В зоні ризику: як застрахувати плодові та ягідні насадження від погодних катаклізмів?

04 March, Розділ Новини, переглядів 1 309

Рання весна – це завжди тривожний період для аграрія. В цей час стає відомо чи добре перезимували посіви. Саме на весні з’являються перші бруньки на ягідних кущах і плодових деревах. Однак пробудженню природи можуть завадити погодні коливання. Часто теплі сонячні дні раптово змінюються заморозками – і тоді соки, що вже почали рух уздовж надземної частини рослини, замерзають і пошкоджують тканини. Марно очікувати на хороший врожай. Тяжких ушкоджень деревам і кущам може завдати град. Буря здатна «викорчувати» насадження, що родили десятки років. Жоден не може захистити себе від погодних катаклізмів.

Але є шанс покрити свої збитки, завдані негодою. Як саме Agravery.com поцікавився у начальника відділу страхування АПК «ІНГО-Україна» Руслана Зимовця.

Аграрії можуть застрахувати багаторічні насадження від кліматичних ризиків – бурі, урагану, зливи, граду, сильного вітру, заморозків, посухи тощо. При цьому страхуються як самі насадження від загибелі унаслідок описаних явищ, так і майбутній врожай від зниження кількості плодів чи ягід на гектар. У першому випадку страхова компанія відшкодує балансову вартість загиблих дерев. У другому – недоотриману виручку від різниці, на яку зменшилась запланована урожайність і валовий збір відповідно.

Як застрахувати ягідні та плодові насадження?

Щоб укласти договір страхування, потрібно звернутись до компанії та заповнити опитувальний лист. На основі відповідей, спеціаліст зі страхування визначить і запропонує оптимальні умови договору та актуальні для клієнта ризики. Після цього у господарство від страхової компанії виїжджає кваліфікований агроном і проводить передстраховий огляд. Він звертає увагу на технологічну документацію, наявність штучного зрошення, аналізує стан насаджень та складає акт огляду із фотоматеріалами. Надалі умови договору страхування можуть змінитись відповідно до висновків фахівця.

Якщо аграрій бажає застрахувати кущі та дерева від загибелі через погодні катаклізми, він має надати низку документів, – серед них: сертифікати якості на посадковий матеріал, карти-схеми полів та довідка з балансу про вартість застрахованих насаджень. Страховою сумою якраз і буде їх загальна вартість. Тариф на страховий поліс становить 1,5-2% від розміру страхової суми. Сорти насаджень мають бути районовані, а вік рослин повинен становити щонайменше три роки. По-перше, це означає, що екзотичні, не поширені в Україні рослини на кшталт ківі, страхова компанія не прийме на страхування. По-друге, чим старші рослини, тим вони стійкіші до погодних катаклізмів.

Наприклад, аграрій має 20 га саду і хоче цього року застрахувати свої дерева. Балансова вартість однієї яблуні становить 80 грн.. При цьому, на 1 га уміщується 500 дерев, відтак загальна кількість застрахованих насаджень становитиме 10 000 штук. Звідси розмір страхової суми дорівнюватиме 800 тис. грн.. Страхова премія (тобто вартість страхування), за тарифу 1,5%, буде 12 тис. грн.

Застрахувати насадження від загибелі можна терміном на 1 рік. Наприклад, у квітні пройшла буря, яка сильно пошкодила та повалила половину саду. Протягом трьох робочих днів (а найкраще одразу) після того як стався страховий випадок, аграрій повинен сповістити про це страхову компанію. Далі протягом п’яти робочих днів у господарство приїде аварійний комісар, який зафіксує несприятливу подію та її наслідки. До цього моменту не можна прибирати з ділянки залишки повалених чи пошкоджених дерев, викорчовувати ті насадження, що вціліли. Адже це може викривити картину наслідків від катаклізму. Представник страхової компанії розраховує на одиницю площі кількість повалених або пошкоджених дерев, які не зможуть більше плодоносити. За допомогою карти-схеми поля та певної методології розрахунків, він визначає загальну кількість дерев, що будуть викорчувані, а їхня вартість і встановлює розмір відшкодування.

