Право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин перехреснозапильних культур

25 February, Розділ Новини, переглядів 2 199

Для отримання якісного насіннєвого матеріалу перехреснозапильних сільськогосподарських культур: жита, тритикале, гречки, кукурудзи, соняшнику, ріпаку, гірчиці, редьки олійної, суріпиці необхідно насіннєві посіви захистити від випадкового перехресного запилення, тобто дотримуватись норм граничної просторової ізоляції від інших видів, сортів та гібридів вищезазначених сільськогосподарських культур.

Правове регулювання діяльності суб’єктів насінництва та розсадництва щодо виробництва, зберігання, транспортування та використання насіння і садивного матеріалу здійснюється Законом України «Про насіння і садивний матеріал» та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

В статті 13 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» закріплені наступні права суб’єктів насінництва та розсадництва:

– перевага при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими товаровиробниками;

– відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їхнього права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів;

– звернення до відповідних органів виконавчої влади або до суду в разі порушення прав, наданих їм цим Законом;

Також право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин перехреснозапильних культур суб’єктами насінництва та розсадництва визначені у Порядку узгодження розташування насіннєвих посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 жовтня 2016 р. № 365.

Відповідно до Порядку узгодження розташування насіннєвих посівів, суб’єкти насінництва та розсадництва мають право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних культур перед іншими суб’єктами господарювання, якщо не пізніше 1 березня року, в якому здійснюватиметься посів, суб’єкт насінництва та розсадництва подає до відповідного територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) план-схему розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур. Під правом на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів розуміють, що в разі подання суб’єктом насінництва та розсадництва плану-схеми розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби, інші суб’єкти господарювання не мають права розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на відстані в межах норм просторової ізоляції. Суб’єкт насінництва та розсадництва, від якого план-схема надійшла першою, має право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів.

У разі надходження плану-схеми розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин, при розміщенні яких будуть порушені норми просторової ізоляції, територіальний орган Держпродспоживслужби протягом семи робочих днів з дати надходження відповідного плану-схеми повідомляє суб’єктів насінництва та розсадництва, що подали відповідні плани-схеми, який саме суб’єкт насінництва та розсадництва має право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин.

Підставою для відмови в наданні переваги при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин є відсутність суб’єкта насінництва та розсадництва у Державному реєстрі суб’єктів насінництва та розсадництва.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» суб’єкти насінництва та розсадництва мають право вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів перехреснозапильних культур іншим сортом внаслідок порушення їхнього права на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів.

У Порядку узгодження розташування насіннєвих посівів зазначено, що відповідно до запланованого обсягу виробництва насіння та садивного матеріалу суб’єкт насінництва та розсадництва узгоджує питання невисівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані в межах норм просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про невисівання споріднених перехреснозапильних рослин (тобто укладення угоди не має обов’язкового характеру), а також про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення на земельних ділянках в межах норм просторової ізоляції протягом вегетаційного періоду відповідного року.

За договором про невисівання споріднених перехреснозапильних рослин суб’єкт аграрного господарювання зобов’язаний утриматися від розміщення у межах норм просторової ізоляції споріднених сільськогосподарських культур, які можуть завдати перехресного запилення протягом вегетаційного періоду відповідного року, а суб’єкт насінництва або розсадництва) зобов’язана компенсувати збитки (пряму дійсну шкоду та упущену вигоду) суб’єкту аграрного господарювання, який утримується від розміщення споріднених сільськогосподарських культур у межах норм просторової ізоляції.

При укладенні договору про невисівання споріднених перехреснозапильних рослин істотними умовами договору є:

– вид сільськогосподарських культур, на запобігання перехресному запиленню яких спрямований договір;

– земельні ділянки , на яких розміщуються посіви таких сільськогосподарських культур;

– перелік споріднених сільськогосподарських культур, які можуть завдати перехресного запилення;

– норми просторової ізоляції при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних рослин;

– строк дії договору;

– гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення на земельних ділянках в межах норм просторової ізоляції протягом вегетаційного періоду відповідного року;

– порядок та розмір компенсації збитків (прямої дійсної шкоди та упущеної вигоди) суб’єкту аграрного господарювання, який утримується від розміщення у межах норм просторової ізоляції споріднених сільськогосподарських культур.