Дуальна освіта вже не міф

06 November, Розділ Новини, переглядів 2 235

Рік тому у нашій країні запрацював німецько-український проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» (FABU), спрямований на удосконалення системи аграрної освіти. Тож коли нещодавно в Україну на кілька днів прибув парламентський держсекретар Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини пан Міхаель Штюбген, то один день він присвятив тому, аби самому переконатись, як на практиці реалізується даний проект.

Зустріч із ним відбулась в «Науково-методичному центрі інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта». З німецького боку організаторами проекту та співробітництва є консорціум, до якого входить компанія «АДТ Проект Консалтинг ГмбХ», Інститут економіки та довкілля Нюртінген-Гайслінген і Товариство з управління проектами та процесами в аграрній економіці. Вони користуються підтримкою широкої мережі навчальних і спеціалізованих закладів з професійної освіти в аграрній сфері Німеччини.

Партнери з виконання проекту з українського боку - ДУ НМЦ «Агроосвіта» і чотири аграрні коледжі з різних областей України – Глухівський, Іллінецький, Липковатівський і Мирогощанський.

Політичними партнерами Федерального міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини виступають Міністерство освіти і науки України та Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Такий високий рівень учасників проекту не випадковий, бо ті завдання, що він ставить, це свого роду маленька революція в українській аграрній освіті, де всі мають об’єднати свої зусилля на конкретні справи. І перейняти у цьому німецький досвід нам, дійсно, не зайве.

На зустрічі Міхаель Штюбген, подякувавши учасникам проекту за плідну співпрацю і висловивши сподівання, що вона завершиться на користь аграрній освіті України, розповів, що в Німеччині головним у підготовці майбутніх аграріїв є дуальна освіта, де переважає практичне навчання студентів. Тож нормою є, коли фермери беруть до себе студентів на практику на тривалий час, скажімо, на вісім тижнів. Виплачують їм зарплату. Тут студент вчиться всьому від нуля у догляді за худобою чи то роботі на полях до найскладнішого - управління інноваційною технікою, менеджменту. Відтак, по завершенню навчання в освітньому закладі студент виходить практично підкованим і готовим до роботи фахівцем. І з працевлаштуванням у нього немає проблем.

Не менш важливе у підготовці майбутніх аграріїв те, що агропідприємства Німеччини в обов’язковому порядку вносять гроші на підтримку освіти у Торгово-промислову палату. Не всім їм це до душі, але роблять... Ще одне суттєве: в країні давно налагоджена плідна співпраця освіти і науки. Досягти такого рівня в агроосвіті щиро зичать і Україні. З свого боку готові тут допомогти в рамках німецько-українського проекту.

Рухатись обережно, але цілеспрямовано

Керівник проекту Ханс Георг Хассенпфлюг, взявши слово, наголосив, що у реалізації змін в агроосвіті України, аби досягти успіху, «маємо рухатись обережно, але цілеспрямовано». Виходячи з того, що агросектор України належить до найважливіших галузей економіки, але йому в умовах інноваційних технологій і прогресивних змін у сфері виробничих процесів не вистачає висококваліфікованих фахівців, то ми зробили моніторинг багатьох українських аграрних коледжів.

Він показав такі проблеми: у закладах переважає теоретична підготовка без достатньої прив’язки до практики, методи навчання та викладання застарілі й не відповідають вимогам ринку праці, існує дефіцит кваліфікованих викладачів освіти та майстрів виробничого навчання на підприємствах тощо. Тому й невисокий інтерес до аграрних професій, а відтік потенційних молодих фахівців із сільських територій вражаючий.

Парадокс, але в коледжах деякі викладачі вчать студентів, як управляти комп’ютеризованими комбайнами, тракторами, а самі жодного разу ними не управляли. Часто – не з власної вини, бо реалії такі: більшість коледжів мають застарілі автопарки, не мають грошей придбати для практичних навчань інноваційну техніку, а аграрії, у яких така техніка є, не завжди поспішають надати можливість попрактикувати на новітній техніці...

