Україна: "цукрова гіркота" 2012

29 July, Розділ Новини, переглядів 3 044

Вперше за останні 4 роки Україна має можливість задовольнити внутрішню потребу у цукрі виключно за рахунок вітчизняного бурякового продукту. Сам по собі цей факт є досить приємним. Незалежність від імпорту в одній конкретній культурі досягнуто. Але чи насправді є привід для святкування?
Навесні 2011 року українські аграрії засіяли цукровим буряком майже 550 тис. га, що на 50 тис. га більше від попереднього року. Збільшення площ посівів спровокувало два головних чинника: політичний та економічний.
Політичний чинник - це боротьба чиновників з дефіцитом кризових продуктів шляхом адміністративного збільшення посівів. Торкнулося це не лише цукрових буряків, а й іншої "кризової" культури - гречки, сіяти яку "настійно рекомендували" обласні та районні адміністрації.
Економічним чинником є те, що після кризового 2009-2010 МР, коли ціна на цукор зросла у 3 рази, цукрове виробництво змогло подолати рівень збитковості. Саме збитковість виробництва цукру призвела раніше до колосального зменшення посівних площ під цукровим буряком, що спровокувало дефіцит цукру в країні, а цінова ситуація у світі лише поглибила кризу. І проблема не у тому, що цукру вироблялось з надлишком, а у тому, що він залишався у країні та тиснув на внутрішні ціни, завдаючи збитків виробнику.
За прогнозами Української аграрної конфедерації, у цьому році аграрії зможуть зібрати 17-18 млн. тонн цукрового буряка. Така кількість сировини дасть змогу вітчизняним цукропереробним заводам виготовити 2-2,2 млн. тонн цукру. Навіть якщо кінець літа буде таким саме спекотним, як і минулого року, що дещо зменшить урожай, все одно цукровикам вдасться задовольнити внутрішній попит на цукор, який сягає 1,9 млн. тонн солодкого продукту на рік.
На додаток до власного цукру Україна, у середньому, щороку імпортує приблизно 100 тис. тонн цукру. Винятком став 2010 рік, коли до країни завезли понад 300 тис тонн цукру та цукросировини з тростини. Тож у наступному, 2011-2012 МР, утвориться надлишок цукру у розмірі 200-300 тис. тонн. Такий надлишок коригуватиме внутрішні ціни до зниження, що перш за все вдарить по вітчизняних виробниках, рентабельність яких через здорожчання палива, природного газу, добрив і відсутність дотацій, суттєво знизилася. Наприклад, тільки рентабельність вирощування буряку знизилась удвічі 2010 року у порівнянні з 2009. Отож, не отримавши запланованих доходів, і навіть отримавши збиток, аграрії можуть втратити інтерес до цукрового буряку, що може призвести, по закінченню 2011-2012 МР, до чергового напруження цукрового балансу.
Зарадити цьому міг би Уряд, домовившись щодо безмитного експорту до Митного союзу надлишків вітчизняного цукру. Але це виглядає малоймовірним, якщо згадати, що, навіть при нестачі цукру у Росії цього сезону, так і не вдалося домовитись про безмитний експорт туди хоча б 100 тис. тонн.
Рубченко Денис, аналітичний департамент УАК