Щоб отримати виплату, потрібно обов’язково надати довідку від державної метеостанції, яка б засвідчувала факт бурі. Обсяг відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи. Остання являє собою частину збитку, яку не покриває страхова компанія. Розмір франшизи при страхуванні насаджень від загибелі перебуває в межах від 5 до 20%. Тобто, якщо аграрію доведеться викорчувати 5 000 яблунь сумарною балансовою вартістю 400 тис. грн., то він може отримати відшкодування в такому ж розмірі за мінусом франшизи. Якщо остання, наприклад, становить 15%, то сума компенсації буде не 400, а 340 тис. грн..

У розглянутому вище випадку з 10 тис. дерев загинуло 5 тис. штук або 50%. А що буде, коли значних ушкоджень зазнає тільки 5% насаджень? З одного боку, страхова компанія виплачує балансову вартість кожного втраченого дерева, а з іншого – ця сума має перевищувати франшизу. Адже при рівні франшизи 15% її сума становитиме 60 тис. грн., а розмір збитку від загиблих 500 дерев – 40 тис. грн.. За цих умов клієнту не виплачуватимуть компенсації. Часом виникає інша ситуація, коли унаслідок погодних катаклізмів 75% рослин не зможуть більше плодоносити. У цьому випадку аграрій може претендувати на компенсацію 100% балансової вартості дерев. Однак для цього він має викорчувати ті 25% насаджень, що вціліли, але тільки після (!) того, як ділянку попередньо огляне аварійний комісар та встановить розмір збитку. При цьому відшкодування буде нараховано вже по факту викорчовування. Якщо ж фермер вирішить їх залишити далі рости, то він отримає відшкодування лише за ті 75% рослин, що були знищені стихією.

Після того, як агровиробник надасть довідку з метеостанції, акт про знищення залишків пошкоджених насаджень, довідку з балансу про вартість дерев або кущів та ін. необхідні документи страховій компанії, остання має протягом 10-ти робочих днів ухвалити рішення про виплату компенсації. На цьому етапі можливий діалог між страховиком і фермером щодо суми виплати. Потім після підписання страхового акту протягом 20 робочих днів аграрію нараховують відшкодування.

У якому випадку компанія може відмовити у виплаті компенсації? Найпоширеніші причини: - насадження загинули унаслідок незастрахованого ризику (пройшла буря, а фермер страхував ділянку тільки від граду);

- аграрій повідомив про настання страхового випадку пізніше обумовленого в договорі терміну;

- до приїзду аварійного комісара було внесено зміни на постраждалу ділянку. Якщо виникають спори між господарством та страхової компанією, то для їх вирішення можуть бути залучені незалежні експерти науково-дослідних державних інституцій.

Руслан Зимовець зауважує, що можна застрахувати ділянку, на якій будуть рости різні насадження. Розмір страхової суми визначатиметься окремо для кожного виду рослин.

Як застрахувати майбутній урожай?

Аграрій також може застрахувати майбутній урожай плодів або ягід. Зазвичай це потрібно для того, щоб заставити його під позику в банку, під час укладання експортних контрактів тощо. Для цього до стандартного переліку документів, необхідних для укладання договору, слід додати форму №29-сг фінансової звітності за п’ять попередніх років. На основі цих даних страхова компанія встановлює середній розмір урожайності насаджень. Відтак страхова сума являтиме собою добуток середніх ринкових цін (або ціни, зазначеної у контракті на майбутню поставку) плодів чи ягід, їхньої урожайності та площі ділянки, на якій вони ростуть. Якщо унаслідок негоди аграрій отримає з кожного гектара менше, аніж планував, то страхова компанія відшкодує недоотриманий дохід від різниці, на яку зменшилась урожайність і відповідно валовий збір. Вартість страхування становить 6-10% від страхової суми. Руслан Зимовець зауважує, що розмір тарифу залежить, зокрема, від ризику та регіону. Адже кожен ризик має свою вагу, яка може становити 0,2%, 0,8%, 1,5%, 3% тощо від страхової суми. Відтак одним із «найдорожчих» ризиків, зауважує Зимовець, є заморозки. У Закарпатській, Вінницькій та Хмельницькій областях деревам і кущам найбільше загрожує град, додає експерт. У «ризикових» областях тариф, зрозуміло, буде вищим, аніж на Одещині чи Миколаївщині. Франшиза становить 5-20%. Агровиробник самостійно обирає її розмір. Якщо вона вища – то нижча вартість страхування, і навпаки.