Після моніторингу німецькі фахівці обрали чотири навчальні заклади для реалізації проекту. Його основні напрямки - запровадити дуальну, як і в Німеччині, освіту у коледжах, зміцнити їх матеріально-технічну базу за кошти, виділені на проект з боку Німеччини, налагодити тісний зв’язок науки і виробництва. Проект триватиме три роки. Якщо він вдасться, то досвід мають перейняти решта 103 коледжі, а також 22 аграрні виші.

Керівник проекту наголосив: дуже сподівається, що проект дасть в Україні поштовх до масштабних і ґрунтовних змін в агроосвіті, адже з українського боку проект узялись реалізувати відповідальні й висококваліфіковані фахівці - ентузіасти своєї справи.

Хто вони?

Скажімо, Іллінецький державний аграрний коледж (Вінницька область), який увійшов у четвірку тих, що в проекті, очолює Василь Пиндус. Під його керівницвом у закладі запроваджено вивчення органічного землеробства.

«У 2003 році на базі коледжу, - розповів В. Пиндус, - розпочав роботу спільний українсько-швейцарський проект «Еко-Лан Україна». Тристороння співпраця ННЦ «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук», Міжнародної асоціації учасників органічного виробництва «БіоЛан Україна» та Іллінецького державного аграрного коледжу дають позитивні результати у розробці та освоєнні інноваційних технологій конкурентоспроможного органічного виробництва продукції рослинництва і наукових основ адаптивних систем землеробства.

Викладачі коледжу відвідували різні країни Європи і переймали досвід колег з виробництва органічних продуктів. Це дозволило їм розробити методичні рекомендації та створити навчальні плани, аби впровадити у навчання спеціалізацію «Органічне виробництво». На базі коледжу створено навчально-практичний центр, до якого приїжджають за досвідом представники інших навчальних закладів. У коледжі діє регіональний навчально-практичний центр з вивчення вітчизняної та зарубіжної техніки і прогресивних технологій вирощування сільгоспкультур, лабораторії тваринництва, рослинництва, садівництва і лісівництва.

В рамках проекту ми хочемо посилити практичні знання наших вихованців. Для цього вистачає власних виробничих площ – рілля коледжу складає 770 га, ВРХ – 240 голів. Учись, працюй, доглядай... У планах - зведення сучасного корівника. У рамках проекту нам пообіцяли фінансову підтримку на створення класу комп’ютерного забезпечення корівника. Це дасть можливість практикуватись майбутнім зоотехнікам. Коледж також плідно співпрацює з аграріями, які охоче беруть наших вихованців до себе і на практику, і на роботу».

Свої напрацювання і задуми - у директора Мирогощанського аграрного коледжу (Рівненська область) Віктора Терновика: «У нас налагоджена тісна співпраця з місцевими агропідприємствами, яких близько 20, що дозволяє нашим вихованцям проходити практичні навчання. Завдячуємо цим, зокрема, ТОВ «Агро-Класік», СП «Україна», СП «Серпанок». Водночас нам важливо, що для всіх учасників проекту буде поліпшено технічне устаткування і проводитиметься підвищенння кваліфікації викладачів. У рамках цих заходів німецькі партнери проекту пообіцяли нове обладнання для лабораторії з визначення хімічного складу якості ґрунту, а для майбутніх механіків замість старого - новий сучасний стенд для налагодження апаратури тракторів, автомобілів. Що приємно, в рамках проекту 5 наших вихованців проходять стажування у німецьких фермерів у Нижній Саксонії».

Реальні перспективи

Отже, у реалізації проекту зроблено чимало і намічені реальні плани на перспективу. Керівник ДУ НМЦ «Агроосвіта» Тетяна Іщенко розповіла, що спрямовують свою діяльність на покращення освітніх стандартів і навчальних планів, проведення досліджень та аналізів, розробку стратегій і технічного устаткування коледжів за 5 напрямами, які викладаються. А це - виробництво та переробка продукції рослинництва; експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва; виробництво і переробка продукції тваринництва; ветеринарна медицина; монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установ АПК.

