Кабінет міністрів України та Міністерство соціальної політики оприлюднило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці». Як зазначили автори, залучення ФОПів часто використовується багатьма роботодавцями, як легальна схема зниження податкових нарахувань. Тож основна мета законопроекту - боротьба із зарплатою в конвертах та збільшення надходжень до бюджету. Також Мінсоцполітики декларує, що відмова від ФОПів в якості найманих працівників захистить самих працівників, які є недостатньо захищеними у разі втрати працездатності, хвороби чи декретної відпустки, якщо вони не сплачують ЄСВ. Також прийняття цього законопроекту є однією із складовою реформ, які вимагає МВФ.
Законопроект містить нове формулювання трудових відносин. У разі його прийняття, трудовими вважатимуться відносини, у яких є три з семи таких ознак: працівнику заплатили за роботу більше одного разу, робота виконувалася за професійною кваліфікацією, плата, що отримує працівник складає більше 75% його доходів протягом останнього півріччя, працівник має постійне робоче місце, працівник виконує схожі на навантаженням роботи, які виконуються офіційно працевлаштованими колегами, тривалість робочого дня визначається роботодавцем.
Встановити факт трудових відносин можна буде за ініціативи самого працівника або за результатами перевірок контролюючих органів. Якщо на підприємстві знайдуться ФОПи, законопроектом передбачаються штрафи – 125 тис грн за кожного працівника-правопорушника, якщо ЄСВ був меншим за мінімальний страховий внесок, та 62 тис грн, якщо ЄСВ був не нижчим мінімального.
Читайте також: Заклинатель погоди: як керувати дощем та градом?
Кому вигідно?
За даними Державної служби статистики, в Україні налічується 1,5 млн ФОПів. За існуючої системи, ФОПів вигідно брати на роботу. Якщо працівник має “білу” зарплату у 10 тис. грн, то у разі його офіційного працевлаштування роботодавець сплачує 2,2 тис грн ЄСВ (єдиного соціального внеску), 150 грн воєнного збору та 1,8 тис грн єдиного податку. У разі працевлаштування ФОПа він сплачує фіксовані 918 грн та 5% єдиного податку.
Також ФОПи залучають, щоб спростити деякі процедури. Крупний аграрій, який побажав бути неназваним, працевлаштував кілька ФОПів, щоб оформити на них автопарк господарства. Це зручно, оскільки не потрібно будувати гараж або огороджену парковку, наймати у штат керівника автогосподарства та відповідального за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів. Аграрій пояснює, що робить це не задля ухилу від податків, а задля спрощення процедур.
З іншого боку, є значно серйозніші можливості для зловживань. На підприємців часто оформлюють купівлю товарів від добрив до зерна. На покупку товарів на суму менше 5 млн грн (на рік) податок для ФОПів нараховується у розмірі 5% (якщо вони не є платниками ПДВ) та 3% (якщо вони є платниками ПДВ). У разі, якщо закупка оформлюється на компанію офіційно, то податки становлять близько 45% (18% з них – податок на дохід, 1,5% - військовий збір, 5% податок на дивіденди, 20% - ПДВ)
Далі буде
Подання законопроекту спричинило у суспільстві бурхливе обговорення. Разом із заявами про збільшення податкового тиску, багато хто висловився на підтримку ініціативи уряду. “ФОП створюють нерівні правила гри на ринку, заводять економіку в тінь, унеможливлюють розвиток фінансових ринків. Дійсно, у певних галузях легко використовувати ФОП для працевлаштування, в інших – важче. Таким чином різні галузі платять різні ставки податку”, - заявив Тимофій Милованов почесний президент Київської школи економіки, заступник Голови Ради НБУ. Своїм обуренням з приводу соціальної несправедливості поділився також Олексій Васильченко, заступник директора агрофірми «Маяк». На його думку, схеми за участі фізичних осіб-підприємців дуже демотивують законослухняних фермерів. “Хіба я не знаю, що мені вигідніше взяти на роботу ФОПів? Але де ж тоді буде держава? Я кожен день роблю свідомий вибір, сплачуючи податки та виплачуючи людям “білу” зарплату. Цими податками ми утримуємо чиновників, інфраструктуру, школи, лікарні, і якщо ми прагнемо бути європейською країною, то інакше бути не може. Я розумію, що питання різко вирішити неможливо, скоріше певними економічними заохоченнями. Оформив ФОПів офіційно – отримав знижку від податкової чи “божеський» кредит”, - додає Васильченко.
Читайте також: Елеватори на мільйон тонн. Керівник відділу трейдингу «Епіцентр К» про потужності зберігання як профіт-центр
За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, зміни не зачеплять діяльності справжніх ФОП: «Я хочу заспокоїти: про фізичних осіб-підприємців не йдеться. Вони як працювали, так і працюватимуть, але тих, хто намагається використовувати державні механізми для мінімізації своїх платежів до бюджету — з ними ми будемо боротися, щоб вони про нас не говорили».
Але, на думку юриста з корпоративного права компанії Juscutum Руслана Редьки, закон найвірогідніше приймуть не раніше 2020 року: ”Враховуючи резонанс, який законопроект підняв уже сьогодні і той масштаб критики, який посипався на нього з боку бізнесу, вірогідність, що законопроект потрапить в Раду у першому читанні, дуже незначна. Вочевидь законопроект потребує уточнень та деталізації. Багато положень виписані некоректно та містять протиріччя”. Про передчасність законопроекту на необхідність його доопрацювання говорить і президент УКАБу Алєкс Лісіттса: ”Перед тим, як боротися з тіньовою зайнятістю та закривати ФОПи треба замінити дебільний радянський Кодекс законів про працю сучасним Трудовим кодексом, ліквідувати дурні інспекції, на кшталт Інспекції праці, і знизити податки!”.
У Міністерстві соціальної політики говорять про те, що цей законопроект буде прийматися разом з рішеннями про зниження податкового тиску на підприємців, але про жодні нормативні акти по цій темі поки нічого не чутно. Втім, ще у 80-х відомий економіст Артур Лаффер вирахував, що у разі оподаткування бізнесу більше, ніж на 30%, підприємець у будь-якій країні та за будь-якого політичного ладу приховуватиме прибутки.
Лада-Олександра Антомонова
agravery.com