Страховий період триває з травня до збору врожаю, але не пізніше кінця жовтня. Перед тим, як взяти рослини на страхування, у господарство виїжджає представник страхової компанії. Він перевіряє, аби усі передбачені технологією вирощування заходи були виконані, звертає увагу на підсихання, пошкодження від шкідників чи хвороб та відповідність рослин заявленому сорту. Зауваження вказують в акті про огляд. Урешті-решт вони можуть збільшити або зменшити розмір тарифу, франшизи або запланованої урожайності.

Після того як стався страховий випадок, фермер має щонайшвидше повідомити про нього страховика. Водночас є певна особливість в оцінці збитку, адже невідомо як зменшиться власне урожайність після негоди. Наприклад, за 5-7 днів після заморозків, усе, що зможе побачити експерт, – це прив’ялість квітів (якщо страховий випадок настав у період цвітіння). Скільки з них остаточно зів’януть і не будуть запилені, а відтак не дадуть плодів – сказати одразу важко. Тому перед самим збором урожаю представник страхової компанії знову приїжджає у господарство, проводить контрольне збирання з певної кількості дерев або кущів, виводить середню урожайність на дерево або ділянку та перераховує отримані результати на всю площу застрахованих рослин. Коли фермер збере увесь урожай, він має надати фактичні дані валового збору страховій компанії. Відтак збиток дорівнюватиме різниці між масою запланованого та фактично зібраного урожаю, а відшкодування – добутку цієї різниці на ціну. Остання фіксується в договорі під час його укладання та не підлягає змінам. Щоб отримати компенсацію її сума повинна бути більшою за розмір франшизи.

Нехай агровиробник вирішив застрахувати майбутній урожай яблук з ділянки 20 га. Середня урожайність становить 10 т/га, а ціна за тонну 9000 грн. Перемноживши між собою урожайність та ціну, отримаємо розмір страхової суми на 1 га. Він дорівнює 90 тис. грн.., тоді як для ділянки 20 га – 1,8 млн. грн.. Якщо тариф становить 10%, то договір страхування обійдеться у 180 тис. грн.. Наприклад, унаслідок заморозків, фермер недоотримав 40% валового збору або 80 т яблук. Відтак у грошовому вимірі його збиток становитиме 720 тис. грн.. Припустимо, франшиза 10%. Отже аграрій може претендувати на компенсацію у розмірі 540 тис. грн. (720 тис. грн. – 1,8 млн. грн.*0,1).

Щоб отримати відшкодування, потрібно довести, що господарство понесло втрати саме через застрахований ризик. Для цього слід надати довідку від метеостанції. Важливо, що після настання страхового випадку фермер повинен повідомити страховій компанії про ті агротехнічні заходи, які він планує проводити на ділянці. Якщо, наприклад, окрім застрахованих заморозків протягом страхового періоду (з травня по жовтень) відбувались незастраховані катаклізми типу граду або бурі, то це враховуватиметься під час оцінки збитку. Адже, наголошує Зимовець, страхова компанія відшкодовує ті втрати, що були спричинені виключно застрахованими ризиками. До речі, для плодових дерев критичними при страхуванні майбутнього врожаю є температура нижче +5 градусів за Цельсієм.

Страхування від погодних катаклізмів, як правило, не включає ризик пожежі. Також до пакету ризиків не входять пошкодження від хвороб і комах. Хоча, зауважує Руслан Зимовець, можна окремо застрахувати насадження від згубного впливу шкідників та хвороб. При цьому виплату здійснюють за умови, що нашестя комах або зараження хворобами було спричинено раптовою епідемією, а не через невчасне внесення ЗЗР тощо.

agravery.com