими організаціями та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, ми можемо заручитися, щоб жінки отримали прямий доступ до фінансів, технологій, освіти та інших інструментів, необхідних їм для реалізації свого потенціалу.
Кріста Харден,
віце-президент з зовнішніх зв’язків та
головний директор з питань сталого розвитку Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont