Україна: погодні умови та стан озимих культур у лютому 2019 року

04 March, Розділ Новини, переглядів 2 016

Цьогорічний календарний зимовий період не приніс особливих та, як це часто трапляється, небажаних сюрпризів зерновиробникам у вигляді сильних морозів, відсутності снігу на полях, наявності льодової кірки чи тривалих відлиг. За винятком нетривалого зниження температурних показників впродовж зимівлі (в окремі дні до -10,6…-14°С), середньодобові температури повітря переважно знаходилися у межах від -1,8° до -4,6°С, що було значно вище за середні багаторічні значення. Для минулих зимових місяців характерною особливістю була також підвищена кількість опадів (+16% до норми), які спостерігалися у вигляді снігу та дощу. За незначним винятком, подібна тенденція спостерігається вже декілька років поспіль.

Гідротермічні умови зимових періодів 2014/15-2018/19 рр.

Зимовий період року

Місяць

Середнє

грудень

січень

лютий

Температура повітря, ° С

2014/15

-2,3

-2,5

-0,9

-1,9

2015/16

+0,4

-6,1

+2,3

-1,1

2016/17

-3,8

-5,6

-3,7

-4,4

2017/18

+4,0

-3,0

-2,6

-0,5

2018/19

-1,6

-3,4

-1,8

-2,3

Середнє

-0,7

-4,1

-1,3

–

Середня багаторічна норма

-2,3

-5,9

-4,5

-4,2

Кількість опадів, мм

2014/15

47,5

28,8

46,5

122,8

2015/16

30,7

61,5

29,8

122,0

2016/17

29,8

37,6

21,9

89,3

2017/18

51,2

57,0

36,3

144,5

2018/19

72,4

59,8

5,8

138,0

Середнє

46,3

48,9

29,9

–

Середня багаторічна норма

119

Загалом, минула зима, враховуючи гідротермічний режим, виявилася доволі сприятливою для озимих зернових культур та ріпаку, що обумовлювалося також помірними температурами ґрунту (передусім, на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових культур), незначним промерзанням ґрунту та достатнім сніговим покривом на його поверхні.

Як і очікувалося, найбільш холодним виявився січень , коли середня температура повітря склала -3,4°С, що було на 2,5°С вище за середню багаторічну норму. Проте, доволі складними виявилися погодні умови в третій декаді, коли середньодобові температури повітря знижувалися до -7,2…-10°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -17,4…-18,3°С. Разом із тим, значний сніговий покрив (20-24 см) завадив проникненню холоду до вузлів кущіння озимих зернових культур, температура ґрунту на глибині залягання яких не була нижчою за -1,5°С. При цьому, за даними розрахунків, критична температура вимерзання пшениці озимої на завершення січня становила -15,9°С.

Середня кількість опадів за третю декаду січня склала 30,4 мм, а загалом за місяць – 59,8 мм, що відповідно було на 18,4 та 18,8 мм більше в порівнянні із середньою багаторічною нормою.

Визначення життєздатності рослин озимих культур, яке проводилося наприкінці січня (25.01) та на початку другої декади лютого (23.02), показало, що переважна більшість рослин пшениці та ячменю озимих знаходилася в доброму стані, тобто їхня життєздатність залежно від культури, попередника та строку сівби була в межах 97-99% (рис. 1).

Рис. 1. Зовнішній вигляд рослин пшениці озимої в монолітах, відібраних 23.02.2019 р.

Це саме стосується й посівів ріпаку озимого. Навіть на пізніх посівах озимих культур стійкість рослин до низьких температур виявилася досить високою, що підтверджувалося даними польових і лабораторних аналізів.

Для пшениці озимої та інших озимих зернових культур коливання температурного режиму впродовж зимівлі, як правило, має негативний характер, оскільки стійкість рослин до низьких температур внаслідок цього може суттєво послабитися. Саме такі погодні умови спостерігалися в першій декаді лютого. Якщо на її початку середньодобові температури повітря були в межах 0,1-3,9°С, то в подальшому прийшло похолодання – середньодобові температури повітря знизилися до -1,4…-2,4°С.

Загалом, на початку лютого продовжувала утримуватися порівняно тепла як для цієї пори року погода. Середня температура повітря за першу декаду лютого склала 0,2°С, що було на 4,7°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до +7,4°С, а мінімальна знижувалася до -3,7°С, поверхня снігу прогрівалася до +4°С, а вночі охолоджувалася до -3,9°С.

Опадів випало лише 0,9 мм при багаторічній нормі 9 мм, тобто в 10 разів менше. У південних та окремих центральних областях країни внаслідок потепління, яке спостерігалося в першій половині декади, відбувалося доволі інтенсивне танення снігу, який в останні дні звітного періоду повністю зійшов. При цьому слід зазначити, що практично вся волога талого снігу внаслідок незначного промерзання ґрунту не була втрачена, залишилася в ньому та поступово локалізувалася в більш глибоких горизонтах. Промерзання ґрунту становило від 9 до 14 см, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої в найбільш холодні дні знижувалася лише до 0,5-0,7°С морозу. Разом із тим, за даними розрахунків, критична температура вимерзання пшениці озимої на 10 лютого становила -16,2°С.

Беручи до уваги погодні умови, стан посівів озимих зернових культур на завершення декади характеризувався як добрий та задовільний.

Друга декада лютого відрізнялася найбільш теплою за зимовий час погодою. Середньодобові температури повітря були в межах від -1,5°С до +4,5°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до +10,5°С, а мінімальна знижувалася до -7,3°С, поверхня ґрунту прогрівалася до +16,4°С, а вночі охолоджувалася до -7,9°С.

Середня температура повітря склала 1°С, що було на 5°С вище за середні багаторічні показники. Опадів випало 2,9 мм при багаторічній нормі 14 мм. На завершення декади промерзання ґрунту не перевищувало 8 см, а температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої становила -1,2°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин -13,1°С.

До речі, принаймні 5 років поспіль мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння озимих зернових культур була значно вищою за критичну температуру вимерзання рослин і не перевищувала -9°С, що відзначалося лише в першій декаді січня 2015/16 вегетаційного року та вкотре підтверджує незаперечність процесів глобального потепління (табл. 2).

Таблиця 2. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої, ° С

Рік

Місяць, декада

грудень

січень

лютий

2014/15

-3,8

-0,2

-1,6

-8,0

-0,6

-0,5

-2,5

-7,5

-0,3

2015/16

-1,0

-5,0

-3,8

-9,0

-0,8

-5,7

-2,0

-1,1

-0,1

2016/17

-4,5

-6,2

-3,7

-3,6

-4,7

-4,4

-2,4

-0,8

2017/18

-0,3

-0,4

-1,0

-1,5

-5,7

-3,9

-2,0

-1,7

-5,7

2018/19

-3,6

-3,4

-2,6

-1,2

-1,5

-0,7

-1,2

-4,1

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті, яке проводилося на початку другої декади лютого, показало, що кількість агрономічно цінної вологи під посівами пшениці озимої після всіх попередників у метровому шарі становила від 181 до 193 мм, що на 2-17 мм перевищувало середню багаторічну норму. Причому основні запаси вологи знаходилися на глибині 50-100 см. Разом із тим, у верхніх шарах ґрунту її кількість виявилася дещо меншою за середні багаторічні показники, що пояснюється тривалою відсутністю продуктивних опадів впродовж третьої декади січня – першої декади лютого.

Внаслідок сприятливого температурного режиму, який відзначався впродовж першої половини лютого, у рослин озимих зернових культур відновилися процеси життєдіяльності, що проявлялося у незначному відростанні надземної маси (1,5-2 мм/добу), кореневої системи, у зміні кольору листкових пластинок і, в свою чергу, свідчило про функціонування процесів фотосинтезу (рис. 2).

Рис. 2. Інтенсивність відростання листкових пластинок пшениці озимої в першій та другій декадах лютого 2019 р.

В цей час у більшості господарств степового регіону було розпочато підживлення посівів, що, без сумніву, матиме позитивний ефект, особливо на тих полях, де озимина розпочала зимівлю в порівняно слабкому стані.

В першій половині третьої декади лютого відбулося чергове похолодання, що супроводжувалося зниженням середньодобових температур повітря до -5,9…-7,4°С. В окремі дні температурні показники повітря та поверхні ґрунту знижувалися відповідно до -13,5° та -14,2°С. Ґрунт промерз на глибину 10-15 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знизилася до -2,5…-4,1°С. Разом із тим, такий температурний режим виявився доволі короткочасним, а тому до помітних, а тим більш, до значних ушкоджень рослин озимих це не призвело. Проте, не виключається часткове підмирання листкових пластинок в окремих сортів пшениці озимої та, особливо, ячменю і ріпаку озимих, що, як правило, при старанному догляді за посівами не призводить до зниження продуктивності рослин.

В другій половині декади відзначалося підвищення температури повітря, яке супроводжувалося незначними опадами у вигляді мокрого снігу та дрібного дощу.

Подальший розвиток рослин та формування їхньої зернової продуктивності залежатиме від часу відновлення озиминою активної весняної вегетації та вчасно і якісно проведених азотних підживлень посівів. За припинення зимівлі в ранні строки рослини розвиваються в умовах помірних температур і достатнього зволоження ґрунту. В цей період відбувається посилене утворення та розвиток пагонів і вторинної кореневої системи. Як правило, навіть за слабкого розвитку озимих зернових культур восени рання весна дає змогу рослинам створити повноцінний стеблостій, сформувати відносно потужну кореневу систему й успішно протистояти можливим посушливим погодним умовам впродовж весняно-літньої вегетації.

За пізнього відновлення весняної вегетації озимина швидко піддається дії високих температур та інтенсивного освітлення, що гальмує її ріст, процеси кущення і вкорінення, прискорює розвиток та призводить до формування низького врожаю.

Першочерговим заходом, якого необхідно вжити з відновленням весняної вегетації озимини, є обстеження посівів із метою встановлення кількості рослин на одиниці площі, визначення їхнього розвитку та ступеня можливого пошкодження за час зимівлі. При цьому слід знати, якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їхнє збереження на площі лише в окремі роки може забезпечити врожай близько 2,5-3 т/га. Зрідження таких посівів на 20-25% (зменшення густоти стояння до 300-350 стебел на 1 м2) не гарантує одержання врожаю більше 2-2,5 т/га.

За умови наявності на 1 м2 менше 150 розкущених або 200-250 нерозкущених рослин такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150-200 розкущених рослин або 250-300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів, – не менше 300 рослин/м2.

Добре розвинені рослини, що мають 3-4 пагони, можуть давати 1,5-2 продуктивні стебла. Для забезпечення врожаю 3,5-4 т/га таких рослин має бути не менше 200 шт./м2. На насінницьких площах можна залишати посіви з меншою кількістю рослин.

При весняному обстеженні стану посівів ячменю озимого, особливо в роки з несприятливими умовами зимівлі, слід звертати увагу на те, що часто при пошкодженні чи загибелі надземної маси рослин вузол кущення залишається живим, а ця важлива зернова культура, як відомо, має властивість швидко відновлювати вегетативну масу, добре кущитися, а потім формувати задовільну врожайність. Але рано навесні такі площі обов’язково слід підживити азотними добривами.

Система догляду за пшеницею озимою та іншими озимими зерновими колосовими культурами у весняно-літній період вегетації має спрямовуватися на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою – 550-600 шт./м2, якомога повнішого забезпечення рослин елементами живлення і вологою, контролювання та дотримання задовільної фітосанітарної ситуації на полях. Тому мета комплексного обстеження посівів, окрім визначення густоти, фази розвитку та життєздатності рослин після зимівлі, повинна передбачати визначення таких показників: забур’яненість посівів (видовий та кількісний склад бур’янів), ураженість рослин хворобами та шкідниками, забезпеченість елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту.

В цілому, на парових полях для одержання сильного та цінного зерна потрібно вносити 60-90 кг/га азоту, а після непарових попередників – не менше 90-120 кг/га, причому у вологі роки, коли складаються сприятливі умови для засвоєння азоту, дози його можуть бути підвищені до 150 кг/га залежно від стану посівів.

За даними ентомологічних обстежень, хлібною жужелицею заселено до 10% посівів озимих зернових культур із чисельністю 0,5-1,5 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8-10°С. Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується в другій половині березня. Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень посівів, зокрема після стерньових попередників, за наявності 2-3 личинок/м2 проводять обприскування рекомендованими інсектицидами.

Таким чином, стан посівів озимих зернових колосових культур та ріпаку після завершення календарної зими є порівняно добрим, а тому, якщо рослини відновлять активну вегетацію в ранні строки, а подальший гідротермічний режим буде сприятливим, є вагомі підстави зробити попередні прогнози щодо формування вагомого врожаю в умовах поточного року, який не поступатиметься кращим показникам, що відзначаються у зерновиробництві останнім часом.

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

https://www.apk-inform.com