Нові підходи в рамках проекту дадуть випускникам коледжів саме ті знання і практичні навики, які одним дозволять успішно працевлаштовуватись або створити власні фермерські господарства чи то підприємства, іншим - продовжувати навчання і теж бути самодостатніми. Тож не випадково проект уже зацікавив інші навчальні заклади.

Та успіх не приходить легко. І, як показує аналіз ситуації у підготовці висококваліфікованих кадрів для сільського господарства, роботи тут ще доволі багато. Скажімо, є вимога у навчальні плани всіх спеціалізацій ввести великий обсяг практичних занять і багаточисленні фази практик, інтегрованих у навчання, бо нині більшість проводяться у лабораторіях, майстернях і на навчальних базах коледжів, а не на підприємствах. Адже керівники підприємств не поспішають йти на співпрацю з коледжами. Але і за такої ситуації треба шукати підходи, взаєморозуміння, бо матеріально-технічні бази коледжів застарілі - часто відповідають вимогам 80-х років. І поліпшення поки не варто очікувати (держбюджет нині обмежений), а тому на часі - налагодження співпраці з базовими підприємствами практики і перенесення практичних фаз навчання на підприємства з сучасним обладнанням.

Ще одне: навчання в українських коледжах від початку є спеціалізованим. З цієї причини студенти не отримують, або отримують у недостатньому обсязі знання про міжгалузеві взаємозв’язки агровиробництва. Зміна навчальних планів і відповідне розширення обсягу міжгалузевих навчальних дисциплін або проведення міжгалузевих занять за різними спеціалізаціями можуть протистояти фаховій обмеженості деяких спеціалізацій. Особливо це сприятиме розвитку здібностей до самостійної та підприємницької діяльності випускників.

«Всі коледжі, що беруть участь у проекті, - зауважила Т. Іщенко, - мають добрі передумови для збереження конкурентоспроможності на перспективу. Щоб використати весь потенціал, повторюсь, потрібно посилити співпрацю між навчальними закладами та агропідприємствами. І не обмежуватись лише проходженням практик студентів на виробництві. Вважаю, коледжам варто ввести у практику і запрошувати досвідчених керівників підприємств, практиків і фахівців асоціацій до навчальних курсів у коледжах. Також рекомендуємо проводити навчальні заходи на території або на потужностях базових підприємств («навчання на виробництві»), розробляти пропозиції з підвищення кваліфікації для співробітників і фахівців підприємств. Такий взаємозв’язок має дати плідні результати, адже в Україні налічується 107 аграрних коледжів. Якщо в роботу кожного буде запроваджено дуальну освіту, ми зможемо підготувати достатню кількість висококваліфікованих спеціалістів для агросектору».

Розуміння на рівні держави

Присутній на зустрічі перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець наголосив, що німецько-український проект «Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України» є надзвичайно актуальним для нашої країни. Що приємно, чимало навчальних закладів «без вказівок зверху» приступили до реформування своїх освітніх програм. Тож вдячні німецьким партнерам за їхню ініціативність, бажання допомогти країні створити таку агроосвіту, яка б відповідала всім вимогам сьогодення і була актуальна на перспективу.

Є і розуміння на рівні держави. В. Ковтунець повідомив, що 19 вересня уряд затвердив Концепцію дуальної освіти, що має на меті об’єднати навчання й роботу у професійній і вищій освіті. Відповідний документ прийнято на засіданні Кабміну. Концепцію представила міністр Лілія Гриневич, яка, зокрема, підкреслила, що впровадження дуальної освіти допоможе подолати проблему зношеності на 60-100% обладнання у закладах вищої та професійної освіти, дасть змогу роботодавцям включитися у процес підготовки, а не перенавчання випускників, а також ефективніше використовувати часовий і фінансовий ресурс учнів, закладів, роботодавців.

Як бачимо, дуальній освіті відкрито шлях до запровадження в життя. Вона вже не міф, не віддалене закордонне диво, а реальний досвід, який має стати повноправним на теренах вітчизняної агроосвіти.

Валентина ПИСЬМЕННА